Постанова № 11965854, 09.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 березня 2010 року 14:20 № 13/552

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

простягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1904,00грн. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами позапланової перевірки відокремлених господарських одиниць відповідача виявлено порушення п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1996р.(надалі Закон про РРО) та нараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1904,00 грн., які відповідачем самостійно не сплачені.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористалась, повноважних представників у засідання суду не направила. Отримання відправлених на її юридичну адресу ухвал про відкриття провадження у справі, повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечила, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Радянською районною державною адміністрацією м. Києва, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 381 та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 17.02.1997р.

25 червня 2008 року співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена перевірка відокремлених господарських одиниць відповідача, а саме: торгового місця за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 6.

В ході перевірки виявлено порушення п.8 ст.3 Закону «Про РРО», а саме: на угодах укладених з постачальником на 32 цінниках відсутня грошова одиниця України (гривня), яке зафіксовано в акті № 73/17-04/2351512027 від 25.06.2008р.

На підставі акту, відповідно до ст. 23 Закону «Про РРО»та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачем було прийнято та надіслано відповідачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №769/17-04 від 09.07.2008р. у розмірі 544,00 грн.

Також, 25.06.08р. було проведено перевірку відокремленого торгового місця відповідача - магазину «Цифрове фото»за адресою м. Київ, пр-т Перемоги, 80/57. В ході перевірки виявлено порушення п.8 ст.3 Закону «Про РРО», що відображено в акті № 72/17-04/2351512027 від 25.06.2008р.

На підставі акту перевірки, відповідно до ст. 23 Закону «Про РРО»та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачем було прийнято та надіслано відповідачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №770/17-04 від 09.07.2008р. у розмірі 1360,00 грн.

Як зазначає позивач, вказані вище рішення були надіслані на адресу відповідача, але у зв'язку із неможливістю вручення, були розміщені на дошці податкових оголошень 21.08.08р., про що складено Акт № 1655 від 21.08.2008 року.

У звязку з тим, що відповідачем самостійно не сплачено штрафні (фінансові) санкції позивач звернувся до суду з проханням про стягнення на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1904,00 грн.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 1 Закону «Про РРО»№265/95-ВР від 06.07.96р. де зазначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи , штрафні (фінансові) санкції відповідачем в установлені строки не сплачено, в адміністративному або судовому порядку не оскаржено, а відтак такі зобовязання визнаються судом податковим боргом.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 АДРЕСА_1) на користь держави до Державного бюджету України (р/р 34219379700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900) штрафні санкції на загальну суму 1904,00 грн. (одна тисяча девятсот чотири гривні 00 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 18.03.10р.