Постанова № 11966102, 01.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2010 року           16:30           № 2а-1627/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г. при секретарі Шейко К.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Львівського міського центру зайнятості

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Українсько-італійське спільне підприємство «Екотекстиль»

про стягнення коштів в розмірі 721,10 грн.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач у довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1 (далі –Безробітна) від 03.07.2008р. зазначив відомості, що не відповідають фактичним даним, внаслідок чого безробітній надлишково виплачена сума матеріального забезпечення в розмірі 721,10грн. Посилається на приписи п. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де передбачено обов’язок працедавця відшкодування страховику заподіяної шкоди. Вказує, що Відповідачем добровільно кошти в розмірі 721,10 грн. не відшкодовані.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав, своїми процесуальними правами не скористався, до суду не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Українсько-італійське спільне підприємство «Екотекстиль»(далі –Відповідач) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.02.2004 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 32827892.

До Львівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася громадянка ОСОБА_1, котра була звільнена 23.05.2008 року з ТОВ «Торговий дім українсько-італійське спільне підприємство «Екотекстиль»відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття»(далі –Закон про страхування). Виплата допомоги з безробіття ОСОБА_1 нараховувалася на підставі довідки про середню заробітну плату від 03.07.2008 року № 03/07/08 (далі –довідка) виданої Відповідачем. У вказаній довідці визначено, що середньоденна заробітна плата становить 42,69 грн.

Печерським районним центром зайнятості було здійснено звірку даних, зазначених у довідці, за результатами якої складено акт № 498 від 24.11.2008 року. У вказаному акті зафіксовано, що «В довідці від 03.07.2008р. помилково до нарахованої заробітної плати включені доплати за лікарняними».

Київський міський центром зайнятості листом від 25.11.2008 року № 08-10257 повідомив директора Позивача про те, що довідка не відповідає постанові КМУ від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням України». У додатках до вказаного листа Позивачу направлено нову довідку від 18.08.2008 року № 18/08/08, в якій визначено розмір середньоденної заробітної плати в сумі 33,96грн.

Згідно розрахунків Позивача, сума зайво виплаченого матеріального забезпечення Безробітній з 17.07.2008р. по 18.11.2008р. склала 721,10 грн.

09.12.08 р. Львівським міським центром зайнятості видано наказ № 304 про відшкодування коштів працедавцем та 12.12.2008 року було направлено Відповідачу претензію №8782/14 щодо відшкодування коштів у сумі 721,10 грн., яку останній отримав 18.12.2008 року згідно повідомлення про вручення № 989082.

Як зазначає Позивач, вказана претензія Відповідачем у встановлений строк виконана не була, а тому Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення завданої йому шкоди.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення»(далі –Закон про зайнятість) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 19 вказаного закону Державна служба зайнятості має право, зокрема, в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати; стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Приписи ч. 2 ст. 12 Закону про страхування визначають, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Пунктом 5 частини 2 вказаної статті передбачено, центри зайнятості контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону про страхування передбачено обов’язок роботодавця надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

При проведенні перевірки встановлено, що дані про нараховану заробітну плату, з якої сплачено страхові внески відповідно до розрахункових відомостей за розрахунковий період, за який необхідно обчислювати середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат на випадок безробіття, не відповідають даним, які зазначені у довідці про середню заробітну плату від 03.07.08 року № 03/07/08. Внаслідок цього Позивачем зайво виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 721,10 грн. Претензія щодо відшкодування коштів була направлена Відповідачу 18.12.2008 року, проте останнім виконана не була.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Українсько-Італійське спільне підприємство «Екотекстиль»(м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 32827892) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн.. Ольги, 122, р/р 37170001000584, банк ГУДК у Львівській області, ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, «повернення коштів допомоги з безробіття») кошти у сумі 721,10 грн. (сімсот двадцять одна гривня 10 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 08.06.2010 р.