Ухвала суду № 119511562, 04.06.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2-о/356/17/24

Справа № 356/359/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., отримавши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

У травні2024до Березанськогоміського судуКиївської областінадійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Як встановлено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).

Проаналізувавши подану заяву з урахуванням ч. 3 ст. 294 ЦПК України, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 175 , 318 ЦПК України.

В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Як вбачається з прохальної частини заяви ОСОБА_1 просить суд: «встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 після виходу на пенсію у 2011 році проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 протягом 27 років та фактично перебувала на його, ОСОБА_2 , утриманні понад 10 (десять) років, вели спільне господарство, отримувала від померлого годувальника фізичну, моральну та матеріальну допомогу до дня його смерті і ця допомога була постійним і основним джерелом засобу для ОСОБА_1 , існування».

З наведеного вище не вбачається можливим зрозуміти зміст вимог та спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який заявник просить суд визначити у рішенні.

З аналізу вимог, викладених у прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить суд встановити принаймні два факти, що мають юридчине значення: 1) факт «проживання ОСОБА_1 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 протягом 27 років з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 »; 2) факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 понад 10 (десять) років.

Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.3Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В підпункті 4 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України«Про судовийзбір» зазначено, що за поданнядо суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Таким чином, виходячи з наведених вище законодавчих норм, а саме Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», за заявою у справах окремого провадження заявник має сплатити суму судового збору в розмірі 3028,00 грнх0,2= 605,60 гривень.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить суд встановити принаймні два факти, що мають юридичне значення, однак останньою сплачено судовий збір тільки за одну вимогу немайнового характеру, оскільки до заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у сумі 605,60 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, заявнику слід сплатити судовий збір відповідно до кількості заявлених вимог (з урахуванням вже сплаченої суми судового збору).

Так, у заяві ОСОБА_1 вказала таке: «На даний час у місцевому військкоматі отримала витяг з наказу від 21 лютого 2023 року № 681, де у п. 1 наказової частини зазначено: «Громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити у виплаті грошового забезпечення згідно наказу Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року (Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам), які передбачені у зв`язку із загибеллю (смертю)».

Однак, до заяви не долучено копії вказаного витягу з наказу.

Як передбаченост.318ЦПК України,у заявіповинно бутизазначено: 1)який фактзаявник проситьвстановити таз якоюметою; 2)причини неможливостіодержання абовідновлення документів,що посвідчуютьцей факт; 3)докази,що підтверджуютьфакт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, заявнику необхідно усунути недоліки, які має заява, а саме: у заяві зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; сплатити судовийзбір відповідно до кількості заявлених вимог (з урахуванням вже сплаченої суми судового збору), враховуючи, що за подачу заяви даної категорії сплачується судовий збір у розмірі 605,60 гривень на р/рUA888999980313181206000010754,одержувач:ГУК уКиїв.обл./Березанськаміська ТГ/22030101,код ЄДРПОУ:37955989,Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП),код класифікаціїдоходів бюджету:22030101, та надати оригінал квитанції; на виконання вимог ст. 318 ЦПК України долучити докази,що підтверджуютьвикладені взаяві обставини, а саме: копію «витягу з наказу від 21 лютого 2023 року № 681», посилання на який містить заява, а також довідку про неможливість одержання або відновлення докментів, що посвідчують факти, які просить встановити заявниця.

За змістом статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 4, 42, 175, 184, 185, 315-316, 318, 260-261, 293-294 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - залишити без руху, надавши заявнику строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Дудар