Рішення № 119607150, 07.06.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 152/597/24

Провадження № 2/152/266/24

Шаргородський районнийсуд Вінницької областіу складіголовуючого суддіСоколовської Т.О.,з участю секретаря судового засідання Анселевської Я.О.,розглянувши успрощеному позовномупровадженні зповідомленням (викликом)учасників справицивільну справуза позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не прибули,

встановив:

I. Виклад позицій позивача, відповідача та третьої особи.

15.04.2024 в електронній формі через електроннийкабінет представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі позивач) ОСОБА_2 (далі представник позивача) звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), з участю третьої особи ТОВ «МІЛОАН» (далі третя особа), з вимогою про стягнення кредитної заборгованості у сумі 71550 грн., посилаючись на те, що 09.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договірпро споживчийкредит №3925319,згідно умовякогоостання отримала кредит у розмірі 15000 грн, строком на 30 днів, шляхом переказу на її картковий рахунок зі сплатою відсотків у розмірі 2,00% за кожен день користування кредитом та одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 19%. Підписання Кредитного договору відбулося електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

13.09.2021 згідно Договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Договором про споживчий кредит № 3925319 від 09.05.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», і відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти використала, але своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконує.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 71550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за відсотками - 53700 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 2850 грн.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зубань О.О. позовні вимоги не визнали (а.с.78).

Представник третьої особи ТОВ «МІЛОАН» повторно на виклик суду не прибув.

ІІ.Заяви (клопотання)учасників справи.

29.04.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зубаня О.О. до суду надійшла заява про вступ у справу як представника (а.с.69-71).

13.05.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зубаня О.О. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с.98-100).

15.05.2024 від представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Карпенко Ю.Г. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника товариства. Позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 104 - 106).

29.05.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зубаня О.О. надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника (а.с.116 118).

03.06.2024 від представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Карпенко Ю.Г. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника товариства. Позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 124 - 126).

Інших заяв та клопотань пов`язаних із розглядом справи від учасників судового процесу не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суддівід 15.04.2024позовну заявуприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 13 травня 2024 року, з повідомленням (викликом) сторін. Клопотань від сторін про інше не надходило (а.с.65).

Вказаною ухвалою суду відповідачу ОСОБА_1 запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с. 65).

Ухвалу суду від 15.04.2024 разом з копією позовної заяви та додатками до неї направлено відповідачу ОСОБА_1 , яку вона отримала 25.04.2024 (а.с. 73).

07.05.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зубаня О.О. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.74 81).

10.05.2024 від представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Гайової А.С. надійшла відповідь на відзив (а.с.82 97).

13.05.2024 за клопотанням представника відповідача адвоката Зубаня О.О., судове засідання відкладено на 29.05.2024 (а.с.101).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

У справі, що розглядається судом встановлено факт укладення що 09.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору проспоживчий кредит№ 3925319(даліДоговір),згідно умовякогоостання отримала кредит у розмірі 15000 грн, строком на 30 днів з 09.05.2021, шляхом переказу на її картковий рахунок зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом у розмірі 2 % (а.с. 33-36).

Факт укладення кредитного договору сторони не оспорюють.

Згідно п.1.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн. у валюті: Українські гривні (п.1.2 Договору).

Кредит надаєтьсястроком на30днів з09.05.2021(строккредитування).Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 08.06.2021 (п. 1.3, п.1.4 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно п.2.4.1 Договору Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Том 7.1. Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права і обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4. Договору (08.06.2021).

Кошти в розмірі 15000 грн. перераховані ОСОБА_1 згідно платіжного доручення 45883914 від 10.05.2021 (а.с.37).

Відповідно до додатку до Договору про споживчий кредит №3925319 від 09.05.2021 графік платежів містить розрахунок заборгованості (в томі числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів), а саме: дата платежу 08.06.2021; кредит 15000 грн.; комісія за надання кредиту 2850 грн., проценти - 9000 грн.; разом 26850 грн. (а.с.38).

Даних про зміну будь яких відомостей, зазначених у Графіку платежів у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та /або продовження строку кредитування позивачем до позовної заяви не долучено (п.2 Графіку платежів).

13.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №07Т, згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги за кредитним договором №3925319 від 09.05.2021 до ОСОБА_1 ,яка своїхзобов`язань щодосвоєчасного поверненнякредиту тасплати відсотківза користуваннякредитом невиконала, тому ТОВ «ДІДЖИФІНАНС»набуло право грошової вимоги до відповідача (а.с.43-46).

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є юридичною особою, (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК №176 від 14.07.2016, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), має діючу безстрокову ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ліцензію на надання послуг з факторингу, що видана на підставі розпорядження НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 31.03.2020 №594 (а.с.8, 13 -19, інформація про юридичну особу на офіційному веб сайті НБУ).

Отже,за вищезазначених обставинпозивач ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС» є новим кредитором за Договором про споживчий кредит №3925319 від 09.05.2021.

27.09.2023 за вихідним № 3514900423 - АВ ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило ОСОБА_1 поштове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, з пропозицією сплати заборгованість за договором на рахунок нового кредитора - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», з зазначенням його реквізитів та реквізитів банку отримувача (а.с.62). Дані про отримання ОСОБА_1 вказаного повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Досудова вимога боржником ОСОБА_1 не виконана.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови ПВС України від 12.06.2009 №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

При цьому суд враховує позиції ЄСПЛ щодо аргументації судових рішень, закріплені, зокрема в п.42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007, в якому наголошується, що відповідно допрактики,яка відображаєпринцип належногоздійснення правосуддя,судові рішеннямають достатньоюмірою висвітлюватимотиви,на якихвони базуються.Межі такогообов`язку можутьрізнитися залежновід природирішення тамають оцінюватись,виходячи зобставин кожноїсправи (рішення«Руїз Торійапроти Іспанії»від 09.12.1994).Конвенція негарантує захисттеоретичних таілюзорних прав,а гарантуєзахист правконкретних таефективних (рішення«Артіко протиІталії» від13.05.1980). Право може вважатися ефективним, тільки, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (п.33 рішення від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції»; пп. 32 35 рішення від 07.03.2006 у справі «Донадзе проти Грузії»).

Згідно положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Постановою Пленуму ВС України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. подав до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, не заперечує факту укладення 09.05.2021 договору про споживчий кредит №3925319 та отримання коштів в розмірі 15000 грн. строком на 30 днів. Поряд з цим вважає, що позивачем на надано належних доказів про те, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» мають статус фінансової установи та право на здійснення факторингових операцій, доказів щодо викуплення боргу ОСОБА_1 у ТОВ «МІЛОАН», таких як реєстр права вимоги. Вимоги щодо сплати ОСОБА_1 на користь позивача процентів поза межами дії договору також не визнає, оскільки продовження строку користування кредитом не погоджувалось, тому нарахування відсотків за користування кредитом - після 08.06.2021 є безпідставними. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 53700 грн. не є співмірною сумі кредиту у розмірі 15000 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Також представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. подав до суду заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. На думку адвоката Зубаня О.О. вартість витрат на правничу допомогу є завищеною, не співмірною з складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом та обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

10.05.2024 від представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Гайової А.С. до суду надійшла відповідь на відзив згідно якої, позивач не погоджується з відзивом на позов, позаяк він не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання…

У справі,що розглядаєтьсяміж сторонамивиникли правовідносини позики,а саме кредиту,які врегульованінормами ЦКУкраїни,Закону України«Про споживчийкредит»,Закону України«Про електроннукомерцію»,Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг».

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

За приписами ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно достатті 509 ЦК Україниміж сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастатті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно достатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним…

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннямистатті 12 ЗУ «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 вказаного ЗУ встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8, ч.7 ст. 11 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 599 ЦК Українипередбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Згідност. 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору...., неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

VІ.Висновки суду

Аналіз перевірених і оцінених у судовому засіданні доказів у підтвердження позовних вимог переконує суд, що позивачем надано належні, достовірні та допустимі докази, в силу вимог ст.ст. 76 - 81 ЦПК України на підтвердження того, що 09.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір про споживчий кредит №3925319, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатком №1 та №2) на набув чинності з моменту його укладення в електронній формі.

Отже, між сторонами був укладений Договір про споживчий кредит в електронній формі в особистому кабінеті відповідача, у якому сторони погодили всі істотні умови Договору. Укладаючи Договір сторони погодили, що невід`ємною частиною договору є Правила надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів. Відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, які розміщенні на сайті кредитора.

Укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 . Договір про споживчий кредит № 3925319 від 09.05.2021 за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Як вбачається зі змісту договору № 3925319 від 09.05.2021, графіка платежів, Анкети заявки на кредит №3925319, строк кредитування встановлено 30 днів, тобто до 08.06.2021.

ТОВ «МІЛОАН» зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі. У порушення норм закону та умов Договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, оскільки кредитні зобов`язання у повному розмірі та строки згідно графіку платежів, а також станом на час розгляду справи не повернула.

До позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» долучило графік платежів, який містить розрахунок заборгованості (в томі числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів), а саме: дата платежу 08.06.2021; кредит 15000 грн.; комісія за надання кредиту 2850 грн., проценти - 9000 грн.; разом 26850 грн. (а.с.38).

Даних про зміну будь яких відомостей зазначених у Графіку платежів у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та /або продовження строку кредитування позивачем до позовної заяви не долучено (п.2 Графіку платежів).

За такихобставин,суд вбачаєпідстави длястягнення звідповідача ОСОБА_1 на користьТОВ «ДІДЖИФІНАНС» кредитноїзаборгованості врозмірі заборгованості за тілом кредиту - 15000 грн., комісії за надання кредиту 2850 грн., та процентів за користування кредитом - 9000 грн., а всього 26850 грн.,нарахованих на часзакінчення строкукредитування,тобто до08.06.2021,позаяк доТОВ «ДІДЖИФІНАНС» успосіб,передбачений законодавствомУкраїни,перейшло правовимоги зазначеноїзаборгованості,а відповідачем не доведено факт виконання зобов`язання, чим право позивача порушено і підлягає судовому захисту.

Після закінчення строку дії кредитного договору у позикодавця були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ст.1050 ч.2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 (остаточне 18.09.2015), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд приоцінці доказівкерується критеріємдоведеності «позарозумним сумнівом». Згідно з його усталеноюпрактикою доведеністьможе випливатиіз сукупностіознак чинеспростовних презумпційстосовно фактів,достатньо вагомих,чітких іузгоджених міжсобою…».

VІІ. Розподіл судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до положень,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даній справі позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., про що свідчать платіжна інструкція № 7594 від 19 березня 2024 року (а. с. 1).

У пункті 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільній справі» роз`яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом №3674 V1).

Отже, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог 908,40 грн (37,5%).

Поряд з цим представник позивача ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно вимог ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат :1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорарута інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відтак, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

На підтвердженнявитрат напрофесійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_2 подано до суду копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року, копію додаткової угоди 003514900423 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСБКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 від 02.11.2023 (а.с. 51 - 60).

Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог в сумі 26850 гривень, що складає 37,5 % від заявленої до стягнення суми 71550 грн., тобто 2250 грн., що становить 37,5% від 6000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.13Конституції України,ст.ст.2,5,12,13, 19, 76-81,89,95, 133,137,141,247,259, 263-265, ч.4ст.268,ст.ст.273,274-279,280-283,352,354,355ЦПК України,ст.ст. 11,15,16,202, 207,509,525,526,530,610 612, 625-629,639,1048,1049,1050,1054,1055ЦК України,ст.ст.3,11,12Закону України«Про електроннукомерцію»,ст.ст.5,8Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг», Суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором про споживчий кредит №3925319 від 09.05.2021 в розмірі 26850 (двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень, із яких заборгованість за тілом кредиту 15000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 9000 грн., комісія за надання кредиту 2850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят ) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІДЖИ ФІНАНС», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», місце знаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська,буд.17-21, код ЄДРПОУ 40484607.

Рішення ухвалено та підписано суддею 07 червня 2024 року.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська