Постанова № 11966005, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2010 року           16:05           № 2а-5028/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айленд"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (Департамент САТ) державної податкової адміністрації України за участю третіх осіб: приватного підприємства «Фокс» та приватного підприємства «ОНІКС ЛТД» проскасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23.04.09 р. № 000171. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уточнені позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято Відповідачем без законних підстав. Звертає увагу суду на те, що він не є імпортером або виробником алкогольних напоїв, а тому не може бути суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» (далі –Закон про держрегулювання) та не є платником акцизного збору, перелік яких визначено Постановою КМУ від 23.04.2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі –Постанова КМУ № 567). Зазначає, що в ході перевірки у Відповідача не виникло сумнівів щодо достовірності марок акцизного збору.

Крім того вказує на те, що відповідальність можуть нести лише особи, винні у вчиненні правопорушення, при цьому посилається на приписи ст. 61 Конституції України та Постанову КМУ від 02.06.2003 року № 790.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги необґрунтованими. Вказує, що перевіркою встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного збору, які не видавалися безпосередньо імпортерові зазначеної продукції, а тому ТОВ «Айленд»порушено приписи ст. 11 Закону про держрегулювання, якими визначено обов’язковість позначення марками акцизного збору алкогольних напоїв. Посилається на Постанову КМУ № 567, де визначено поняття немаркованої продукції. Зазначає, що відсутність вини не може бути підставою для звільнення Позивача від застосування адміністративно-господарських санкцій, при цьому наводить положення ст.ст. 218, 241 ГК України.

Треті особи процесуальними правами не скористались, письмових пояснень суду не подали, повноважних представників для участі в судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айленд»зареєстроване 29.10.2001 р. Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи серії А00 № 115623), присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи №31748637 та внесене до ЄДРПОУ.

Згідно ліцензії серії АВ № 106595, виданої 29.11.2006 року, Позивач має право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва. Вказана ліцензія дійсна з 03.12.2006р. по 03.12.2011р.

Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України на підставі наказу від 09.12.08р. № 1014 та направлень від 10.12.2008 року №32-02/921, від 24.12.2008 року №32-02/986 проведено позапланову перевірку ТОВ «Айленд»з питань наявності ліцензій на право проведення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів; дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання максимальних цін на тютюнові вироби; а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.

За результатами перевірки складено акт від 31.12.08 № 261034/0879/32-112 в якому зафіксовано, що на складі-магазині зберігаються з метою реалізації алкогольні напої марковані марками акцизного збору, що не видавались безпосередньо імпортерові зазначеної продукції. Згідно розхідних накладних №№1ФКЛ00019003 та 1ФКЛ00018865 від 29.09.2007р., № 1ФКЛ11003158 від 04.06.2008р., №1ОНЛ00000196 від 28.08.08р., №№1ОНЛ00000637 та 1ОНЛ00000677 від 27.10.2008р., №1ОНЛ00000763 від 10.11.2008р., №1ОНЛ00000811 від 19.11.2008р., №1ОНЛ00000960 від 09.12.2008р. всього такої немаркованої продукції було виявлено 3862 одиниць.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем прийнято рішення №000171 від 23.04.09р. (далі –оскаржуване рішення) про застосування до Позивача фінансових санкцій за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»в розмірі 311731,80 грн.

Вважаючи рішення САТ ДПА України про застосування фінансових санкцій протиправним, ТОВ «Айленд»звернулося до суду з вимогою про його скасування.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне:

Відповідно до п. 6.4 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) від 10 лютого 2007 р. № 71 (далі –Положення № 71), Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, додержанням норм виходу спирту та його втрат при виробництві алкогольних напоїв суб'єктами господарювання; контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Приписи абзаців 8,9 п. 6.4 Положення № 71 закріплюють право Відповідача на проведення перевірок діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, участь в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини; застосування до суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Відповідно до ст. 11 Закону про держрегулювання, алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 19 «Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затвердженого Постановою КМУ № 567 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції.

Абзацом 4 пункту 20 вказаного Положення визначено, зокрема, що алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Тобто, немаркованою слід вважати ту алкогольну продукцію марки на яких не видавалися безпосередньо виробнику (імпортерові).

Згідно ст. 17 Закону про держрегулювання за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 17 вказаного закону, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору тягне за собою застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Тобто, підставами для застосування до суб’єкта господарювання фінансових санкцій є відсутність марок акцизного збору або наявність підроблених марок акцизного збору.

В акті перевірки від 30.12.2008 року № 261034 зафіксовано, що алкогольна продукція є маркованою марками акцизного збору, що не видавалися безпосередньо імпортеру. Згідно накладних, наявних у матеріалах справи, постачальниками алкогольної продукції Позивачу були ПП «Фокс»(договір ФК-С 110/08 від 01.02.2008 р.) та ПП «Онікс ЛТД»(договір ОН-С 73-08 від 01.07.2008 р.).

Так, відповідно до п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, фінансові санкції застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні правопорушення. Зі змісту абз. 4 п. 20 Положення про марки акцизного збору, абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону про держрегулювання випливає, що винною особою може бути виробник або імпортер.

Отже, штрафні санкції за поставлену Позивачу продукцію з невідповідними акцизними марками мають бути застосовані саме до вказаних Постачальників.

Слід зазначити, що згідно п.4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»виробником є суб’єкт господарської діяльності, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар. Імпортером є суб’єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію країни імпорту товару (товарів) –п.10 ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Як вбачається матеріалів справи, Позивач має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями. Приписи ст. 1 Закону про держрегулювання визначають оптову торгівлю як діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання. Оскільки, Позивач не є виробником (імпортером) продукції, він не може бути суб’єктом правопорушення, визначеного абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону про держрегулювання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень в адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесів прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписом ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій від 23.04.2009 року № 000171.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»(м. Київ, пр.-т Гагаріна, 9, кв. 24, код ЄДРПОУ 31748637) 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 14.05.10 р.