Постанова № 119600626, 07.06.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2064/24

3/583/777/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 станом на 26.03.2024 повторно протягом року не виконувала належним чином свої батьківські обов`язки щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пропускає заняття у Відокремленому навчальному підрозділі м. Тростянець ДНЗ «Охтирський центр ПТО» без поважних причин. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, вину визнала.

Дослідивши матеріалисправи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.

Відповідальність зач.1ст.184Кодексу Українипро адміністративніправопорушення настаєу разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозицією ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннямист. 150 Сімейного Кодексу Українивизначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків є невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім визнання нею вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 192131 від 28.03.2024; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому матір`ю дитини записана ОСОБА_3 ; листом ДНЗ «Охтирський центр ПТО» від 26.03.2024 за № 12, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює пропуск занять без поважних причин у Відокремленому навчальному підрозділі м. Тростянець ДНЗ «Охтирський центр ПТО»; карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 по справі № 575/1235/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд приймає зазначені вище докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є такими, що узгоджуються між собою, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

При призначенні стягнення, суд враховує характер скоєного, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді штрафу. В даному випадку така міра покарання буде відповідати тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме (3028 грн. х 0,2)=605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян всумі 1700(однатисяча сімсот)гривень 00копійок в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач: ГУК Сумської області/Охтирський район/21081100, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA928999980313050106000018013, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко