Постанова № 11965569, 12.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2009 року 16:20 № 2а-1457/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до ОСОБА_1

про стягнення суми податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 2400,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач має податковий борг перед Державним бюджетом України в сумі 2400,00 грн. Зазначає, що на час розгляду справи у суді дана заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, до суду не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи виданого Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 (надалі відповідач) ідентифікаційний номер НОМЕР_1 набув статус суб'єкта підприємницької діяльності 23.03.2006 року.

Відповідно до заяви від 15.12.2006р. про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач способом оподаткування своїх доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності обрав сплату єдиного податку, запровадженого Указом Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(зі змінами та доповненнями ).

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, відповідачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія Д № 897076.

Пунктом 2 вищевказаного Указу Президента України передбачено, що ставки єдиного податку для фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації, залежно від виду діяльності та місця її здійснення.

Святошинською районною Радою у м.Києві затверджена ставка єдиного податку на 2007р. для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються роздрібною торгівлею продовольчими та непродовольчими товарами, що становить 200 грн. щомісяця. («Про затвердження ставок фіксованого та єдиного податку для фізичних осіб -суб"єктів підприємницької діяльності»).

На підставі п.п. 6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 02.02.07 р. Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/808. Зазначена вимога останньому вручена не була, про що 02.07.07 р. було складено акт № 10/24-035 щодо неможливості вручення податкових вимог по боржникам у Святошинському районі м. Києва та розміщена на дошці податкових обяв.

Підпунктом 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181- III передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити консолідований борг. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

01.08.07 р. Відповідачу була виставлена друга податкова вимога № 2/1659. Дана вимога також не була вручена боржнику, про що складено відповідний акт № 20/24-035 від 12.09.07 р.

03.11.08 р. Відповідачем прийнято рішення № 597 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу з СГД фізичної особи ОСОБА_1

05.12.08 р. Відповідачем складено довідку № 6212/Б/24-037 про наявність заборгованості з податків і зборів згідно якої Відповідач станом на 27.11.08 р. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб має штрафні санкції в розмірі 2400,00 грн.

В матеріалах справи відсутні дані про оскарження вище зазначених податкових вимог. Доказів сплати зазначеного боргу до суду також не надано.

Згідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України від 21.12.2000р. № 2181- III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Як вбачається з вищенаведеного, податкові зобовязання відповідача не були сплачені в установленому строки, не оскаржені в установленому законодавством порядку, а тому є узгодженим податковим боргом.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Суд вважає, що Позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості у Відповідача. Позовні вимоги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про погашення зобовязань.

Враховуючи ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 2400,00 грн. на розрахунковий рахунок 34210379700009, код платежу 16050200, одержувач - УДК у Святошинському районі м. Києва ідентифікаційний код 26077945 банк ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.08.2009 р.