Ухвала суду № 119583443, 07.06.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.06.2024Справа № 554/5990/24 Провадження № 1-кс/554/6377/2024

У Х В А Л А

06 червня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170420000980 від 06 червня 2024 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_1 , громадянки України, освіта вища, незаміжньої, не працюючої, не судимої

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідність в чому аргументована наступним.

СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170420000980 від 06 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Із змісту клопотання слідує, що в один із днів першої декади червня 2024 року ОСОБА_5 , використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «Iphone 14 Pro Max» (ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 ), через мобільний застосунок у додатку «Telegram» зв`язався з невстановленими особами під нік-неймами « ОСОБА_7 » та «Меткий Бро» з пропозицією у вигляді співпраці щодо розповсюдження психотропних речовин на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» - приховуванням від сторонніх осіб заздалегідь виготовлених та розфасованих психотропних речовин на відкритій місцевості у вільно доступних місцях з можливістю подальшого їх знайдення шляхом отримання особою, яка придбає психотропні речовини, географічних координат місцевості або фотографій місця приховування особливо небезпечних психотропних речовин.

В приватних повідомленнях додатку «Telegram» ОСОБА_5 з невстановленими особами в цей час було обговорено всі умови щодо розповсюдження особливо небезпечних психотропних речовин на території м. Полтави, зокрема часу, місця і способу отримання психотропних речовин (отримання психотропних речовин шляхом посилок через поштові автомати), можливих місць приховування на території м. Полтави (території, на які будуть вказувати додатково), а також оплати за виконану роботу та було досягнуто домовленості про отримання грошових коштів за кожне успішне виконання завдання, що виражалося у прихованні на місцевості однієї так званої «закладки» та подальше направлення повідомлення у додатку «Telegram» абоненту « ОСОБА_7 » та «Меткий Бро» фотографій місця приховування із зазначенням географічних координат місцевості, інших даних з місцем зберігання психотропних речовин.

Погодившись на вказані умови ОСОБА_5 , з корисливих мотивів погодилась на пропозицію невідомих осіб на незаконні придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, а також незаконний їх збут шляхом «закладок».

05 червня 2024 року під час проведення особистого обшуку у жіночій сумці ОСОБА_5 було виявлено та вилучено три згортки з ізолюючої плівки коричневого кольору, в якій упаковано психотропну речовину метамфетамін, який остання незаконно придбала та зберігала для подальшого приховування на відкритій місцевості на території м. Полтави, шляхом так званих «закладок» з подальшим направленням повідомлень про географічні координати місцевості та місця приховування чи інших даних з місцем зберігання психотропної речовини, тобто подальшого незаконного збуту.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 06 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту.

Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується сукупністю зібраних на даному початковому етапі слідства доказів, зокрема відомостями, які містяться в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05 червня 2024 року, протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 05 червня 2024 року, а також протоколі огляду мобільного терміналу марки «Iphone 14 Pro Max» (ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 ) від 06 червня 2024 року та іншими доказами в їх сукупності.

Зважаючи на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, виникла необхідність у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як альтернативи.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Наголосив на тому, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, з огляду на фактичні обставини цієї справи, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної й не буде достатнім для запобігання вказаним у клопотанні ризикам.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в повному обсязі повідомленої їй 06 червня 2024 року підозри визнає, зазначивши, що причиною його скоєння послужила її складна життєва ситуація, що склалася. Зокрема, вказала, що станом на даний час вона перебуває в тяжкому психічному стані, що зумовлений початком війни в Україні, який їй довелося проживати самостійно, оскільки будь-якої підтримки від сім`ї вона не має, а їх відносини з матір`ю не є близькими, а також смертю батька. Вказала, що зараз вона проходить курс лікування в психолога та пропрацьовує означені проблеми. Зазначила, що по закінченню навчання вона працювала та мала законне джерело прибутку, але потім підпала під скорочення. Саме це в подальшому й стало поштовхом до вчинення нею кримінального правопорушення в сфері обігу психотропних речовин, так як влаштуватися на іншу роботу вона не мала змоги, а грошові кошти були нагально необхідними для придбавання приписаних їй психологом ліків, а також для лікування собаки, яка хворіє на епілепсію. До того ж вона проживає в квартирі лише з бабусею й утримує себе та свою собаку зазвичай самостійно, матеріальну допомогу від матері отримує лише інколи. Даючи пояснення в судовому засіданні ствердила про те, що вона мала намір закінчити свою незаконну діяльність, однак боялася осіб, з яким вона нею пов`язана, так як не має ніякої підтримки з боку інших осіб.

Висловлюючи своє ставлення до клопотання слідчого зазначила, що визначений в ньому розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, є надзвичайно непомірним та непосильним для неї й внести заставу в такому розмірі вона не має можливості.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 , із врахуванням позиції підозрюваної, не заперечував проти задоволення клопотання слідчого в частині застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, однак вказав, що запропонований слідчим у клопотанні розмір застави є очевидно непомірним для підозрюваної та її сім`ї. При цьому послався на позитивну характеристику ОСОБА_5 з боку її сусідів, те, що остання проживає разом з бабусею ОСОБА_8 , яка є пенсіонеркою та потребує стороннього догляду, її мати ОСОБА_9 та вітчим ОСОБА_10 є військовослужбовцями та те, що мати підозрюваної наразі перебуває в стані вагітності і потребує особливого догляду з боку її родини. Зважаючи на фактичні обставини цієї справи в їх сукупності, з урахуванням матеріальних можливостей родини підозрюваної, просив визначити їй заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому вказав, що ОСОБА_5 самостійно виявила ініціативу здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а тому вважав за можливе покласти на неї відповідний обов?язок.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 05 червня 2024 року о 17 год 32 хв ОСОБА_5 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

06 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення зібраними у справі доказами.

При цьому, суд виходить з установленого правила про те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Таким чином, при вирішенні питання доцільності обрання підозрюваній запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні знайшла своє об`єктивне підтвердження й наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор.

Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене.

Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора про наявність ризику знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході слідства органу досудового розслідування необхідно встановити джерела придбання ОСОБА_5 психотропних речовин, місця їх виготовлення та зберігання й існує об`єктивна імовірність того що, перебуваючи на волі, остання матиме реальну можливість та зможе перешкодити встановленню істини у справі, шляхом знищення або приховування речей, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. До того ж, під час досудового розслідування працівникам правоохоронних органів слід провести необхідні слідчі дії та перевірити підозрювану на причетність до вчинення інших злочинів.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що в ході проведення огляду належного підозрюваній мобільного терміналу марки «Iphone 14 Pro Max» (ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 ) працівниками поліції встановлено, що протиправною діяльністю, спрямованою на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин для подальшого їх приховування на відкритих ділянках місцевості на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» ОСОБА_5 займається з лютого 2024 року, на що вказує приватне листування в мобільному додатку «Telegram» з одним із абонентів на ім`я « ОСОБА_7 », а вільне пересування останньої, у зв`язку з тривалістю вчинення однотипних за характером кримінальних правопорушень, може призвести до їх повторення. При цьому в даному контексті слідчий суддя приймає до уваги, що підозрювана офіційно не працевлаштована й не має будь-якого офіційного джерела прибутку, заощаджень, а також сталих соціальних зв`язків, що може бути поштовхом для вчинення нею нового кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя враховує, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваної в їх сукупності, в тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання її винуватою, вік та стан її здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці її проживання, репутацію, майновий стан.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею відповідних процесуальних обов`язків і не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, особисте зобов`язання не можливо застосувати, оскільки зазначений запобіжний захід вимагає особливої довіри до підозрюваної в підтвердження можливості виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, втім, з огляду на характеристику особи підозрюваної ОСОБА_5 , її репутацію, тяжкість інкримінованого злочину та наявність доведених ризиків, такий не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку останньої; особиста порука не може бути застосована, так як до правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 й такого прохання від неї самої також не надходили; заставу неможливо застосувати, так як підозрювана ніде не працює, не має офіційних джерел доходу в достатньому розмірі та відповідної заяви від неї чи інших осіб про можливість сплати відповідної суми грошових коштів, в якості застави, на адресу органу досудового розслідування не надходило; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,розмір заставивизначається вмежах віддвадцяти довісімдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб.

За змістом положень ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчим суддею необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Європейський суд з прав людини вказав, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 тарвня 2018 року, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки, а з іншого - не має бути очевидно непомірним для підозрюваного, що матиме наслідком неможливість виконання умов такого запобіжного заходу та фактично призведе до подальшого безальтернативного ув`язнення.

В поданому клопотанні слідчий, за погодженням з прокурором, фактично посилаючись на обставини кримінального правопорушення, ризики та дані про особу підозрюваної, просить у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити останній заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 242240 грн.

Визначаючи розмір застави, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

На думку слідчого судді, запропонований слідчим та підтриманий прокурором в судовому засіданні розмір застави жодним чином не обґрунтований, не пов`язується з майновим станом підозрюваної і її родини за наявними в розпорядженні слідчого судді матеріалами та не співвідноситься за розміром із встановленими слідчим суддею ризиками, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним, а тому застосування застави в такому розмірі не ґрунтується на положеннях законодавства України.

Так, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваної ОСОБА_5 , а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, не буде завідомо непомірною для підозрюваної та разом з процесуальними обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, які слід покласти на неї, забезпечить належну процесуальну поведінку останньої, запобігатиме існуючим ризикам та буде співмірною встановленим в ході розгляду клопотання обставинам. На переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 17 год 32 хв 05 червня 2024 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 03 серпня 2024 року, 17 год 32 хв.

Визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/рU A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрювана зобов?язана виконувати покладені на неї обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 07 червня 2024 року о 10 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_11