Ухвала суду № 119555990, 28.05.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/427/24

За позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до: 1) Вишгородської міської ради;

2) фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору та стягнення 190 088, 81 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Аіріней М.С.;

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Бондарук Р.В.; Колодій О.М.;

третьої особи: не з`явився;

прокурор: Постемський А.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Вишгородської міської ради (надалі відповідач-1); фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни (надалі відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір від 17.02.2021 № 22, укладений між Вишгородською міською радою та фізичної особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни на користь Вишгородської міської ради 190 088, 81 грн, а з Вишгородської міської ради одержані нею за рішенням суду 190 088,81 грн стягнути в дохід держави.

Крім цього, в позовній заяві міститься клопотання про залучення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також, у позовній заяві міститься клопотання про витребування у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідченої копії рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також документів, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 здійснено розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 911/427/24 та визначено до розгляду судді Грабець С.Ю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 відкрито провадження в справі її розгляд постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.04.2024, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі третя особа) та витребувано в третьої особи належним чином засвідчену копію рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/88-р/к від 21.08.2023 року в справі №172/60/19-рп/к.22, а також копії документів, на підставі яких було прийняте вищевказане рішення.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» та 08.03.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

20.03.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

02.04.2024 від відповідача-2 надійшов відзив.

08.04.2024 від позивача надійшли пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2024 задоволено заяву судді Грабець С.Ю. про самовідвід у справі №911/427/24.

17.04.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2024 прийнято справу №911/427/24 до свого провадження, позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

02.05.2024 від прокурором подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2024 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання в справі на 28.05.2024.

10.05.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив та пояснення, в яких останній заперечує щодо задоволення клопотання відповідача-2 про зупинення провадження в справі, оскільки в даній справі позов про визнання недійсним договору, з посиланнями на ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, обґрунтований тим, що він суперечить інтересам держави та суспільства із застосуванням наслідків ч.3 ст.228 ЦК України, тоді як у справі №918/1043/21 позивач посилався на ч.1 ст.216 ЦК України просив стягнути на свою користь кошти, проте суди визнали недійсним спірний договір, як такий що суперечить інтересам держави і суспільства, та як укладений позивачем без необхідного обсягу цивільної дієздатності, стягнули з відповідача кошти на підставі ч.3 ст.228 ЦК України. Тому прокурор зазначає, що правовідносини в даній справі та в справі №918/1043/21 не є подібними та різняться за підставами позову, нормативно-правовим регулюванням та суб`єктним складом сторін спору.

10.05.2024 від відповідача-1 надійшли пояснення.

У підготовче засідання 28.05.2024 з`явилися прокурор, представник позивача, відповідач-2 та його представник, відповідач-1 та третя особа в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. У засіданні прокурором подано клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив та представником відповідача-2 подано клопотання про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Частинами 1, 2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє клопотання прокурора про поновлення строку на подання відповіді на відзив відповідача-2 та долучає подану прокурором відповідь на відзив відповідача-2 до матеріалів справи.

Також суд задовольняє клопотання представника відповідача-2 про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив та продовжує відповідачу-2 строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 14.06.2024.

Щодо клопотання відповідача-2 про зупинення провадження в справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження в справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.

Так, судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебувала справа № 918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства Фірма ДАН про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 справу № 918/1043/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

02.08.2023 року Великою Палатою Верховного Суду постановлено ухвалу про прийняття справи № 918/1043/21 до розгляду та призначення її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч.3 ст.228 ЦК України з урахуванням ст.203, 216 цього Кодексу та ст.208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Касаційний господарський суд зазначив про те, що у цій справі існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням ст.216 та ч.3 ст.228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору. Так, ст.203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст.228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

З буквального тлумачення ч.3 ст.228 ЦК України вбачається, що такий критерій як "умисел" в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Також КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч.3 ст.216 ЦК України). Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі № 923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності/нікчемності договору.

У той же час, як вбачається із позовної заяви в даній справі, прокурор посилається на те, що договір №22 від 17.02.2021, укладений між Вишгородською міською радою та фізичною особою-підприємцем Бондарук Русланою Володимирівною за результатами проведення закупівлі, спотворено антиконкурентними узгодженими діями учасників, що, відповідно суперечить інтересам держави і суспільства, тому остання повинна бути визнана недійсною на підставі ч.3 ст.228 ЦК України, а одержані за нею кошти підлягають поверненню на користь держави.

Вказане свідчить, що зазначені справи є взаємопов`язані, адже вирішення спору у справі №918/1043/21 матиме безпосередній вплив на розгляд даної справи №911/427/24, в разі формування/уточнення відповідних правових висновків, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи №911/427/24 провадження в даній справі підлягає зупиненню до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/1043/21.

Крім того, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Отже, в кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Зазначене в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє клопотання відповідача про зупинення провадження та зупиняє провадження в справі №911/427/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/1043/21.

Керуючись статтями 2, 7, 46, 166, 167, 170, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити прокурору строк на подання відповіді на відзив відповідача-2 та долучити подану прокурором відповідь на відзив відповідача-2 до матеріалів справи.

2. Продовжити фізичній особі-підприємцю Бондарук Руслані Володимирівні строк до 14.06.2024 для подання заперечень на відповідь на відзив та доказів їх направлення на адресу інших учасників справи з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

3. Продовжити Вишгородській міській раді (відповідач-1) строк до 14.06.2024 для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство; доказів його направлення на адресу інших учасників справи.

4. Встановити позивачу та прокурору строк - до 28.06.2024 для подання відповіді на відзив відповідача-1 та доказів їх направлення на адресу інших учасників справи з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

5. Встановити Вишгородській міській раді (відповідач-1) строк - до 12.07.2024 для подання заперечень та доказів їх направлення на адресу інших учасників справи з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України

6. Клопотання фізичної особи-підприємця Бондарук Руслани Володимирівни про зупинення провадження в справі задовольнити.

7. Зупинити провадження в справі №911/427/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 918/1043/21.

8. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд Київської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.06.2024.

Суддя В.М. Антонова