Ухвала суду № 119444927, 27.05.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2766/16-ц

провадження № 2-п/610/1/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Кучеренко Ю.М.,

представника заявника - адвоката Лихачова Р.Б. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02.11.2016 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки судова повістка за її зареєстрованим місцем проживання не надходила, тому вона не була присутня у судовому засідання та не повідомила суд про поважність причин неявки. Із копією вказаного судового рішення не була ознайомлена. Про існування рішення їй стало відомо нещодавно за допомогою офіційного веб-порталу Судова влада України та шляхом надсилання адвокатських запитів, тому просить рішення скасувати. Щодо пропуску строку подачі заяви про перегляд заочного рішення заявник вказує, що вона була позбавлена можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що не була повідомлена належним чином, тому строки для подачі заяви про перегляд заочного рішення не пропущені, заявивши вимогу про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

07.05.2024 представником банку подано заяву, у якій просив змінити назву сторони позивача з АТ «Альфа-банк» на АТ «Сенс Банк» та залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення посилаючись на наступне.

У 2019 році ПАТ «Укрсоцбанк» реорганізовано шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», яке в 2022 році змінило свою назву на АТ «Сенс Банк». Відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Чинним законодавством передбачено, що Відповідач ОСОБА_1 має право на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду протягом 30 днів з дні його проголошення або 20 днів з дня вручення повного тексту рішення.

У заяві про перегляд заочного рішення не зазначено дату вручення ОСОБА_1 повного тексту Заочного Рішення від 02.11.2016. По цій причині встановити достеменно факт подачі вказаної заяви протягом 20-денного строку з дня отримання повного тексту Заочного Рішення неможливо.

Тобто, ОСОБА_1 приховала дату вручення їй повного тексту Заочного Рішення від 02.11.2016 року.

Відповідною посадовою особою позивача отримано виконавчий документ на виконання Заочного Рішення від 02.11.2016 та пред`явлено його до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Кудряшову Д.В., який 13.12.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57922199, боржником по якій була ОСОБА_1 . У рамках вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем винесео постанову про арешт коштів боржника від 16.04.2019.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень по виконавчому провадженню № 57922199 в розділі «Інші документи» під порядковим № 15 зазначено документ, який поміщений в АСВП 16.08.2024 року у форматі pdf під назвою «Scaned at 16-08-2019- 16-41-48.PDF», який є зверненням ОСОБА_1 до Приватного Виконавця Кудряшова про зняття арешту з карткового рахунку, на який вона отримує заробітну плату.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не могла не знати про існування судового процесу по цивільній справі № 610/2766/16-ц та рішення в ній, ухваленого по суті справи, що набрало законної сили, і по якому з неї стягуються кошти по кредитному договору № 832/5-27/32/8-030 від 24.06.2008.

13.05.2024 ОСОБА_1 подала заяву відповідь на позицію представника АТ «Сенс Банк», в якій вказала, що посилання представника про знання існування судового розгляду справи жодним чином не обгрунтовані та не підтверджені жодним доказом.

16.05.2024 представником позивача подано клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки пропущені строки звернення до суду із такою заявою.

Представник заявника адвокат Лихачов Р.Б. в судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та просив її задовольнити.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та додані до заяви про скасування заочного рішення докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 02.11.2016 позов Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, код ЄДРПОУ 00039019, суму заборгованості за кредитним договором №832/5-27/32/8-030 від 24.06.2008 року в розмірі 1297070 (один мільйон двісті дев`яносто сім тисяч сімдесят) грн. 41 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, код ЄДРПОУ 00039019, суму сплаченого судового збору в розмірі 19456,06 грн., а саме у рівних частках по 9728 грн. 03 коп. з кожного.

Вказане рішення суду відповідач ОСОБА_1 отримала 08.11.2016, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 54).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.10.2021 замінено стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні по цивільній справі № 610/2766/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №832/7-27/32/8-008 від 24.06.2008.

Статтею 228 ЦПК України (який діяв на день розгляду справи) передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В заяві про перегляд заочного рішення заявник посилався на те, що рішення ухвалено без її участі, жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами від суду вона не отримувала та не знала про сам факт наявності справи та судових засідань, тому вважає, що заочне рішення було прийнято без належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.

Так, відповідач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явилася, однак про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином (а.с. 36-37, 47-48), шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.24), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення судового засідання не подавала, що, відповідно до положень ЦПК України, вважається повідомленням належним чином. Судові повістки повернуті з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, який діяв на день розгляду справи, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 232 ЦПК України, який діяв на день розгляду справи, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні заочного рішення в справі у суду були наявні всі умови, необхідні для заочного розгляду справи:

- неявка відповідача в судове засідання;

- належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

- відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання;

- згода позивача на заочний розгляд справи.

Отже, вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, вислухавши її представника, окрім нез`явлення відповідача в судове засідання, неповідомлення нею про причини своєї неявки, жодного доказу, який має істотне значення для правильного вирішення справи, не надано. Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано жодного доказу позивача, які були прийняті судом для вирішення справи.

Верховний суд України в своєму Узагальненні від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах» встановив, що суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справи:

1. Неявка відповідача в судове засідання;

2. Належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

3. Відсутність поважних причин неявки відповідача;

4. Відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

5. Відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Лише за наявності всіх п`ятьох умов суд може провести заочний розгляд справи.

Відповідно до вказаного узагальнення Верховного Суду України, правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, вивчивши заяву про скасування заочного рішення, окрім не з`явлення відповідача в судове засідання, неповідомлення нею про причини своєї неявки, жодного доказу, який має істотне значення для правильного вирішення справи, нею не надано.

У статті 224 ЦПК України, законодавець визначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Частиною другою цієї статті встановлено, що в разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Отже, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.

Таким чином, при ухвалені рішення судом було ретельно перевірено повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи і надані докази, за формою та змістом заочне рішення відповідає вимогам, встановленими цивільним законодавством України, а тому воно не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 231 ЦПК України, який діяв на день розгляду справи, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Виходячи з обставин, викладених вище, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 258-260, 287-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02.11.2016 по справі № 610/2766/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31.05.2024.

Головуючий: В.М. Тімонова