Ухвала суду № 119631961, 07.06.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2024 Справа №607/12523/24

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 доОбслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час не проведення повного розрахунку при звільненні, -

У С Т А Н О В И В :

06.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОК «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль», в якому стягнути із ОК «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» на його користь невиплачену заробітну плату за період з 01.01.2018 по 29.02.2024 в сумі 398236 грн, а також стягнути із ОК «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» на його користь середній заробіток за час затримки виплати сум при звільненні за період з 01.03.2024 по 05.06.2024 в сумі 31304,81 грн.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено. У свою чергу позивач посилається на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та відновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.02.2021 (справа № 372/4328/19, провадження № 61-4765св20) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Водночас, Закон України «Про судовий збір» не визначає пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у вказаній категорії справ.

Таким чином, при зверненні з вказаним позовом позивач звільнений від сплати судового збору лише в частині вимог про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, а в іншій частині вимог судовий збір підлягає оплаті.

Разом з тим, вимогою є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2024 по 05.06.2024 в сумі 31304,81 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку по заробітній платі за час затримки виплати сум при звільнені є вимогою майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України ««Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із вимогою майнового характеру, яка підлягає справлянню судовим збором.

Відтак позивачу слід надати суду докази сплати ним судового збору у розмірі: 1211,20 грн за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум при звільненні.

Відповідно до ч. 1. ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків відповідно до ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доОбслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час не проведення повного розрахунку при звільненні - залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Братасюк