Постанова № 11966198, 06.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2010 року 11:00 № 2а-16741/09/2670

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України «НАК Нафтогаз України»

до Луцької обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Дорожинська О.А. п/к(дов.від 29.12.09р. № 101/10);

Гулицька Н.М. п/к (дов.від 28.12.09р. № 67/10)

від відповідача : Сахарчук А.А. п/к (дов.від 27.07.09р. № 42)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Волинського Окружного адміністративного суду з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Волинського Окружного адміністративного суду від 11.12.09р. дану справу на виконання вимог ч. 2 ст. 19КАС України скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.09р. справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України «НАК Нафтогаз України»до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.10р.

Розгляд справи 04.02.10р. відкладався до 04.03.10р. за клопотанням представника відповідача.

В судових засіданнях 04.03.10р, 31.03.10р., 19.05.10р. та 22.06.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов пояснив, що Волинською філією позивача безпідставно включено до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ при придбанні товарів у основного підприємства, за таких обставин вважає прийняте рішення правомірним а позов безпідставним та таким що задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівника державної податкової адміністрації у Волинській області проведено планову виїзну перевірку ВФ ДК «Газ України «НАК Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.20 7року по 30.06.09р. За результатами перевірки складено акт № 387/23-99/23253092 від 26.10.09р.

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27 452 654,00грн. в тому числі за жовтень 2007 року на суму 1 031 781 грн., за листопад 2007 року на суму 2 005 541,00 грн., за грудень 2007 року на суму 2 419 303,00 грн., за лютий 2008 року на суму 797 539,00 грн., за березень 2008 року на суму 4 158 213,00 грн., за квітень 2008 року на суму 2 178193,00грн., за травень 2008 року на суму 470 158,00грн., за червень 2008 року на суму 713178,00грн., за липень 2008 року на суму 481 629 грн., за серпень 2008 року на суму 690548,00грн., за вересень 2008 року на суму 823234,00грн., за жовтень 2008 року на суму 2 077899,00грн., за листопад 2008 року на суму 4 035047,00грн., за грудень 2008 року на суму 5 570391,00грн..

На підставі висновків Акту перевірки, Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією 05.11.09р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002782399/0 яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання в розмірі 41178981,00грн. в тому числі за основним платежем 27452654,00грн., штрафні (фінансові) санкції 13726327,00грн.

З наявної в матеріалах справи копії акту судом встановлено, що податковий орган прийшов до переконання про заниження Волинською Філією ДК «Газ України «НАК Нафтогаз України»податку на додану вартість у звязку із віднесенням філією до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ при придбанні товарів у ДК «Газ України «НАК Нафтогаз України», що є основним підприємством, а тому ці операції не є операціями з купівлі-продажу в розумінні цивільного законодавства.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи та обставини справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2.1 і 2.2 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка, зокрема: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платника цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті; яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. До 01.01.2009 року філії, за наявності згоди головного підприємства, могли, зареєструватися як платник податку на додану вартість при досягненні ними обсягів з поставки товарів (послуг), передбачених підпунктом 2.3.1 Закону №168.(300 000 грн. без урахування податку на додану вартість). У цьому випадку операції з передачі головним підприємством філіям, які зареєстровані окремими платниками ПДВ, товарів (робіт, послуг) повинно оподатковуватися на загальних підставах (тобто, як операції з продажу).

Як вбачається з п.п. 2.4.1 Акту перевірки Волинська Філія ДК «Газ України «НАК Нафтогаз України»до 01.01.09р. була платником податку на додану вартість. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Відповідно до пунктів 7.3, 7.5 Закону № 168 для всіх платників податку на додану вартість дата виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит з податку на додану вартість визначається за загальним правилом першої події. Право виписки податкових надається виключно платникам податку на додану вартість (у тому числі і філіям, які зареєстровані як платники цього податку) в порядку, визначеному пунктом 7.2 статті 7 зазначеного Закону.

Вказаний вище порядок визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість застосовувався до взаємовідносин між головним підприємством та його філіями, що мали місце до.01.01.2009р. Аналогічна позиція Державної податкової адміністрації України викладена у відповідних листах № 1707/7/16-1217 від 30.01.02р. та № 6596/6/10-0315 від 09.07.10р.

Як вбачається з акту перевірки, а саме з його підпункту 3.2.2, включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ за товари придбані в основного підприємства, що привело на думку податкового органу до заниження податку на додану вартість відбувалось у період починаючи з жовтня 2007року по грудень 2008року. Таким чином на час віднесення сум до податкового кредити Волинська філія ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України»являлась платником податку на додану вартість, а тому з огляду на зазначене вище була в праві відносити ці суми до податкового кредиту.

Суд в порядку ч. 3 ст. 72 КАС України не вважає за доцільне досліджувати податкові накладні якими підтверджується право Волинської філії ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на віднесення до податкового кредити сум сплачених при придбанні товарів у ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України», оскільки у сторін відсутній спір з приводу правильності їх оформлення.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з наявними в матеріалах справи копіями декларацій з податку на додану вартість, що подавались до податкового органу основним підприємством ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»суми отриманого ПДВ від Волинської філії ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ставились основним підприємством у податкове зобовязання. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Аналізуючи наведені докази, норми законодавства та позицію ДПА України викладену у листах № 1707/7/16-1217 від 30.01.02р. та № 6596/6/10-0315 від 09.07.10р. суд приходить до переконання, що Волинською філією ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачені, в період з жовтня 2007року по грудень 2008року, при придбанні товарів у ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України», що є основним підприємством.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання, що податковий орган під час здійснення перевірки хибно прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 27452654,00грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0002782399/0 від 05.11.09р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0002782399/0 від 05.11.09р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.

Суддя І.В. Смолій