Постанова № 11965931, 28.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2008 року           <Час проголошення >          № 13/183

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 6 534,82 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.08.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва (надалі - Позивач) свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що гр. ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) подано декларацію про доходи одержані за період з першого січня по тридцять перше грудня 2005 року (надалі - Декларація).

Згідно п. 1.4 розділу І Декларації, Відповідач отримав доход за кордоном, а саме в Японії, в розмірі 1200000 японських йєн, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 09.12.05 р. дорівнювало 50267,88 грн. При цьому останній не надав документів, які б підтверджували сплату податку з доходу фізичних осіб у Японії й, відповідно, отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України.

Позивачем, у відповідності до п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(надалі - Закон), проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік та визначено розмір податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті у сумі 6537,82 грн.

На підставі інформації зазначеної у Декларації про доходи за 2005 рік здійснено розрахунок податку з доходів фізичних осіб та визначена розмір податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті. На підставі розрахунку прийнято податкове повідомлення-рішення №0001821701/0 від 15.05.2006 р. Відповідачем дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Позивача. За результатом розгляду первинної скарги останнім прийнято рішення № 9239/К/25-10 від 17.07.2006р., яким податкове повідомлення-рішення №0001821701/0 від 15.05.2006р. залишила без змін, а скаргу - без задоволення. Було винесено податкове повідомлення-рішення №0001821701/1 від 18.07.2006р., з зазначенням нового терміну сплати зобов'язання.

26 липня 2006 року Відповідач подав скаргу до ДПА у м. Києві. Своїм рішенням №6702/7/25-214 від 25.09.2006р. ДПА у м. Києві скаргу Відповідача залишила без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін. Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001821701/2 від 02.10.2006р. Встановлено новий термін сплати зобов'язання.

Не погоджуючись з рішеннями Позивача та ДПА у м. Києві, Відповідач звернувся зі скаргою до ДПА України. Рішенням №23601/7/25-0315 від 15.12.2006р. ДПА України залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу Відповідача без задоволення.

Крім вище викладеного, на адресу Відповідача Позивачем направлені податкові вимоги №1/106 від 11.12.06 р., №2/17 від 11.12.07 р. та винесено рішення №125 від 12.04.07 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідач суму боргу не на час судового розгляду справи не сплатив.

У відповідності до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та пп. 3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. При цьому останній посилається на положення п. 9.9 Закону, ст. 9 Конституції України та ратифіковану Законом України «Про правонаступництво»конвенцію від 18.01.86 р. підписану урядами СРСР та Японії «про уникнення подвійного оподаткування по відношенню до податків на доходи».

Відповідач вважає, що громадяни України які працювали в Японії, згідно з вказаною вище конвенцією сплачують податки в Японії і не сплачують їх в Україні. Також зазначає, що податкове законодавство Японії суворе, а тому ставити під сумнів сплату податків в Японії громадянами України Позивач не має підстав.

На підтвердження власної позиції в судовому засіданні оглянуто оригінал контракту між Відповідачем та «КРІСТАЛ ШІП., ІНС»(Японія), період контракту з 25.05.05 по 25.11.05 р., та довідки надану президентом «КРІСТАЛ ШІП., ІНС»(Японія) про сплату останнім від імені Відповідача похідного податку в розмірі 20% від заробітної плати, що становило 2400 дол. США.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.03.06 р. Відповідач подав декларацію про доходи одержані з першого січня по 31 грудня 2005 року. В п.1.4 розділу І Декларації задекларовано доход отриманий за кордоном, а саме в Японії, в розмірі 1200000 японських йєн, що за офіційним курсом Національного банку України, станом на 09.12.05 р., складає 50267,88 грн.

При цьому, як стверджує Позивач, не було надано документів, які б підтверджували сплату податку з доходу фізичних осіб у Японії й, відповідно, отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України.

Керуючись п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, Позивач здійснив розрахунок податку з доходів фізичних осіб та визначив розмір податку на доходи фізичних осіб відповідно до Декларації, та визначив суму в розмірі 6537,82 грн. яка підлягає до сплати.

На підставі розрахунку Позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001821701/0 від 15.05.06 р., яке оскаржувались Відповідачем в адміністративному порядку. Скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін, про що зазначалось в описовій частині постанови.

Позивачем, на адресу Відповідача, були направлені податкові вимоги №1/106 від 11.12.06 р., №2/17 від 11.12.07 р. та винесено рішення №125 від 12.04.07 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Податкове зобов’язання Відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.07 р. по справі №3/131 за позовом Відповідача до Позивача про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001821701/0 від 15.05.06 р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Визначено, що Законом передбачена єдина підстава для отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплачено за межами України, а саме довідка уповноваженого державного органу Японії, який здійснює діяльність по стягненню податків, та легалізована консульською установою України в Японії.

Тобто, суд встановив, що єдиною підставою для отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України може були лише довідка уповноваженого державного органу, який здійснює діяльність по стягненню податків, яка легалізована консульською установою України в тій державі.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Суд, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства які наведені Позивачем та Відповідачем вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В пункті 9.9.2 Закону передбачено, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, то такий платник податку визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у річній податковій декларації.

Пункт 9.9.4 цього ж Закону встановлює порядок отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України де передбачено, що платник податку зобов’язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

Виходячи з вище викладеного суд не може взяти до уваги посилання Відповідача на довідку видану «КРІСТАЛ ШІП., ІНС»(Японія) про сплату останнім від імені Відповідача похідного податку в розмірі 20% від заробітної плати, що становило 2400 дол. США.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва задовольнити повністю.

2.          Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 6534,82 грн. (шість тисяч п’ятсот тридцять чотири гривні 82 коп.) на р/р №33218800700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010100.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк