Ухвала суду № 119572741, 06.06.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/559/24

Провадження № 1-кп/131/39/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2023 року за № 42023022420000144 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дашів Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, посилаючись на відсутність підстав для закриття провадження та повернення обвинувального акту прокурору, а також визначення іншої підсудності. Прокурором також заявлено цивільний позов, який він просить прийняти до розгляду в межах даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, при цьому заявили клопотання про повернення обвинувального акта на досудове розслідування. Так, у обвинувальному акті здійснено посилання на виконання ОСОБА_3 службових обов`язків на підставі договору про повну матеріальну відповідальність від 18 липня 2022 року між ДП «Шепетівський військовий лісгосп» в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_6 та робітником (майстром) лісу ОСОБА_3 . Разом з тим, в обвинувальному акті немає посилання на повноваження ОСОБА_3 здійснювати організаційно-розпорядчі функції, що унеможливлює вважати його службовою особою державного підприємства.

Крім того, що стосується позовної заяви Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі ДП «Шепетівський військовий лісгосп» про відшкодування витрат, понесених державною від злочину у кримінальному провадженні, то захисник обвинуваченого зазначив, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави. Дана позиція міститься також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року по справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

04 червня 2024 року до суду надійшла позиція прокурора щодо клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта та щодо цивільного позову.

Так, прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта за його безпідставністю, при цьому зазначив, що законодавством визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме: невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

Постановою Верховного суду України від 24.11.2016 № 5-328кс16 визначено, що згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Вимоги до змісту обвинувального акту, визначені в ст. 291 КПК України, прокурором виконані.

Таким чином, обвинувальний акт складений без порушень вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, які б мали своїм наслідком повернення обвинувального акту прокурору.

Щодо цивільного позову, то прокурор зазначив, що позовна заява у вказаному кримінальному провадженні подана у відповідності до вимог закону.

ДП «Шепетівський військовий лісгосп» засновано в 1949 році наказом Міністерства оборони №6С-0-8 від 20.06.1948, входить до структури Міністерства оборони України та розміщене на землях оборони. Тобто, при порушенні прав будь-якого з підрозділів Міністерства оборони, як елементу держави, прокурор має право представляти його інтереси, тому просить прийняти цивільний позов до розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний процесуальним прокурором і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування, що містить перелік проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень тощо.

В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Тому в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

Кримінальне провадження підсудне Іллінецькому районному суду Вінницької області.

Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, та судом проведено підготовку до судового розгляду.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що, відповідно до ст. 316 КПК України, обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області, оскільки відсутні підстави, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України, провести суддею одноособово.

При вирішенні питання щодо поданого потерпілою особою цивільного позову, суд враховує положення частини 4 статті 128 КПК України, якою визначено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Частиною 5 статті 128 КПК України регламентовано, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вимоги до позовної заяви містяться у частині 3 статті 175 ЦПК України. Зазначеним вимогам поданий позов відповідає. Однак, як вже зазначено вище, частина 5 статті 128 КПК містить застереження, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими саме КПК України, і лише у разі коли, процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Щодо зауважень сторони захисту про те, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави суд виходить з наступного.

Так, захисник обвинуваченого вказує, що згідно позиції, висловленої у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року по справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Однак, у даному випадку позов подано прокурором в інтересах не державного підприємства, а Міністерства оборони України в особі ДП «Шепетівський військовий лісгосп», таким чином, дана позиція до уваги судом не береться.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. ч. З, 4, 5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» установлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 зробив висновок, що наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вінницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону даний позов заявлений в інтересах держави, оскільки завданою шкодою спричинено майнових збитків інтересам держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Оскільки уповноважений орган - Міністерство оборони України - ДП «Шепетівський військовий лісгосп» протягом 2023-2024 років будь-яких дієвих заходів щодо інтересів держави, не здійснили, до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди на початку підготовчого судового засідання не звернулись, то Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону самостійно звертається до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства оборони України в особі ДП «Шепетівський військовий лісгосп».

Зважаючи на викладене, беручи до уваги завдання кримінального судочинства, визначені у статті 2 КПК України, суд вважає за доцільне прийняти поданий до суду позов до розгляду і надати йому правову оцінку під час розгляду справи по суті відповідно до приписів глави 28 КПК України.

Разом з тим, з метою належної підготовки обвинуваченого, суд вважає за доцільне згідно з приписами статті 178 ЦПК України надати йому строк для подання до суду відзиву на поданий потерпілою особою цивільний позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 316 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на 11:00 год. 18 червня 2024 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області в залі судових засідань.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту на досудове розслідування відмовити.

Розгляд справи на підставі ст. 31 КПК України здійснювати суддею одноособово.

Цивільний позов Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі ДП «Шепетівський військовий лісгосп» про відшкодування витрат, понесених державною від злочину у кримінальному провадженні, прийняти до розгляду в межах кримінального провадження, надавши обвинуваченому ОСОБА_3 строк до 21 червня 2024 року для подання відзиву на подану позовну заяву.

У судове засідання викликати учасників судового розгляду, а саме: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого.

Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: