Постанова № 11965833, 25.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2010 року           16:35           № 2а-3196/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"САНВІТ-ХОЛДІН"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

провизнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102200/0/9034 від 17.03.2009р. у розмірі 90 433,72 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009 року №0000102200/0/9034 відповідач прийняв із порушенням приписів чинного законодавства.

Позивач вважає, що порушень приписів ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»він не допускав.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що згідно чинного законодавства України, товаром, що імпортується в Україну можливо користуватися та розпоряджатися після його надходження на територію України, в даному випадку після видачі ВМД. Товар, що знаходиться на митних складах, вважається таким, що не може використовуватися у вільному обігу на території України. Розмитнення Позивачем імпортного товару було здійснено несвоєчасно.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, оцінивши письмові пояснення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «САНВІТ ХОЛДНГ»зареєстроване 16.01.2003р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією. Має ідентифікаційний код юридичної особи № 32304939 і внесено до ЄДРПОУ.

Видами діяльності Позивача за КВЕД є –інші види оптової торгівлі; оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям; організація перевезень вантажів; інші види видавничої діяльності; інша поліграфічна діяльність.

На підставі направлення від 05.03.2009 №2201, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва працівниками останньої згідно з п. 5 частини 6 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу2 та наказу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 05.03.2009 №175-П проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 15.07.2008року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією Дарницького району м. Києва складено акт №1190/2200/32304939 від 12.03.2009р., в якому зафіксовано порушення Позивачем приписів ст. 2 Закону України «Про застосування розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94 –ВР.

На підставі акту перевірки Відповідачем за порушення Позивачем приписів вказаного вище Закону прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009р. № 0000102200/0/9034 яким застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкцій у сумі 90433,72 грн.

При цьому судом враховується, що 15 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САНВІТ-ХОЛДІНГ»та ТRANSPACK ЕURО-АSIA РАСКING МАСНINERY Со., LTD було укладено зовнішньо - економічний Контракт T-SH-0408 на поставку обладнання: лінія для виробництва трьохшарового гофрованого картону модель WJ-150-2200 F-І (далі по тексту - «Контракт»). 04 вересня 2008 року була укладена Додаткова угода №1 до Контракту.

Згідно з Контрактом, Позивач виступає - Покупцем, а ТRANSPACK ЕURО-АSIA РАСКING МАСНINERY Со., LTD - Продавцем.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Контракту, Позивач 30 липня 2008 року здійснив передплату (аванс) за обладнання на користь Продавця розмірі 20% від суми Контракту, що складає 163 120, 00 (сто шістдесят три тисячі сто двадцять) доларів США, що підтверджується випискою з банку по валютному рахунку (копія додається).

Відповідно до умов Контракту, строк виготовлення та поставлення обладнання за Контрактом на митну територію України повинен був становити не пізніше 27 січня 2009 року.

Підтвердженням того, що Обладнання по Контракту було ввезено на митну територію України не пізніше 27.01.2009 є відмітки на Міжнародних товарно –транспортних накладних (СМR) південної митниці №№010917, 010918, 010919, 010924, 010927, 010928, 010929, 010930. Відмітки південної митниці на Міжнародних товарно –транспортних накладних датовані саме 27.01.2009.

Таким чином, позивач повністю отримав товар за контрактом в межах 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, що не потребує висновку Міністерства економіки на продовження термінів розрахунків.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№ 959-ХІІ від 16.04.1991р. імпортом товарів є купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням, або без ввезення цих товарів на територію України. Момент здійснення імпорту –це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Згідно з пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України, під «ввезенням в Україну та вивезенням з України», розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів у відповідному напрямку.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України»збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

Виходячи з вищенаведеного, моментом здійснення імпорту товару за контрактом купівлі-продажу замовленого Позивачем є дата перетину товаром митного кордону України, що імпортується від продавця до покупця.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№959-XII від 16.04.1991р. одним з принципів свободи зовнішньоекономічного підприємництва є право суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№959-XII від 16.04.1991р. всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види діяльності, прямо не заборонені законами України, не залежно від форм власності та інших ознак. Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші, від встановлених в цьому Законі, є обмеження права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.43 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Зважаючи, що Позивач повністю отримав товар в межах 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу то рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009 року №0000102200/0/9034 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень в адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесів прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписом ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення від 23.07.09 р. №00001392202, а саме застосування штрафних (фінансових) санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності розміром 39017,03 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200/0/9034 від 17 березня 2009 р.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 04.03.10 р.