Постанова № 11965813, 28.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2010 року 10:25 № 13/35

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Васильченко І.П., Федорчук А.Б., при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "МАС Електронік"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2008 р. №0000552303/3, яким визначена сума податкового зобовязання за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. в сумі 11774819,50 грн. в тому числі податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5887409,75 грн. та штрафні фінансові санкції 5887409,75 грн. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, податкове повідомлення-рішення № 0000552303/3 від 01.02.2008 р. (надалі оскаржуване рішення) винесено з порушенням норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів ДПА України. Зазначає, що посадових осіб податкового органу не було допущено до проведення перевірки, а тому перевіряючи не мали права складати акт перевірки та на підставі нього виносити оскаржуване рішення, оскільки при цьому не використовувались первинні бухгалтерські документи підприємства.

Повноважний представник Відповідача письмових заперечень проти позову не подав проте усно повідомив, що проти позову заперечує. Вважає, що Позивачу було правомірно нараховано суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств утворених за участю іноземних держав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2002 р. Дочірнє підприємство «МАС Електронік»взято на облік в Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою № 6404 з ЄДРПОУ видами діяльності Позивача за КВЕД є: оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням; розроблення стандартного програмного забезпечення; діяльність, повязана з банками даних; ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації.

Згідно акту від 04.07.07 р. № 368/1-23-03-23509002 (Акт) про результати планової виїзної документальної перевірки, на підставі направлення № 631/23-03 від 29.05.07 р. Відповідачем з 30.05.07 р. по 25.06.07 р. було проведено перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р.

У вступній частині Акту зазначено: «В журналі реєстрації перевірок субєкта господарювання зроблено запис від 30.05.07 р. під № 1, 2. Генеральним директором ДП «МАС Електронік»ОСОБА_2 в присутності посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято рішення про не допуск до проведення перевірки. Було складено акт про не допуск до перевірки та ненадання документів від 30.05.07 р. № 178/3-23-03. У відповідності до п.4 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»01.06.07 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 38, 39 на генерального директора ДП «МАС Електронік»ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_3, в яких встановлено факт не допуску посадових осіб до перевірки».

У висновку вказаного Акту зафіксовано наступні порушення: пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5696083,50 в т.ч. по періодах: 1 кв.2004 р. на 186325,00 грн., 2 кв. 2004р. на 235800,00 грн., 3 кв. 2004р. на 348400,00 грн., 4кв.2004р. на 505000,00 грн., 1 кв.2005 р. на 572475,00 грн., 2 кв. 2005р. на 431525,00 грн., 3 кв. 2005р. на 501075,00 грн., 4кв.2005р. на 850750,00 грн., 1 кв. 2006 р. на 514647,75 грн., 2 кв. 2006р. на 671754,50 грн., 3 кв. 2006р. на 316869,75 грн., 4кв.2006р. на 914113,50 грн.;

пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26046,25 грн. в т.ч. по періодах: 1 кв. 2004 р. на 1050,00 грн., 2 кв. 2004р. на 100,00 грн., 3 кв. 2004р. на 2275,00 грн., 4 кв.2004р. на 1375,00 грн., 1 кв.2005 р. на 2275,00 грн., 2 кв. 2005р. на 2525,00 грн., 3 кв. 2005р. на 2700,00 грн., 4кв.2005р. на 2475,00 грн., 1 кв.2006 р. на 2879,50 грн., 2 кв. 2006р. на 3010,75 грн., 3 кв. 2006р. на 2737,25 грн., 4 кв.2006р. на 2643,75 грн.; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено чисту суму зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4607156,00 грн. в т.ч. по періодах: у січні 2004р. ПДВ на суму 37988,007 грн., у лютому 2004р.ПДВ на суму 22107,00 грн. у березні 2004р. ПДВ на суму 87393,00 грн.. у квітні 2004р. ПДВ на суму 56665,00 грн., у травні 2004р. ПДВ на суму 61919,00 грн., у червні 2004р. ПДВ на суму 66035,00 грн., у липні 2004р. ПДВ на суму 11767,00 грн., у серпні 2004р. ПДВ на суму 87087,00 грн., у вересні 2004р. ПДВ на суму 70264,00 грн., у жовтні 2004р. ПДВ на суму 86108,00 грн., у листопаді 2004р. ПДВ на суму 132377,00 грн., у грудні 2004р. ПДВ на суму 189372,00 грн., у січні 2005р. ПДВ на суму 90503,00 грн., у лютому 2005р.ПДВ на суму 212466,00 грн., у березні 2005р. ПДВ па суму 197363,00 грн., у квітні 2005р. ПДВ на суму 228230,00 грн., у травні 2005р. ПДВ на суму 98497,00 грн., у червні 2005р. ПДВ на суму 60774,00 грн., у липні 2005р. ПДВ на суму 63541,00 гри., у серпні 2005р. ПДВ на суму 84808,00 грн., у вересні 2005р. ПДВ на суму 213219,00 грн., у жовтні 2005р. ПДВ на суму 261454,00 грн., у листопаді 2005р. ПДВ на суму 177378,00 грн., у грудні 2005р. ПДВ на суму 240144,00 грн., у січні 2006р. ПДВ на суму 101559,00 грн., у лютому 2006р.ПДВ на суму 146937,00 грн., у березні 2006р. ПДВ на суму 157199,00 гри., у квітні 2006р. ПДВ на суму 221065,00 грн., у травні 2006р. ПДВ на суму 51234,00 грн., у червні 2006р. ПДВ на суму 133507,00 грн., у липні 2006р. ПДВ на суму 109308,00 гри., у серпні 2006р. ПДВ на суму 77265,00 грн., у вересні 2006р. ПДВ на суму 64681,00 грн., у жовтні 2006р. ПДВ на суму 64656,00 грн., у листопаді 2006р. ПДВ на суму 162979,00 грн., у грудні 2006р. ПДВ на суму 379307,00 грн..

На підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем 17.07.07 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552303/0, у якому визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств створених за участю іноземних держав на суму 9112177,75 грн., в тому числі за основним платежем 6074784,75 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3037393,00 грн.

За результатом процедури адміністративного оскарження в вищезазначене податкове повідомлення рішення були внесені зміни.

На підставі рішення ДПА України від 24.01.08 р. № 552/6/25-0115 Відповідачем було прийнято рішення № 0000552303/3 від 01.02.08 р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на сум 11774819,50 грн., в тому числі за основним платежем 5887409,75 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 5887409,75 грн.

Судом враховується, що рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 16.11.07 р. у цивільній справі № 2-а-437 2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва було визнано неправомірними дії головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Голосіївському районі м. Києві ОСОБА_4 по складанню протоколу № 38 від 01 червня 2007 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 163-3 ч.1 КпАП України та скасовано протокол №38 від 01 червня 2007 року про адміністративне правопорушення, складений головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Голосіївському районі м. Києві ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 за ст. 163-3 ч.1 КпАП України.

Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від постановив нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 38 від 01.06.07 р. відмовив; в іншій частині постанову Соломянського районного суду м. Киває від 16.11.07 р. залишено без змін.

У ході розгляду даної справи судом було зясовано, що для всебічного, повного, та обєктивного розгляду справи необхідно зясувати обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначив експертизу.

На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки від 04.07.2007 р. № 368/1-23-03-23509002 висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва?

Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та було складено Висновок № 11412 судово-економічної експертизи від 20.03.09 р. в адміністративній справі №13/35, який підписаний експертом Барабаш Р.В.

За результатами проведеної експертизи було зроблено висновок, що за результатами проведеного дослідження не видається за можливе встановити, чи підтверджуються документально висновки акту від 04.07.2007 р. № 368/1-23-03-23509002.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»закріплені права органів державної податкової служби. В пункті 1 частини 1 передбачено право здійснювати, зокрема, планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів…

В статті 11-1 вказаного Закону визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). В стаття 11-2 передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства було затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205). Даний Порядок був прийнятий у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Згідно пункту 1.11 вказаного Подяку у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку. У разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. Акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами. Отже, зазначена норма передбачає порядок дій податкового органу у разі недопущення його посадових осіб до проведення перевірки.

Відповідачем не наведено норми чинного законодавства, яка вказує на можливість складання акту планової виїзної документальної перевірки у разі не допуску інспекторів податкового органу на перевірку та ненадання для дослідження документів.

Як було встановлено вище, безпосередньо в акті перевірки від 04.07.2007 р. № 368/1-23-03-23509002 зафіксована інформація про недопущення посадових осіб ДПІ в Голосіївському районі м. Києва до проведення перевірки.

Також береться до уваги рішення Соломянського районного суду м. Києва від 16.11.07 р. (справа №2-а 437 2007 р.) який встановив, що ОСОБА_2, будучи директором ДП «МАС Електорнікс», правомірно не допустив податкових інспекторів на підприємство для проведення перевірки та визнав неправомірними дії головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_4 по складанню протоколу № 38 від 01.06.07 р. про адміністративне правопорушення відносно нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що склавши акт перевірки від 04.07.2007 р. № 368/1-23-03-23509002 Відповідач вийшов за межі повноважень, закріплених за ним в Законі України «Про Державну податкову службу в Україні» та порушив передбачений Порядок оформлення результатів виїзних планових перевірок. Суд також зазначає, що викладені в Акті відомості про фінансово-господарську діяльність Позивача не можна вважати достовірними, оскільки не ґрунтуються на дослідженні первинних бухгалтерських документах останнього. Документи, які б підтверджували валові витрати та податкові накладні у підтвердження податкового кредиту Відповідачу не надавались саме через недопущення останнього до проведення перевірки.

Отже, викладені в акт перевірки від 04.07.2007 р. № 368/1-23-03-23509002 висновки не належить сприймати як достовірні.

З висновку експерта № 11412 від 20.03.09 р. вбачається, що в матеріалах справи відсутні документи (первинні документи, зведені облікові документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку), на підставі яких підприємством відображені валові витрати в наявних в матеріалах справи деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р. В звязку з викладеним не видається за можливе встановити чи підтверджуються документально, що ДП «МАС Електорнік»недотримані вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 та п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5887409,75 грн.

З наведеного вбачається, що Відповідач прийшов до зазначених в акті висновків безпідставно, не досліджуючи первинні документи Позивача за період, що перевірявся.

Враховуючи те, що підставою оскаржуваного податкового повідомлення рішення є висновки Акту перевірки № 368/1-23-03-23509002 від 04.07.2007 р., суд вважає його неправомірним, прийнятим з порушенням норм чинного податкового законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не навів суду інших підстав, які б вказували на правомірність його дій.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 92, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000552303/3 від 01.02.08 р. яким ДП «МАС Електронік»визначено суму податкового зобовязання за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р. в сумі 11774819,50 грн.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

суддіІ. Васильченко

А. Федорчук

Повний текст постанови виготовлено 25.02.10 р.