Постанова № 11963745, 20.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 р. справа № 2а-7973/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами у розмірі 28443,75 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: Лукащук Т.М. - за дов. від 6 липня 2010 року

від відповідача: ОСОБА_1 особисто

ВСТАНОВИВ:

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами у розмірі 28443,75 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Позивач зазначає, що відповідачу нараховані штрафні фінансові санкції рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392330 від 17 вересня 2009 року на суму 28443,75 грн., які відповідачем не сплачені. Тому просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, зазначивши, що позивачем в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», норм статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не дотримано порядок проведення перевірки. Крім того, відповідач не погоджується з підставами нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Тому просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 19 серпня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя (Приморському відділенні) з 21 серпня 2006 року (арк. справи 8 - 10).

Як свідчать матеріали справи, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 10 вересня 2009 року була проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, наслідки якої викладені в акті № 6622/05/81/23/НОМЕР_1 від 10 вересня 2009 року (арк. справи 18, 19). Перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через розрахункову книжку, невидача розрахункового документу встановленого зразка, порушення порядку використання розрахункової книжки, невідповідність суми готівки коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів за розрахунковою книжкою, чим порушено пункти 1, 5, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З урахуванням зазначених порушень, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392330 від 17 вересня 2009 року на суму 28443,75 грн. (арк. справи 20).

Зазначене рішення було оскаржено відповідачем у судовому порядку. За наслідками судового оскарження, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 червня 2010 року по справі 2а-8217/10/0570 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392330 від 17 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено повністю (арк. справи 36 39). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 червня 2010 року залишено без змін (арк. справи 84 87).

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок набрання судовим рішенням законної сили. Так, у відповідності до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року по справі № 2а-8217/10/0570 на день розгляду справи є такою що набрала законної сили за наслідками її перегляду у апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 7.1. розділу 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758 (далі Порядок № 253), податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Згідно із пунктом 7.7. розділу 7 Порядку № 253, надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4 Порядку № 253.

Матеріали справи свідчать про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 вересня 2009 року № 0001392330 відповідачем отримано (арк. справи 20), крім того, з урахуванням результатів його оскарження, є таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Отже, сума штрафних санкцій 28443,75 грн. підлягає сплаті до бюджету, у відповідності до вимог статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Серед інших функцій, передбачених статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від4 грудня 1990 року № 509-XII, відповідно до пункту 11 статті 10 цього Закону, державні податкові інспекції в містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того, відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідач має заборгованість у сумі 28443,75 грн., яка підтверджена позивачем зворотнім боком облікової картки, що міститься у матеріалах справи (арк. справи 17). Враховуючи те, що докази сплати суми штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не надані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами у розмірі 28443,75 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами у розмірі 28443,75 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій на р/р 31116104700055, код платежу 34686694, УДК Державний бюджет, ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 жовтня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 25 жовтня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.