Рішення № 119651904, 10.06.2024, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2819/23

провадження № 2/445/231/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2024 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

представник АТ «А-Банк» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.03.2012 у розмірі 45243,30 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №Б/Н від 28.03.2012 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.6% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором, а тому свої зобов`язання не виконав.

Відповідач відзиву до суду не подав.

У судове засідання представник позивача АТ "Акцент-Банк" не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, відзив не подала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд за відсутності заперечень з сторони позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Водночас, судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

28.03.2012 відповідачка ОСОБА_2 заповнила та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку і отримала кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №Б/Н від 28.03.2012 вбачається, що станом на 27.09.2023 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 45243,30 грн., яка складається з 27088,07 грн. - заборгованість за кредитом, 15420,39 грн. - заборгованість за відсотками, 2734,84 грн.- штраф.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач звертався до позивача за отриманням кредитних коштів, що доводиться його заявою від 28.03.2012. Також, як встановлено судом з розрахунку заборгованості за кредитом відповідача, сума коштів, які використано позичальником в межах кредитного ліміту, станом на 27.09.2023 складає 27088,07 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача, та вважає доведеним факт наявності заборгованості, відповідача перед позивачем за кредитом у сумі 27088,07 грн., який необхідно стягнути на користь позивача.

Разом з тим, вирішуючи питання в іншій частині позовних вимог, суд виходив з наступного.

Наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АкцентБанку суд вважає неналежним доказом, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АкцентБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Окрім цього, позивачем взагалі не представлено жодного доказу, що відповідач на момент підписання заяви був ознайомлений хоч з якимись Тарифами та Умовами надання банківських послуг.

Відсотки та штрафи є договірною умовою згідно положень ЦК України. Однак, в заяві-Анкеті від 28.03.2012, яка підписана відповідачкою, така не обумовлена.

Як на підставу для стягнення таких коштів з відповідачки, позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг», а також «Тарифи Банку», які викладені на сайті банку.

Проте, вказане не може бути визнане складовою частиною договору кредиту, а отже і підставою для стягнення коштів.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 висловила правову позицію, де вказала, що надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками та штрафами.

На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині стягнення суми основного боргу за кредитом 27088,07 грн.

Також, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1606,91 грн.

Керуючись ст. 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму заборгованості за кредитним договором №Б/Н від 28.03.2012 в розмірі 27088,07 (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень 07 копійок) .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму сплаченого судового збору у розмірі 1606,91 (одну тисячу шістсот шість гривень 91 копійку).

У задоволенні частини позовних вимог Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за відсотками та штраф - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 10.06.2024 року.

Суддя М.В. Бакаїм