Рішення № 119582940, 04.06.2024, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5416/20

РІШЕННЯ

іменем україни

04.06.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 19.11.2020 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачу надані послуги з центрального опалення і гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2016 по 01.09.2020 існує заборгованість в розмірі 43771,24 грн.

Крім того вважає, що відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач має сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

В своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги за період з 01.04.2016 по 01.09.2020 з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 51305,60 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26.11.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.03.2021 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості 51305 грн 60 коп.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06.02.2024 за заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення скасоване.

Відповідачем ОСОБА_2 07.03.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, кий обґрунтований тим, що власником квартири АДРЕСА_1 є батько відповідача - ОСОБА_3 , який помер у 2011 році, особовий рахунок було відкрито на його ім`я. Вказував, що в квартирі АДРЕСА_1 не користувався житлово-комунальними послугами, не проживає. Окрім того, в квартирі встановлено і опломбовано лічильники гарячої та холодної води, з розрахунком заборгованості не погоджується. В задоволенні позовних вимог просив повністю відмовити.

Представник позивача просив суд проводити розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечував з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиву на позовну заяву. Також вважає, що позивачем пропущено строки позовної давності.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.04.2016 по 01.09.2020 надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , але плата за послуги за вказаний період, що є предметом судового розгляду, не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 43771,24 грн.

При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

За нормами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого, у встановленому законом порядку прийняв спадщину, саме з 13.03.2011 відповідачу як спадкоємцю належить спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до відповідача про стягнення заборгованості заявлено повністю обґрунтовано.

Представник відповідача в судовому засіданні вказував на пропуск позивачем строків позовної даності.

За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом 19.11.2020 та просив стягнути з відповідача заборгованості за отримані послуги за період з 01.04.2016, тобто, з пропуском трирічного строку позовної давності.

Встановивши дані обставини, а також враховуючи наявність заяви сторони про застосування в справі строків позовної даності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строків позовної давності.

При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 2 ст.625ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Оскільки відповідачпокладені нанього як наспоживача обов`язкиналежним чиномне виконував,за отриманіпослуги несплачував,суд приходитьдо висновку,що звідповідача підлягає стягненнюсума заборгованостіза послугиз теплопостачання на користьПолтавського обласногокомунального виробничого підприємстватеплового господарства"Полтаватеплоенерго",отримані заадресою: АДРЕСА_2 , за період в межах строку позовної давності по 01.09.2020 в розмірі 32671,21 грн та 3 % річних в сумі 2702,07 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 4832,29 грн, а всього 40205 грн 57 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавськогообласного комунальноговиробничого підприємстватеплового господарства"Полтаватеплоенерго"до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості запослуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період по 01.09.2020 в розмірі 32671,21 грн та 3 % річних в сумі 2702,07 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 4832,29 грн, а всього 40205 грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі по 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", місцезнаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код 03338030;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 06.06.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко