Постанова № 11966265, 14.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2010 року № 2а-9091/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення коштів у сумі 5 115,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврова Н.О.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 5 115,46 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, вказує на те, що ОСОБА_1 Дарницьким районним центром зайнятості наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Однак, при проведенні перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, і відтак незаконно отримував матеріальне забезпечення в Дарницькому районному центрі зайнятості про що складено акт № 66 від 16.11.2010.

Зазначене позивач визначає, як порушення частин другої та третьої статті 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача кошти, які були виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 5 115,46 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2010 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2010 було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.07.2010.

Судове засідання 01.07.2010 було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 14.09.2010 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.2010 не зявився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. Заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 31.07.2009 по 20.11.2010 перебував на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості.

31.07.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. При цьому, відповідачем у заяві було зазначено, що він не є найманим працівником, не укладав договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа підприємець.

Згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до змісту частин першої та другої статті 22 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.

Наказом Дарницького районного центру зайнятості № 11794/148 від 07.08.2009 року ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 07.08.2009.

В ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 під час реєстрації та протягом перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

З інформації яка надійшла з відділу державної реєстрації Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №1083992 від 11.09.2009, та знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до змісту пункту “б” частини третьої статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”.

16.11.2010 Дарницьким районним центром зайнятості складено акт № 66 про розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". В даному акті зафіксовано факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, а сама фізичної особи - підприємця, безробітного ОСОБА_1.

Відповідно до листа № 25/1237 від 07.06.2010 виданого Дарницьким районним центром зайнятості нарахована та виплачена допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 07.08.2009 по 20.11.2010 становить 5 115,46 грн.

Згідно частин другої та третьої статті 36 далі Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту сьомого цього Порядку.

Згідно з пунктом 7 зазначеного порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом з повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Дарницьким районним центром зайнятості 20.11.2009 винесено наказ щодо повернення отриманих коштів безробітним № 69 та направлено ОСОБА_1 лист-повідомлення № 24/2425 від 20.11.2009 про необхідність повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 5 115,46 грн. протягом п'ятнадцяти календарних днів.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не сплачена.

ОСОБА_1 в свою чергу не надав до суду жодних доказів та не спростувала позицію Київського міського центру зайнятості щодо заявлених до нього позовних вимог.

Відповідно до статті 39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 5 115,46 грн. - задовольнити повністю

Стягнути з ОСОБА_1 (02156, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 в ГУ Державного казначейства м. Києва МФО 820019, код 03491091) кошти в розмірі 5 115 грн.46 коп. (п'ять тисяч сто п'ятнадцять грн. 46 коп.).

Копію постанови невідкладно направити позивачу та відповідачу.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 20.09.2010 року.