Справа № 2-8785/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю : представника позивача Поливяного С.М.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
20.01.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. (а.с. 2-4)
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про надання банківських послуг № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року, за умовами якого, відповідачу було видано платіжну картку, без встановлення кредитного ліміту. В період з 03.12.2008 року по 27.02.2009 року ОСОБА_3, перебуваючи на території республіки Грузія, здійснив низку валютообмінних операцій в банкоматах комерційних банків. Внаслідок проведених операцій по вказаному картковому рахунку виник несанкціонований овердрафт на загальну суму 292270,64 грн., яку відповідачі добровільно не погашають, тому, враховуючи, що ТОВ «УФА «Верус», як поручитель, несе лімітовану відповідальність за виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просив суд стягнути з обох відповідачів у рахунок погашення заборгованості за договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року 292270,64грн., а також судові витрати по справі (а.с. 2-4).
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача ТОВ «УФА «Верус», у судове засідання не зявився, надав клопотання, відповідно до якого предявлені до товариства вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу без його участі. (а.с. 47).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що після останньої операції 16.02.2009 року у відповідача не було заборгованості перед банком, відповідач діяв в межах своїх власних розміщених на рахунку коштах і кредит банк не мав підстав надавати. Також, позивачем не надано пояснень щодо підстав здійснення ряду банківських операцій, а посилання позивача на те, що відповідач повинен відшкодовувати йому заборгованість яка виникла внаслідок збою компьюторної системи банку є безпідставними, так як вини відповідача в даних обставинах немає. Представником відповідача також заперечувалась дійсність укладання договору поруки №468 від 12.01.2009 рок, так як даний договір був укладений пізніше ніж основний договір, що свідчить про неправомірність забезпечення зобовязань ТОВ УФА «Верус» (а.с. 99-105).
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року, за умовами яких позивач зобовязався відкрити картковий рахунок та надати платіжну картку, а також обслуговувати їх в порядку та умовах встановлених договором; клієнт зобовязався використовувати платіжні картки як засіб безготівкового розрахунку відповідно до умов договору, що підтверджується копіями зазначеного договору (а.с. 25-31).
Судом встановлено, що 10.02.2009 року ОСОБА_3 на виконання умов договору № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року отримав від позивача платіжну картку та ПІН-конверт, даний факт підтверджується відповідною відміткою в договорі (а.с. 26).
Також встановлено, що у відповідача ОСОБА_3 перед позивачем виникла заборгованість за договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року яка, станом на 16.11.2009 року, становила 292270,64 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні та випискою по особовому рахунку (а.с. 9-24).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, умовами укладених між сторонами договорів, нормативно-правовими актами Національного Банку України.
Частиною 1 ст. 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Пунктом 1.5 Постанови НБУ № 137 від 19.04.2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» визначено поняття терміну овердрафт короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування.
Пунктом 3.22 Постанови НБУ № 137 від 19.04.2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» передбачено, що незалежно від платіжної схеми та типу (виду) платіжних карток на картрахунку може виникати заборгованість держателя платіжної картки перед банком-емітентом, що не була обумовлена договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення. Ця заборгованість може виникати, зокрема, в разі: зміни курсів валют і надходження до клірингу інформації про операцію в іноземній валюті в сумі більшій, ніж та, яку еквайр (платіжна система) попередньо надіслав емітенту в платіжному повідомленні і яку було блоковано на картрахунку клієнта для забезпечення його зобов'язання за здійсненою операцією; виникнення технічних помилок у роботі обладнання емітента, еквайра або процесингового центру; в інших випадках. Емітенти в договорі з клієнтом повинні передбачати порядок і строки погашення такої заборгованості.
За умовами п. 6.9 Умов і правил надання банківських послуг, у випадку виникнення заборгованості держателя по картрахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок в роботі обладнання та в інших випадках, клієнт зобовязується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязань (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно до ч.1 ст.. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.
Судом не беруться до уваги, посилання позивача на договір поруки № 468 від 12.01.2009 року що був укладений між відповідачем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та позивачем, за умовами якого ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» зобовязалось відповідати перед позивачем за виконання відповідачем своїх обовязків за укладеним договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року, так як договір про надання банківських послуг № 4405 8850 1426 8848 був укладений між ОСОБА_3 та позивачем 10 лютого 2009 року, а даний договір поруки укладався 12.01.2009 року, а отже порукою забезпечувалося зобовязання якого ще не існувало, що суперечить ст..553 та 548 Цивільного Кодексу України.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року у розмірі 292270,64 грн., та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт зняття коштів з карткового рахунку, понад встановленого платіжного ліміту, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору передбачений обовязок відповідача у встановлений строк повернути суму заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року 292270,64 грн.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_3, за договором № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року у розмірі 200 грн. та враховуючи вищенаведені фактичні обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог в цій частині та вважає за можливе відмовити в задоволенні даної позовної вимоги.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 1700 грн., та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, які підтверджуються платіжними дорученнями про сплату (а.с. 8).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 530, 548, 553, 554, 610, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, Постановою НБУ № 137 від 19.04.2005 року, суд,
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за договором про надання банківських послуг № 4405 8850 1426 8848 від 10 лютого 2009 року 292 270 (двісті девяносто дві тисячі двісті сімдесят)гривень 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення судових витрат 1820 грн.
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур
Судове рішення № 11942521, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-8785/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: