Постанова № 11965827, 16.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2009 року 09:15 № 2а-4141/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземним капіталом "Джіммі інтернешенел трейдінг компані"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0009512303/0 від 01.12.08р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення від 01.12.08р. № 0009512303/0 (далі оскаржуване рішення) винесене Відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, при цьому посилається на норми, закріплені у пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закону про ПДВ), де визначені особи, які мають право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Зазначає про відсутність зі свого боку порушень положень пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, де визначено порядок нарахування податкового кредиту та обмеження щодо такого нарахування.

Звертає увагу суду на невідповідність обставин, викладених Відповідачем в акті перевірки № 609/23-03/24365226 від 25.11.08 року, фактичним даним.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти нього заперечує. Зазначає, що Позивачем було допущено порушення приписів пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.

Звертає увагу суду на положення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, якими передбачено порядок та підстави нарахування податкового кредиту та строки проведення невиїзної документальної позапланової перевірки; п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30.05.1997 р. № 165 (далі Порядок № 165), де визначені субєкти складання податкової накладної та підстави визнання податкової накладної недійсною.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податкової інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства з іноземним капіталом «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»(ЄДРПОУ 24365226, є платником ПДВ згідно свідоцтва № 37672818 від 30.12.2004 року) у період з 19.11.2008 року по 25.11.2008 року. Дану перевірку було проведено з метою визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 108 372,00 грн. за вересень 2006 року, у сумі 286 716,00 грн. за грудень 2006 року, у сумі 233 196,00 грн. за січень 2007 року, у сумі 105443,00 грн. за травень 2007 року на розрахунковий рахунок, що виникли за рахунок відємних значень з ПДВ, що декларувались відповідно у серпні 2006 року, листопаді 2006 року, грудні 2006 року та квітні 2007 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 25.11.2008 року № 609/23-03/24365226 (далі акт перевірки).

У вказаному акті зафіксовано, що «...встановлено неправомірне завищення ПІК «Джіммі ІТК»податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 16792грн. по декларації з ПДВ за серпень 2006 року, на суму 37139 грн. по декларації за листопад 2006 року, на суму 74069 грн. по декларації за грудень 2007 року, на суму 18503 грн. по декларації за квітень 2007 року.».

На підставі акту перевірки винесене та направлене Позивачу податкове-повідомлення-рішення від 01.12.2008 року № 0009512303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 130435,44 грн.

Позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржене у адміністративному порядку (скарга від 12.12.08 року № 46). Відповідачем у задоволенні скарги було відмовлено, про що останнім 11.02.2009 року прийнято рішення № 8337/10/25-011.

Не погоджуючись з рішенням Відповідача, викладеним у податковому повідомленні-рішенні, Позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі Закон про ДПС) «органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)».

Положення пп. 1.3 п. 1 ст. 1 Закону про ПДВ, платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Приписи пп. 1.7 вказаної статті визначають податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг). Також нормами, закріпленими у вказаній статті, визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і розрахунковим документом.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із платниками податків.

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платнику податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків … вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приписи пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ закріплюють, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічну норму щодо права на складання податкових накладних містить п. 2 Порядку № 165.

Судом встановлено, що ТОВ «Агро-континент» постачав Позивачу велику рогату худобу (ВРХ). У свою чергу ВРХ ТОВ «Агро-континент» придбав у ПП «Н-Лебідь», діяльність якого була припинена рішенням господарського суду від 23.12.2004 року у справі № 07/3903. На підставі цього, Відповідач прийшов до висновку, що Позивачем неправомірно нарахована сума податкового кредиту за серпень, листопад, грудень 2006 року, оскільки немає можливості встановити походження великої рогатої худоби.

Судом враховується, що господарська діяльність ТОВ «Агро-континент»на момент здійснення правочинів не припинена, а тому податкові накладні складені належною особою та не суперечать приписам пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та п. 2 Порядку № 165.

Щодо податкової накладної, виданої СПД ОСОБА_2 12.04.2007 року № 11, судом враховується, що положеннями чинного законодавства не передбачено обовязок Позивача здійснювати перевірку наявності у контрагента свідоцтва платника ПДВ. Як вбачається з пояснень Позивача, останній не знав і не міг знати про те, що свідоцтво платника ПДВ СПД ОСОБА_2 з 17.03.2006 року було анульовано, а тому порушення з боку ПІК «Джеммі ІТК»щодо завищення суми податкового кредиту за квітень 2007 року відсутнє.

На підтвердження товарності операції щодо реалізації СПД ОСОБА_2 Позивачу свиней протягом квітня 2007 року, останнім подано наступні копії документів: договір поставки № 12/04-1 від 09.04.07 р.; квитанції до прибуткового касового ордеру про прийняття від Позивача грошей № 5 від 12.04.07 р. (20000,00 грн.), № 6 від 13.04.07 р. (20000,00 грн.), № 7 від 16.04.07 р. (20000,00 грн.), № 8 від 17.04.07 р. (20000,00 грн.), № 11 від 18.04.07 р. (21000,00 грн.), № 13 від 19.04.07 р. (10 000,00 грн.); накладну № 11 від 12.04.07 р.; товарно-транспортні накладні № 00015 від 12.04.07 р. та № 00014 від 12.04.07 р.; податкову накладну № 11 від 12.04.07 р.; договір перевезення № 6 від 19.02.2007 року та акт виконаних робіт від 13.04.2007 року, платіжне доручення № 158 від 13.04.07 р.; договір перевезення № 7 від 12.04.2007 року та акт виконаних робіт від 12.04.2007 року, платіжне доручення № 195 від 23.04.07 р.

Крім того, судом враховується, що приписи п. 7.7.5. Закону про ПДВ визначають, що «протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування».

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку податкових декларацій у 2008 році, що були отримані останнім у вересні, листопаді та грудні 2006 року, квітні 2007 року. Таким чином, строк, наданий Законом для проведення невиїзної перевірки, Відповідачем пропущено.

Враховуючи викладені вище обставини та беручи до уваги встановлені факти та норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом враховуються твердження Позивача, викладені у позовній заяві.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0009512303/0 від 01.12.08 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземним капіталом ПІК «Джеммі Інтернешнл Трейдінг Компані»3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2009 року