Рішення № 119625173, 10.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/4940/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування періодів роботи до страхового стажу згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987 з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова та з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото» із 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987 року з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова та з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото» та виплатити виниклу заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірних періодів роботи до його страхового стажу на отримання пенсії. Також вказує, що за період роботи в колгоспі, трудова книжка колгоспника йому на видавалася, а видавалася трудова книжка встановленого зразка, у якій немає графи про вироблені трудоднів/людиноднів. Записи у трудовій книжці не містять інформації про невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин. Тому вважає, що не зарахування в повному обсязі стажу роботи в колгоспі позивача за наявними в трудовій книжці записами є такими, що тягнуть за собою несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що до страхового стажу відповідачем правомірно не зараховано періоди роботи позивача з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, та з 22.10.1991 по 01.02.1993 в артілі старателів «Енбек ГОК «Каззолото», оскільки записи в трудовій книжці внесено з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме в записі 1-2 наявне виправлення в наказі не завірене належним чином, в записі 9-10 розбіжність в даті прийняття та даті наказу на прийняття. Щодо врахування періоду роботи з 20.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі необхідно надати уточнюючі довідки, а саме про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 15.01.2020 отримує пенсію за віком на пільгових умовах Список № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 28.02.2024 (зареєстрована 01.03.2024 за №3399/Л-2500-24) в якій просив здійснити перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах, з дня її призначення та врахувати до страхового стажу період його роботи з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова та з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото», відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987 (а.с. 11).

Листом від 27.03.2024 № 4822-3399/Л-02/8-2500/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу в задоволені його заяви, посилаючись на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, та з 22.10.1991 по 01.02.1993 в артілі старателів «Енбек ГОК «Каззолото», оскільки записи в трудовій книжці внесено з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме в записі 1-2 наявне виправлення в наказі не завірене належним чином, в записі 9-10 розбіжність в даті прийняття та даті наказу на прийняття. Щодо врахування періоду роботи з 20.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі, вказано на необхіднісь надання уточнюючої довідки, а саме про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів (а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з записів № 1, № 2, № 9, № 10 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 27.07.1987 ОСОБА_1 працював з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, а з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото» (а.с. 6-7).

Вказані записи трудової книжки містять інформацію про періоди та місце роботи, посаду яку займав позивач, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, та печатку підприємства.

Суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що вказаний стаж роботи позивача не було зараховано до страхового стажу, оскільки в записі 1-2 наявне виправлення в наказі не завірене належним чином, а в записі 9-10 розбіжність в даті прийняття та даті наказу на прийняття, так як факт роботи позивача у спірний період в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання та в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото» підтверджується основним документом, а саме трудовою книжною позивача.

Щодо недоліків при заповненні трудової книжки, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стосовно не врахування періоду роботи з 20.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі, а саме у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів суд зазначає таке.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому разі, якщо не встановлювався мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Як зазначалося вище, Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону № 1788-ХІІ, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 Основних положень трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно пункту 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

У разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людино- днів ділиться на 25,4.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 27.07.1987 міститься запис № 5 та № 6 про прийняття ОСОБА_1 в колгосп ім. Кірова з 29.10.1990 по 25.02.1991.

Вказані записи трудової книжки містять інформацію про період та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, печатку підприємства, підпис відповідальної особи (голови колгоспу).

При цьому, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що за період роботи в колгоспі, трудова книжка колгоспника йому на видавалася, а видавалася трудова книжка встановленого зразка, у якій відсутня графа про вироблені трудоднів/людиноднів, оскільки записи про невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин у трудовій книжці відсутні.

Наявність інших довідок на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Відтак, дії відповідача щодо не зарахування в повному обсязі стажу роботи позивача в колгоспі ім. Кірова з 29.10.1990 по 25.02.1991, за наявними в трудовій книжці записами є протиправними та такими, що тягнуть за собою несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування періодів роботи позивача до страхового стажу згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987, а саме: з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання; з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова; з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото»; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987, а саме: з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова; з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото», з урахуванням раніше виплачених сум.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування періодів роботи позивача до страхового стажу згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987, а саме: з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання; з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова; з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.07.1987, а саме: з 15.06.1987 по 20.03.1989 в Нікопольському районному підприємстві матеріально-технічного постачання, з 29.10.1990 по 25.02.1991 в колгоспі ім. Кірова; з 22.10.1991 по 01.02.1993 в Артіль старателів «Енбек ГОК «Каззолото», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.06.2024.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ