Рішення № 119562733, 06.06.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5597/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24 березня 2022 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 1-6/.

Позов обґрунтований тим, що позивач з 25 січня 2015 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з 24 березня 2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №8009-6947/С-02/8-1600/24 від 10 квітня 2024 року позивачу відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у зв`язку із відсутністю правових підстав. З діями відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, позивач не погоджується, вважаючи, що має право на перерахунок пенсії із застосуванням такої середньої заробітної плати (доходу), оскільки йому з 24 березня 2022 року вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 53-55/ зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. З 25 січня 2017 року ОСОБА_1 первинно призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII. Після досягнення загального пенсійного віку позивач звернувся до Управління із заявою від 24 березня 2022 року про перерахунок пенсії, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії (за віком). Таким чином, з 24 березня 2022 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років. Таким чином, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні 6186,32 грн. Таким чином, відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , оскільки зазначений показник застосовується при первинному призначенні пенсії у 2022 році, а не при перерахунку пенсії: перехід з одного виду пенсії на інший. Позивач скористалася правом на первинне призначення пенсії у 2017 році відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 25 січня 2017 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 77-78/.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 76/ ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, вид перерахунку: перехід з виду на вид, та з 24 березня 2022 року йому призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії /а.с. 70-73/ розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку в сумі 3764,40 грн за три попередні роки: за 2014-2016 роки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №8009-6947/С-02/8-1600/24 від 10 квітня 2024 року /а.с. 75/ ОСОБА_1 на його звернення від 19 березня 2024 року повідомлено, що як показала перевірка, з 25 січня 2017 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII внесено зміни до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, згідно з якими з 01 жовтня 2017 року для раніше призначених пенсій застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.). В подальшому перерахунки пенсії проводилися відповідно до прийнятих Урядом законодавчих актів з метою підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян. Зокрема, на виконання постанов Кабінету Міністрів України з 01 березня 2019 року розрахунок пенсій в Україні проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, 4404,35 грн. (3764,40 грн.х1,17), 01.05.2020 - 4888,83 грн. (4404,35 грн. х1,11), з 01.03.2021 - 5426,60 (4888,83 грн. х1,11), з 01.03.2022 - 6186,32 грн. (5426,60 грн. х1,14). На підставі заяви від 24 березня 2022 року його було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Законодавством визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком застосовуються лише при переведенні з пенсії по інвалідності за умовами, що передбачені статтею 45 Закону. Виходячи із зазначеного, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років. Таким чином, при переведенні його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні 6186,32 грн. З 01 березня 2023 року перерахунок його пенсії проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 7405,03 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році. З 1 березня 2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Отже, з 01 березня 2024 року розрахунок пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 7994,47 грн. (7405,03 грн. х 1,0796). Так як у 2017 році він скористався правом на призначення пенсії за вислугу років, то для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, правові підстави відсутні.

Не погодившись із діями відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом /стаття 46 Конституції України/.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах.

За приписами пункту "б" статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Водночас частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Отже, положеннями статті 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

На користь цього висновку суду свідчить також норма пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), відповідно до якої положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Судовим розглядом встановлено, що з 25 січня 2017 року позивачу як працівнику експедицій призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 24 березня 2022 року його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.

За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший.

Тож показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, якщо переведення відбувається в межах Закону №1058-IV.

Разом з тим, позивачу в 2017 році призначено пенсію за вислугу років як працівнику експедицій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за отриманням пенсії за віком (шляхом переведення) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше 24 березня 2022 року.

А відтак, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 травня 2019 року у справі №344/7053/17, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 25 березня 2020 року у справі №367/1130/17 та від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а.

А у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22 зазначено: що "З 01 травня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто позивача з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком".

Подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 80/3792/23.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду, є підстави стверджувати, що дії відповідача щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, є протиправними.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 24 березня 2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Натомість зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24 березня 2022 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, не є належним способом захисту порушеного права позивача.

При прийнятті рішення суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3631981099.1 від 09 травня 2024 року /а.с. 46/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 24 березня 2022 року середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2026 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 24 березня 2022 року із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк