Рішення № 119528275, 04.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року Справа№200/1873/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити ді

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.03.2024 № 053130011477 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: період навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979; період роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.03.2024 та призначити пенсію за віком з 06.04.2024 з урахуванням: періоду навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979; періоду роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком вмотивовано відсутністю страхового стажу тривалістю, що є достатньою для призначення пенсії, є протиправним. Позивач, посилаючись на невідповідність встановленої тривалості стажу фактичній, зауважила на безпідставності неврахування теруправлінням пенсійного фонду під час обчислення страхового стажу періоду її роботи через нечіткість відбитку печатки на записі про звільнення та періоду навчання через недоліки оформлення атестату про навчання. Наполягаючи на достатності спеціального стажу для призначення пенсії за віком позивач просила зобов`язати відповідача 1 (УПФУ у Донецькій області) розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу спірних періодів.

Відповідач 1, Головне управління пенсійного фонду України у Донецькій області, у наданому до суду відзиві зазначив про незгоду із заявленими позивачем вимогами та зауважив на тому, що теруправління пенсійного фонду у Донецькій області не порушувало прав позивача на призначення пенсії, оскільки заяву позивача розглянув за правилами екстериторіальності відповідач 2 Управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, також заперечував проти заявлених позивачем вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні. Згідно з відзивом за поданими документами страховий стаж позивача становить 18 років 8 місяців. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 згідно атестату № 32 від 25.08.1979, оскільки дату навчання та видачі атестату дописано, період роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 не враховано до загального страхового стажу через неможливість ідентифікувати печатку при записі в трудовій книжці про звільнення з роботи.

Отже, як зазначив відповідач 2, рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу відповідає приписам чинного законодавства, а вимоги позивача не підлягають задоволенню.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.09.1998.

15.03.2024 позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач 2). 22.03.2024 відповідачем 1 прийнято рішення № 053130011477, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В рішенні зазначено, що за поданими документами страховий стаж позивача становить 18 років 8 місяців. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 згідно атестату № 32 від 25.08.1979, оскільки в періоді навчання та в даті видачі атестату дописано дату, період роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 не враховано до загального страхового стажу у зв`язку з неможливістю ідентифікувати печатку у записі трудової книжки про звільнення з роботи. Печатка фірми «Лес» у профспілковому квитку від 15.11.1987 № 06150296 не відповідає даті перейменування, що зазначена в трудовій книжці.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема при призначенні пенсії в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 років (ч.2 пункту 1 статті 26 Закону України № 1058). Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: - від 21 до 31 року в період з 1.01.2024 по 31.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1, 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (п. д частини3 ст. 56 Закону № 1788).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (надалі Інструкція №162).

Підпунктом 2.2. пункту 2 Інструкції №162 передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Згідно підпунктів 2.10 та 2.11. пункту 2 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіті також може бути проведена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т. п.). Професія або спеціальність записується у трудовій книжці на підстав документа про освіту або іншого належним чином оформленого документа. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Пунктом 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110, передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Під час надання оцінки правомірності неврахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 та роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 суд виходить із такого.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи та яка надавалась відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, в розділі Відомості про роботу містить відповідні записи про роботу позивача в період з 01.09.1978 по 23.08.1979 та з 02.10.1987 по 02.03.1993, зокрема:

01.09.1978 - 25.03.1979 навчання в Харківському професіональному училищі хлібопекарної промисловості (записи 1 та 2), підставою запису визначено атестат № 32 від 25.08.1979;

02.10.1987 прийнята на роботу до збірного цеху № 9 ученицею паяльщиці радіодеталей до Оршанського заводу «Красний октябрь» (запис 12);

05.03.1988 присвоєно 2 розряд паяльщиці радіодеталей (запис 13);

01.06.1989 перетарифікована, встановлено 2 розряд паяльщиці радіодеталей (запис 14);

11.07.1991 завод «Красний октябрь» перейменований у фірму «ЛЕС».

02.03.1993 звільнено у зв`язку зі зміною місця проживання (запис 15), запис про звільнення позивача засвідчений печаткою, втім відбиток печатки нерозбірливий.

Вказані записи в трудовій книжці про роботу позивача виконані з чітко зазначеними датами прийому та звільнення з роботи, номерами наказів та їх датами, не містять виправлень.

Виходячи із положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637, запис в трудовій книжці позивача про навчання є достатнім для врахування періоду навчання до страхового стажу. При цьому, в матеріалах справи також наявна копія атестату № 32 від 25.08.1979, відповідно до якого позивач проходила навчання у Харківському професіональному училищі хлібопекарної промисловості в період з 01.09.1978 по 23.08.1979. Атестат № 32 від 25.08.1979 в частині ПІБ, предметів та відміток, періоду навчання та дати видачі заповнений недрукованим способом кульковою ручкою, при цьому день видачі атестату «25» та кінцевий день навчання - «23» виконано кульковою ручкою синього кольору, решта записів чорним кольором. Атестат, копія якого наявна в матеріалах справи не містить виправлень та підчисток.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача 2 на наявні вписування до атестату № 32 від 25.08.1979, оскільки в цьому випадку має місце вчинення запису дня закінчення навчання та дня видачі атестату іншим кольором та не має ознак підробки, через що не може матиме своїм наслідком визнання цього документу недійсним. Враховуючи відсутність в матеріалах справи документів, які б піддавали сумніву дійсність запису трудової книжки про навчання або ознаки підробки атестату, та достатність у розумінні чинних нормативно-правових актів запису в трудовій книжці про навчання для врахування періоду навчання до страхового стажу, суд вважає, що період з 01.09.1978 по 23.08.1979 не врахований відповідачем 2 до страхового стажу неправомірно.

З приводу неврахування періоду роботи позивача з 02.10.1987 по 02.03.1993 з підстав нерозбірливості відбитку печатки суд зазначає наступне.

Положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 передбачено завірення печаткою запису про звільнення. Водночас, обов`язок ведення трудової книжки покладений на роботодавця, а тому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що окремі недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що нечіткість відбитку печатки при засвідченні запису про звільнення позивача, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не є підставою для незарахування спірного періоду до стажу його роботи. Крім того, повне найменування підприємства-роботодавця та відомості про зміну найменування можна встановити із записів трудової книжки.

Крім цього, облікова картка члена профспілки від 15.11.1987 та профспілковий квиток № НОМЕР_3 , копії яких наявні в матеріалах справи, містять відомості про членство позивача у профспілці працівників профкому заводу Оршанського заводу «Красний октябрь» з жовтня 1987 року по березень 1993 року, записи про членство засвідчені печаткою профкому «Лес». Суд зазначає, що в засвідчення запису про сплату внесків профкому печаткою правонаступника підприємства може свідчити про несвоєчасне засвідчення цього запису печаткою, зокрема, після зміни найменування, втім не спростовує факту зайнятості позивача протягом цього періоду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що це не може бути підставою для відмови позивачу для визначення загального трудового стажу на підставі трудової книжки, оскільки внесення записів до трудової книжки не здійснювалось позивачем.

Положеннями Закону 1058-ІУ підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача.

Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня2018 року у справі № 754/14989/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18).

Отже, суд дійшов до висновку, що незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці НОМЕР_2 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства та свідчить про те, що відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Висновки суду про протиправність неврахування до періодів навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 та роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 свідчать про невідповідність тривалості страхового стажу позивача, визначеного під час розгляду наданої ним заяви фактичній, що є підставою для висновку суду про наявність підстав для скасування рішення відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено допущення відповідачем 2 порушень застосування норм матеріального права, що свідчить невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.03.2024 №053130011477 про відмову в призначенні позивачу пенсії з підстав недостатності спеціального стажу позивача статті 2 КАС України, а отже рішення підлягає визнанню його протиправним та скасуванню. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог задля забезпечення повного захисту прав позивача та зобов`язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 та роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Водночас, вимоги позивача про зобов`язання відповідача 1 зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії період навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979; період роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993; повторно розглянути заяву від 15.03.2024 та призначити пенсію за віком з 06.04.2024 не підлягають задоволенню через їх передчасність. Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пункт 4.10 розділу ІV цього Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи, що за принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії від 15.03.2024 передана на вирішення відповідачу 2, то саме цей орган має вирішити питання призначення позивачу пенсії на підставі цієї заяви. З огляду на скасування рішення від 22.03.2024 №053130011477, станом на тепер це питання залишається невирішеним, а відтак, зважаючи на пункт 4.10 розділу ІV цього Порядку № 22-1, є передчасною також вимога призначити пенсію, адресована відповідачу 1.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з наявними в матеріалах справи документами судові витрати складаються з витрат на сплату судового збору розміром 968,96 грн та витрат на правову допомогу 3000,00 грн (у т.ч. вивчення документів 1500,00 грн, підготовка позову 1000,00 грн, направлення позову до суду 500,00 грн).

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги №24 від 27.03.2024 та акт про надання юридичних послуг від 28.03.2024.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши документи надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн, суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування коштів зі складністю цієї справи.

Враховую часткове задоволення заявлених позивачем вимог, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 витрати по сплаті судового збору розміром 484,48 грн та витрати на правову допомогу розміром 1500,00 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 053130011477 від 22.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періодів навчання з 01.09.1978 по 23.08.1979 та роботи з 02.10.1987 по 02.03.1993 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати загальним розміром 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 48 копійок, у т.ч. витрати по сплаті судового збору розміром 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок та витрати на правову допомогу розміром 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1 : адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010,

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088

Суддя А.С. Михайлик