Вирок № 11958951, 27.10.2010, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-54/2010р.

В И Р О К

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді: Іванчук В.М.

при секретарі : Гнатишин В.В.

з участю прокурора: Марцун М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Монастириська кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Накваша Бродівського району, Львівської області, зареєстрованого в с.Горішня Слобідка, Монастириського району, жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, не працюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, невійськовозобовязаний, не судимий в порядку ст.89 КК України,

за ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно шляхом проникнення у приміщення.

Так, 05 червня 2010 року близько 07 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_1, проник в підсобне приміщення недобудованого лікарняного комплексу Монастириської ЦРКЛ, що по вул. Сонячній, м.Монастириська, звідки таємно викрав домкрат, вартістю 224 грн., парасолю жіночу, вартістю 55 грн., шльопанці чоловічі, вартістю 19.62 грн., що належали ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця вчинення крадіжки скрився, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2, матеріальної шкоди на суму 398,62 грн.

Крім цього 08.06.2010 року близько 07 год. 00хв. ОСОБА_1, повторно проник в підсобне приміщення недобудованого лікарняного комплексу Монастириської ЦРКЛ, що по вул. Сонячній, м.Монастириська, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності, а саме: вісім ручок до дверей (6 офісних та 2 дверних) на суму 2250 грн. та 186 заглушок до пластикових вікон на суму 4650грн., чим заподіяв шкоду Монастириській ЦРКЛ на загальну суму 6900 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вищевказаному визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся, і даючи суду показання, повністю підтвердив факт та обставини скоєння ним вищезазначеного у вироку злочину. Підсудний просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що він у вчиненому щиро розкаюється, матеріальна шкода відшкодована повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про день, час і місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив. Проте в справі є заява написана власноручно потерпілим, в якій вказано, що претензій до підсудного немає, просить суд суворо його не карати.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 суду пояснила, що підсудним ОСОБА_1 матеріальну шкоду відшкодовано, викрадене майно передано на зберігання Монастириській ЦРКЛ, претензій до підсудного немає, просить суд суворо його не карати, оскільки в ОСОБА_1 на утриманні є малолітня дитина.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено лише допитом підсудного та потерпілої.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 його вина доведена зібраними по справі під час досудового слідства доказами, які підсудний не оспорює і вважає їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Таким чином, даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України і суд таку кваліфікацію вважає вірною, оскільки підсудний проникнувши в приміщення недобудованого лікарняного комплексу Монастириської ЦРКЛ, таємно викрав чуже майно, на загальну суму 7298, 62 грн., тим самим вчинив вищевказаний злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які обтяжують, зокрема те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, до пом'якшуючих обставин суд відносить визнання вини і щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, на утриманні має малолітню дитину, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в силу ст.75 КК України. Відповідно до ст.76 КК України покласти на підсудного певні обовязки.

Речові докази, які проходять по матеріалах кримінальної справи повернути потерпілим.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведених експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченому ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятись для реєстрації.

Речові докази : домкрат, парасолю, резинові тапочки, вісім ручок до дверей та 186 заглушок до пластикових вікон, повернути потерпілим.

Стягнути із ОСОБА_1 300,88 грн. за проведену судово-товарознавчу експертизу №15/175/10 від 25.08.2010 року; 123,84 грн. за проведену трасологічну експертизу «11/68-10 від 26.07.2010 року та 123,84 грн. за проведену дактилоскопічну експертизу 311/67-10 від 23.07.2010 року, які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код платежу 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31256272210463.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя: (підпис)

В.о. голови Монастириського

районного суду : Іванчук В.М.