Постанова № 11965848, 24.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2010 року           14:50           № 2а-4282/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в місті Києві

до Комунального підприємства "Жео-109"

простягнення суми необгрунтовано одержаної виручки в розмірі 215159,08 грн. та штрафу в розмірі 430318,16 грн. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що за результатами порівняльного розрахункового аналізу вартості надання населенню послуг з фактичним нарахуванням сплати за комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги Відповідачем було надано не в повному обсязі, тому він повинен був зробити перерахунок мешканцям розміру оплати. Вважає, що Відповідачем було необґрунтовано отримана сума виручки за період з 01.06.07 р. по 01.07.08 р. у сумі 215159,08 грн., а тому просить суд стягнути її з останнього а також штраф у розмірі 430318,16 грн.

Відповідач проти позову заперечує. При цьому він зазначає, що згідно п. 1 Постанови Кабінету міністрів України №560 від 12.07.2005 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(надалі –постанова КМУ № 560) предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку …, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами. У відповідності до норми п. 2 Типового договору, невідкладною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги у порядку, визначеному законом, належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Таким чином, Відповідач вважає, що до його компетенції не входить формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні доказів, керуючись приписами норм чинного законодавства, суд –

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «ЖЕО-109»зареєстроване у Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації 06.04.2005 року, ідентифікаційний код 26385523, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №054440.

Згідно довідки № 703 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови КМУ від 13.12.2000 року №1819 «Питання Державної інспекцією з контролю за цінами»та на виконання наказу від 05.08.2008 року № 68, п. 8 Плану роботи на ІІІ квартал 2008 року було проведено планову перевірку Комунального підприємства «ЖЕО-109».

За результатами перевірки складено акт від 26.08.2008 року № 168 в якому зафіксовано: «затверджені для підприємства тарифи сплати за послуги з утримання та обслуговування житлових будинків та при будинкових територій, не відповідають вимогам викладеним у постанові КМУ № 560….Всього за перевірений період ІІ півріччя 2007 р. та І півріччя 2008 р., загальна сума безпідставно нарахована КП «ЖЕО-109»до сплати за житлово-комунальні послуги становить 258190,90 грн. з ПДВ, на яку підприємство повинно провести перерахунок з мешканцями тих будинків, де сталось порушення… сума порушення необґрунтовано отриманого доходу, з врахуванням ст. 250 Господарського кодексу України, становить 215159,08 грн. без ПДВ та застосуванням економічних санкцій підлягає вилученню до бюджет.

На підставі даного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 55 від 01.09.2008 р. за застосування КП «ЖЕО-109»вільних тарифів на послуги по нарахуванню квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій, за умови запровадження для них режиму державного регулювання було вирішено вилучити у останнього в дохід державного бюджету 215159,08 грн. без ПДВ та штраф у сумі 430318,16 грн.

У вказаному рішенні Позивачем зазначено, що Відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; Постанови КМУ № 560; Розпорядженням КМДА від 19.05.2000р. № 748 «Про встановлення розмірів квартирної плати»; (із змінами та доповненнями), внесеними розпорядженням КМДА від 30.05.2007 року №641 «Про затвердження розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження від 19.05.2000 р. № 748.

Суд, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства на які посилаються Позивач та Відповідач вважає, що у задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.

Положення ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»визначають, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування відносить право встановлювати ціни а тарифи на житлово-комунальні послуги всім підприємствам, не залежно від форм власності.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг закріплені Постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.96 р. із змінами і доповненнями.

Отже, встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги всім підприємствам, незалежно від форм власності мають, зокрема, органи місцевого самоврядування.

В акті перевірки та своїх письмових поясненнях сторони посилаються на розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 30.05.07 р. № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій»яким було внесено зміни до Розпорядження КМДА від 19.05.00 р.№ 748.

Відповідач зазначає, що здійснював нарахування плати за утримання будинків та прибудинкових територій саме за тарифами, встановленими зазначеним розпорядженням КМДА № 748 від 19.05.00 р. із змінами і доповненнями.

Таким чином, до компетенції житлово-комунальних організацій, які є виконавцями послуг з утримання будинку та прибудинкової території, не входить формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

Позивачем, при проведенні розрахунків до акту перевірки, не було взято до уваги той факт, що на час її проведення, законодавчо не розроблений механізм реалізації п. 2 Постановою КМУ №560 від 12.07.2005 р., не затверджено і не опубліковано порядку збору, консолідації та перевірки правильності розрахунків, які має право розробляти і подавати на затвердження органу державної влади виконавець послуг. Також не розроблено порядку затвердження тарифів на кожний будинок окремо. Не проведено і не узгоджено з вищезазначеним пунктом Постанови КМУ №560 від 12.07.2005 р. норми типового договору, затвердженого даною Постановою.

Згідно норми ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення»- дохід (виручка) –це грошові кошти або інші види компенсації, одержані суб’єктами господарювання за продаж (реалізацію) товару та виручкою за цінами, сформованими згідно з вимогами законодавства. Необґрунтовано одержана виручка обраховується як різниця між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Згідно інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю», затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. №298/519, - при порушені порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються органами, необґрунтовано одержана виручка суб’єктом підприємницької діяльності суми виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

Отже, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, - є саме факт одержання суб’єктом господарювання необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач не надав суду доказів, що Відповідачем була одержана необґрунтована виручка. З наведених Відповідачем власних доходів та витрат вбачається, що із врахуванням дотацій, які він отримав на покриття різниці в тарифах на квартплату, результатом його діяльності за період, що перевірявся, є збитки в сумі 1614996,61 грн. (в матеріалах справи наявні звіти про фінансові результати господарської діяльності КП «ЖЕО-109»).

На основі вищевикладеного суд приходить до висновків, що Позивачем було проведено помилкові розрахунки щодо одержання Відповідачем необґрунтовано одержаної суми виручки, позовні вимоги щодо стягнення з останнього 215159,08 грн. та штрафу у розмірі 430318,16 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач в обґрунтування позову не надав належних доказів та не навів належного нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, які б вказували на правомірність його дій.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 11.03.10 р.