Рішення № 119514760, 03.06.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/409/24

Провадження № 2/135/182/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03.06.2024 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ум. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Коллект Центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 08.09.2019 між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» був укладений договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0961808875 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладання електронного договору позики №2628777423 від 13.12.2019, що акцептована відповідачем 13.12.2019 шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором). За умовами якого кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом 20 000 грн, в межах строку дії договору36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14.07.21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр»відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за кредитним позики № 0961808875 від 08.09.2019.

Таким чином, ТОВ"Коллект Центр" наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 15.03.2024 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 71 829 грн 91 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги67 829 грн 92 коп. Однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 0961808875 від 08.09.2019 у розмірі 48 777 грн 88 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс»44 777 грн 89 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за відсутності їх представника та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з`явився. Клопотання про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив.Відзиву на позов суду не подав.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.13ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПКУкраїни кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено,що 08.09.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №0961808875,за умовамиякого кредитнадається увигляді відновлювальноїкредитної лініїокремими частинамиз максимальним лімітом 20 000грн,в межахстроку діїдоговору 36календарних місяцівз дняпідписання договоруз остаточнимтерміном поверненнякожного траншукредиту непізніше строкукористування траншем.Максимальний строккористування кредитом(траншем) 30календарних днів,максимальна відсотковаставка 1,75%. Строкта умовикористування кожнимтраншем єокремим тавизначається сторонамиу додаткахдо договору. Договоромвизначено (п.2.3),що Товариствомає правоукласти договірвідступлення прававимоги будь-комубез згодина цепозичальника.Пунктом 5.3визначено,що уразі простроченняпозичальником строківсплати поточногокредиту тавідсотків закористування кредитомчастково/абов повномуобсязі позичальниксамостійно нараховуєта сплачуєтовариству,на йоговимогу,пеню врозмірі 1,75%від несвоєчасносплаченої суми(кредитута відсотків)за кожендень прострочення (а.с.4-6).

13.12.2019 ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 згідноЗаявки-анкети№ 2628777423в рамкахДоговору наданняпозики №0961808875 від08.09.2019,погодили отримання3траншу кредитуза наступнихумов: розмір кредиту (траншу) 4000 грн, строк користування кредитом (траншем) - 30 днів; відсоткова ставка (фіксована) - 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка 638,75% (а.с.7).

Вказані домовленостіукладені велектронній форміта підписаністоронами електроннимипідписами задопомогою одноразовогоідентифікатора,в томучислі ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 18).

13.12.2019 кредитні кошти в сумі 4000 грн відправлені ОСОБА_1 шляхом зарахування на карту, що підтверджується квитанцією про сплату (а.с.19).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Інфінанс» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №0961808875 від 08.09.2019, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за кредитом станом на 10.01.2023 становить 71 829 грн 91 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги67 829 грн 92 коп. (а.с.22).

Однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 0961808875 від 08.09.2019 у розмірі 48 777 грн 88 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс»44 777 грн 89 коп..

14.07.2021 між ТОВ«Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 23, 24).

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2021 до Договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 ТОВ ТОВ «ВердиктКапітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42359 грн 99 коп, з яких: 3 999 грн 99 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 38 360 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.28).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт капітал» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №0961808875 від 08.09.2019, за період з 10.01.2023 по 15.03.2024, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за кредитом станом на 15.03.2024 становить 71 829 грн 91 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги67 829 грн 92 коп. (а.с.22).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» правовимоги доБоржників вказаниху Реєстріборжників (а.с.29-31).

Відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 71 829 грн 91 коп, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)3999 грн 99 коп; заборгованість за відсотками 67 829 грн 92 коп. (а.с.32-34).

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», електронний документ-документ, інформація в якому зафіксованау виглядіелектронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі,придатній дляприймання йогозмісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується, зокрема,Законом України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з позову та доданих до нього документів, кредитні договори між кредитором та позичальником були підписані електронним підписом останнього (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, тобто був укладений в електронній формі відповідно до вимогЗакону України «Про електронну комерцію».

Наведене узгоджуєтьсяз правовоюпозицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20.

Отже, положенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, в них зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи, договір позики містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, в них зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Таким чином суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 договору позики №0961808875 від 08.09.2019 із дотриманням вимогстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зстаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно дост. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Позивачем наданоналежні докази надання позичальникові грошових коштів в сумі 4000 грн за пропозицією про отримання 3 траншу кредиту від 13.12.2019 за умов договір позики №0961808875 від 08.09.2019.

Підписавши договір позики та пропозицію про отримання 3 траншу кредиту від 13.12.2019 відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з правилами надання грошових коштів у позику за умовами програми «MoneyBOOM», розміщеними на офіційному сайті ТОВ «Інфінанс».

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами відповідно до п.5.3 договору позики на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс»в сумі44 777грн 89коп.

Однак, зазначена суми заборгованості в повній мірі не підтверджені належними доказами та суперечать умовам договору позики.

Згідно зпропозицією проотримання 3траншу кредиту від 13.12.2019 відповідно до умов договору позики №0961808875 від 08.09.2019 товариство надало позичальникові грошові кошти (кредит) в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Процентна ставка за користування кредитом1,75% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку користування кредиту.

Строк користування кредитом становить 30 днів.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і за умовамипрограми «MoneyBOOM» (далі-Правила), розміщеними на офіційному сайті ТОВ «Інфінанс».

Відповідно пункту 2.9. договору позики позичальник зобов`язаний повернути вчасно отримані кредитні кошти та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 1.6. договору позики передбачено, що максимальний строк користування кредитом становить 30 днів, відсоткова ставка до 1,75 %.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження №12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України.

Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитом, нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, після спливу строку кредитування, є необґрунтованими.

Так, вірним згідно умов договору буде розрахунок заборгованості за відсотками: 4000 грн розмір заборгованості за кредитом х 1,75% процентна ставка х 30 днів = 2100 грн.

Тобто, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні враховуючи відсоткову ставку 1,75 % за один день користування кредитом становить 2100 грн.

Саме такий розмір і було вказано в основних умовах кредиту (траншу) Пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628777423 від 13.12.2019 та Акцепта оферти від 13.12.2019.

Отже,загальний розмірзаборгованості ОСОБА_1 буде становити6099,99грн,з яких:3999грн 99коп.-сума заборгованості за кредитом; 2100 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.6 Кредитного договору за ставкою 1,75% від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом 30 днів.

При цьому суд враховує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦКУкраїни право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Такі висновки суду відповідають практиці Верховного Суду, в рішеннях якого неодноразово вказувалось на припинення нарахування процентів за кредитом після закінчення строку кредитування при діючому кредитному договорі. Зокрема, підлягає застосуванню і до правовідносин, що склались по даній справі і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Позивачем не заявлялись вимоги про стягнення з відповідача коштів на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Тому, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково відповідно до розрахунку заборгованості по відсотках, проведеної судом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у достатньому обсязі для ухвалення рішення по суті, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 6099 гривень 99 коп.

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явивпозов назагальну суму 48777,88 грн. Позов задоволенона суму6099,99 грн.. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 378,67 грн. судового збору та 1625,73 грн. витрат на правову допомогу. Таким чином, загальний розмір судових, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 2004,4 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 207, 526, 530, 548-550, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, Код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №0961808875 від 08.09.2019 в розмірі 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) грн 99 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2004 грн 40 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя