Рішення № 119518658, 03.05.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1397/24

Номер провадження 2/495/1304/2024

03 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Червинської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, у якому просить суд позбавити батьківських прав - ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживала з відповідачем в шлюбі. У шлюбі у них народилися діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 14 липня 2022 року, справа № 495/10123/21, шлюб між сторонами розірвано.

Після розлучення діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися проживати з позивачем.

Як зауважує позивач, ще будучи в шлюбі відповідач зловживав спиртними напоями, постійної роботи не мав, інколи працював по найму, та зароблені кошти витрачав на спиртні напої.

Дівчатка повністю знаходяться на утриманні позивача. На теперішній час позивач зареєстрована в АДРЕСА_1 .

У зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні 29.03.2022 року позивач змушена виїхати з дітьми до Англії. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються в школі міста Баррі. Позивач створила належні умови для їх проживання та навчання. Діти забезпечені усім необхідним, житлом, одягом, продуктами харчування, приладдям для школи.

За цей час батько дітей, ОСОБА_2 , не виявив бажання поспілкуватися з доньками по телефону, вихованням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не займається, не цікавиться їх навчанням та розвитком, матеріально дітей не утримує.

Батько дітей, ОСОБА_2 , свідомо, умисно усунувся від виконання батьківський обов`язків щодо доньок, не займався їх вихованням не цікавився їх розвитком, не брав участь у забезпеченні їх харчуванням медичного догляду, лікуванні, також не спілкувався з доньками, не забезпечував їх матеріально.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом багатьох років не отримували від батька належної турботи, уваги, батьківської підтримки . Діти часто бачили батька в нетверезому стані та були свідками постійних сварок, які вчиняв батько, що негативно впливало на їх психіку.

Вся відповідальність за життя, здоров`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх утримання лягли на мої плечі.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 не витримав іспиту батьківства. Діти в різному віці потребують батьківської любові та турботи, але на сьогоднішній день ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю втратили довіру та повагу до свого батька. Про свої почуття до батька, ставлення до нього, образу на нього, про те як вони оцінюють відношення батька до них, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виклали в своїх заявах, доданих до позову.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2024 року по вказаній справі було відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначена дата підготовчого судового засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.03.2024 року був витребуваний висновок від органу опіки та піклування про доцільність/недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2024 року підготовче провадження по справі було закрито, справа призначена до судового розгулу по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, якою вказала, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не повідомив та відзиву не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся. Міститься заява про проведення засідання за відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом, їх нормативно-правове обґрунтування та позиція суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 14 липня 2022 року, справа № 495/10123/21.

Під час спільного проживання у позивача та відповідача народилися діти:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 169 від 07.04.2011 року, місце реєстрації: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області; та

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис про народження № 58 від 24.012.2014 року, місце реєстрації: відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Як зазначає позивач, фактично шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинилися у 2019 році. Діти протягом багатьох років не отримували від батька належної турботи, уваги, батьківської підтримки. Діти часто бачили батька у нетверезому стані та були свідками постійних сварок, які вчиняв батько, що негативно впливало на їх психологічний стан.

Після розірвання шлюбу діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилися проживати з матір?ю.

ОСОБА_1 з дітьми проживала за адресою: АДРЕСА_1 , але у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні 29.03.2022 року ОСОБА_1 виїхати з дітьми до Англії, що підтверджується копіями закордонних паспортів, та іншими документами, що містяться в матеріалах цивільної справи, в яких зазначено про перетин кордону матері та дітей.

На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються в школі міста Баррі, Англія. Зі слів матері, вона створила належні умови для їх проживання та навчання. Діти забезпечені усім необхідним, житлом, одягом, продуктами харчування, приладдям для школи.

ОСОБА_1 також повідомила, що за час перебування дітей за кордоном, ОСОБА_2 , не виявив бажання поспілкуватися з доньками по телефону, вихованням спільних дітей не займається, не цікавиться їх навчанням та розвитком, матеріально дітей не утримує. Ще будучи в шлюбі відповідач зловживав спиртними напоями, постійної роботи не мав, інколи працював по найму, та зароблені кошти витрачав на спиртні напої. Діти повністю знаходяться на її утриманні. ОСОБА_2 не виявив бажання поспілкуватися з доньками по телефону, вихованням дітей не займається, не цікавиться їх навчанням та розвитком, матеріально дітей не утримує.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаним висновком також встановлено, що під час бесіди спеціалістів служби у справах дітей з ОСОБА_2 була з`ясована його думка щодо порушеного питання. ОСОБА_2 пояснив, що працює неофіційно робітником на будівельному складі, отримує невелику заробітну плату. З дітьми не спілкується, матеріально не утримує їх. Не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньок. З наслідками позбавлення батьківських прав ознайомлений, про що складено протокол бесіди від 11.03.2024 року.

19.03.2024 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому розглядалось дане питання. ОСОБА_2 прийняв участь у розгляді даного питання. Підтвердив свою позицію щодо порушеного питання. Не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньок.

За результатами розгляду комісія з питань захисту прав дитини дійшла до висновку що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, в його діях вбачається злісне, умисне невиконання батьківських обов`язків, тому вважає доцільним позбавити його батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

У відповідності до ст. 164 СК України підставою для позбавлення особи батьківських прав є встановлення факту того, що батько чи мати ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно роз`яснень пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку батьків, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи положення п. 8 ст. 7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини.

Оскільки згідно чинного законодавства України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов`язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відповідач, як батько неповнолітніх дітей, вихованням дітей не займається, матеріально не підтримує, станом їх здоров`я не цікавиться, не виявляє до доньок належної уваги та турботи, що у сукупності свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків свідомо.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Суду не надано жодного доказу, який би спростовував заявлені вимоги, оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, диспозитивності та рівності сторін, виходячи з інтересів дітей, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав.

Висновки суду

Судом під час розгляду справи у судовому засіданні не було встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, або, що відповідач не виконує батьківські обов`язки з поважних причин, тому, з урахуванням інтересів дітей, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не надає добровільно матеріальної допомоги на їх утримання, зловживає алкогольними напоями, не цікавиться життям свої дітей, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ст. 150, 152, 155, 164, 165, 180, 181, 182, 191 СК України, ст. 2,5, 10-13, 81, 258-259, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ НОМЕР_3 , виданий органом 5118 05.07.2023 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 12.03.1998, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Третя особа - Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ: 04056799, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська 56).

Суддя Н.Д. Анісімова