Рішення № 119527673, 05.06.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2024 р. Справа № 120/4308/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

03.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказав, що 18.01.2024 року звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вподальшому, вказана заява була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року йому відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, у зв`язку з тим, що митна служба не відноситься до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.04.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на інший вид пенсії.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не приймалось рішення по суті поданої позивачем заяви, а тому останній не є належним відповідачем у справі.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

17.05.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що розглянувши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, 26.01.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято №025250001639 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки особи, які працюють на посадах в митних органах, яким присвоєно спеціальне звання, не належать до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу".

Крім цього вказав, що форма довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду за погодженням із Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року №1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році" установлено, що: схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15 "Питання оплати праці працівників

державних органів", не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.

З 01.01.2024 змінились умови оплати праці державних службовців, проте в означену вище постанову КМУ зміни не внесено.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

18.01.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Вподальшому, вказана заява була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, у зв`язку з тим, що митна служба не відноситься до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу".

На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 10 вказаного Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (частина 3 статті 45 Закону №1058-IV).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що після 01.05.2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі №586/965/16-а та від 10.07.2018 року у справі №591/6970/16-а.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, у зв`язку з тим, що митна служба не відноситься до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу".

Оцінюючи правомірність такої відмови пенсійного органу суд зазначає, що згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, що був чинний у період чинності Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Частиною 17 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року було регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.

Так, стаття 154 Митного кодексу України №1970-ХІІ від 12.12.1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.

Статтею 430 Митного кодексу України №92-ІV від 11.07.2002 року (який набрав чинності 01.01.2004 року) було визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Частиною 1 статті 569 Митного кодексу України №4495-17 від 13.03.2012 року встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Відповідно до статті 573 Митного кодексу України №4495-17 посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання, як дійсний державний радник податкової та митної справи, державний радник податкової та митної справи І рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Спеціальні звання податкової та митної справи присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

За змістом положень статті 588 Митного кодексу України №4495-17 пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Крім цього, частиною 2 статті 588 Митного кодексу України №4495-17 визначено, що пенсійне забезпечення працівників органів доходів і зборів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що період роботи (служби) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Як вбачається зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 , 09.06.1998 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця. У період з 05.06.1998 року по 12.01.2024 року працював на посадах інспектора, старшого інспектора, начальника та заступника начальника митниці та стаж на відповідних посадах становить 25 років 06 місяців 26 днів.

У вказаний період позивачу присвоювались персональні та спеціальні звання, а саме персональне звання інспектор митної служби 3 рангу, 1 рангу, 4 рангу, радник митної служби 3 рангу, радник податкової та митної справи 3 рангу, радник митної служби 2 рангу, 1 рангу.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №839 (далі - Порядок №839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №501 від 17.06.2020 року).

Згідно з п. 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами п. 3 Порядку №839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Наведені норми підтверджують, що посадові особи митних органів, віднесені до державних службовців з певними особливостями, а саме з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Таким чином, спеціальні звання посадових осіб митних органів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.

Додатками 6, 13 Постанови №306 передбачено, що спеціальне звання "Радник митної служби III рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник митної служби II рангу" прирівнюється до 5 рангу державного службовця, "Інспектор митної служби III рангу" прирівнюється до 9 рангу державного службовця, "Інспектор митної служби I рангу" прирівнюється до 7 рангу державного службовця.

Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому періоди проходження служби в митних органах повинні зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Враховуючи викладене, стаж роботи позивача в митних органах з 05.06.1998 року по 12.01.2024 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що своєю чергою становить 25 років 06 місяців 26 днів.

Тобто, загальний стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить більше ніж 20 років.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року прийняте без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку, обраному позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено судом вище, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Суд враховує, що на момент звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за віком за загальним законом на пенсію державного службовця за віком, позивач досяг віку, визначеного законом , станом на 01.05.2016 року працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, має стаж на посаді державної служби понад 20 років та має відповідний страховий стаж, а тому має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію державного службовця 18.01.2024 року, а тому відповідно до вимог частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення на пенсію слід проводити саме з цієї дати.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.12-1/712-22-02/10/372 від 16.01.2024 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.12-1/712-22-02/10/371 від 16.01.2024 року, виданих Вінницькою митницею Державної митної служби України суд зазначає, що статтею 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 (далі - Положення №28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України" (далі - Постанова №25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Судом встановлено, що заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії.

При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Визначаючи спосіб захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) вказала на необхідність зобов`язання відповідача призначити і здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату (щодо основних та додаткових складових заробітної плати).

Таким чином, суд дійшов висновку, що для ефективного способу відновлення порушених прав на пенсійне забезпечення слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести з 18.01.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ із врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, зарахувавши до його стажу державної служби періоди роботи в митних органах з 05.06.1998 року по 12.01.2024 року та обчислюючи пенсію виходячи із заробітної плати, відображеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.12-1/712-22-02/10/372 від 16.01.2024 року та №7.12-1/712-22-02/10/371 від 16.01.2024 року, виданих Вінницькою митницею.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025250001639 від 26.01.2024 року "Про відмову в перерахунку пенсії".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в митних органах з 05.06.1998 року по 12.01.2024 року та перевести з 18.01.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ із врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII та обчислюючи пенсію виходячи із заробітної плати, відображеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №7.12-1/712-22-02/10/372 від 16.01.2024 року та №7.12-1/712-22-02/10/371 від 16.01.2024 року, виданих Вінницькою митницею.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Дончик Віталій Володимирович