Рішення № 119424058, 22.05.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10833/23

Провадження № 2/522/189/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

22 травня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі.

В обґрунтування позову зазначив, що 31.08.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11205906000.

В забезпечення виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором 31.08.2007 р. між Банком та Позичальником були укладені Іпотечні договори за реєстровим номером № 811 та № 812, за яким було передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та нежиле приміщення горища за адресою: АДРЕСА_2 .

Позичальник ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво смерть серії НОМЕР_1 виданого 10.07.2021 року.

На момент смерті Позичальника за кредитним договором існувала заборгованість.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи з вищевикладених обставин позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.06.2023 року провадження по справі відкрито.

Представник позивача звернувся з заявою про витребування доказів, а саме:

Витребувати Спадкову справу № 174с/2022 заведену щодо майна померлої ОСОБА_3 в Приморській державній нотаріальній конторі.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року вирішено витребувати Спадкову справу № 174с/2022 заведену щодо майна померлої ОСОБА_3 в Приморській державній нотаріальній конторі.

27.10.2023 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява.

27.10.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме замінити відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 31.10.2024 року вирішено замінити відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 до участі у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі.

21.11.2023 року від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі до суду надійшла копія спадкової справи за № 174с/2022 до майна померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30.01.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до суду надійшло клопотання про витребування документів необхідних для розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.0.2024 року вирішено клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати з УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код Ради 26275763; Рада має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС; адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56) інформацію про місце проживання/перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Витребувати з ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код 43005393; має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС; адреса: 04053, місто Київ, площа Львівська, 8) відомості про присвоєння ОСОБА_1 реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Витребувати з ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код 43005393; має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС; адреса: 04053, місто Київ, площа Львівська, 8) відомості про усі види доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.03.2023 року по 01.03.2024 року.

Витребувати з АДМІНІСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код 00034039; має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС; адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин державного кордону України в період з 01.01.2023 року по час надання відомостей громадянкою України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання призначене на 22.05.2024 року сторони не з`явились, від позивача попередньо надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач по справі про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, рекомендоване повідомлення повернуто на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

З відповіді за вхід. № 33730/24 від 22.04.2024 року з Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_4 Виїхав за кордон 06.03.2024 року та до України станом на 11.04.2024 року не повернувся.

Верховний Суд України висловив свою позицію щодо ситуацій, коли судове повідомлення повертається з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з практикою Верховного Суду, якщо причиною повернення судової повістки зазначено «за закінченням терміну зберігання» або інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, це не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи1.

Таким чином, якщо судова повістка повертається з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. В такому випадку, підстав для відкладення або нового повідомлення немає1.

Це означає, що суд може продовжити розгляд справи, навіть якщо адресат фактично не отримав повідомлення, але було зроблено відмітку про його відсутність за вказаною адресою.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд встановив наступні обставини справи.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

31.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК», правонаступником якого є АТ «УКРСИББАНК», як банком та ОСОБА_2 як позичальником укладено кредитний договір №11205906000.

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 11205906000 від 31.08.2007 року АКІБ УкрСиббанк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті у розмірі 58500,00 доларів США.

Відповідно до змін до установчих документів, які зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.12.2009 року, здійснених на виконання вимог ЗУ Про акціонерні товариствавід 17.09.2008 року, АКІБ УкрСиббанк надалі іменоване ПАТ УкрСиббанк, скорочено - AT УкрСиббанк.

Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов`язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки.

Пунктом 8.2 кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов`язки за даним договором і погоджується з ними.

В забезпечення виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором 31.08.2007 р. між Банком та Позичальником були укладені Іпотечні договори за реєстровим номером № 811 та № 812, за яким було передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та нежиле приміщення горища за адресою: АДРЕСА_2 які належали позичальнику з 2003 року.

Через невиконання позичальником своїх зобов`язань перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 11205906000 від 31.08.2007 року розмір заборгованості відповідачів перед позивачем станом на 24.04.2012 року складає 79106,37 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 24.04.2012 року складає 631877,95 грн., які складаються з:

заборгованості за кредитом 54472,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 435111,67 грн.;

заборгованості по процентам за користування кредитом 24301,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 194112,69 грн.;

суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 332,21 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 2653,59 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням суду від 12.10.2012 року № 1522/10890/12 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанкдо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 Про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Вказаним рішенням вирішено позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанкдо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 Про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту- задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ІПН № НОМЕР_2 та з ОСОБА_2 ІПН № НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк(пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11205906000 від 31.08.2007 року у розмірі 79106,37 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 24.04.2012 року складає 631877,95 грн., які складаються з:

заборгованості за кредитом 54472,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 435111,67 грн.;

заборгованості по процентам за користування кредитом 24301,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 194112,69 грн.;

суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 332,21 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ складає 2653,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН № НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк(пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області. МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) суму сплаченого судового збору в розмірі 1609,50.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН № НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк(пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області. МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) суму сплаченого судового збору в розмірі 1609,50.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ріщенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 1505/7520/2012 вирішено Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25.11.2006 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород Дністровському Білгород Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актова запис № 456 розірвати.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/8058/16-ц встановлено, що як вбачається з акту КП "ЖЕО-1" від 04.11.2016 року, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 з батьками відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зі слів сусідів, дитина знаходиться на утриманні батька ОСОБА_2 . (а.с. 18) Даний факт не заперечувався в судовому засіданні й позивачем.

Позичальник ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво смерть серії НОМЕР_1 виданого 10.07.2021 року.

Відповідно до Спадкової справи № 174с/2022 до майна померлої ОСОБА_2 вбачається, що 21.02.2022 року позивач звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі з Вимогою до спадкоємців.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті інформація про смерть ОСОБА_2 сформована ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином суд встановлює, що позивач звернувся до нотаріуса з вимогою до спадкоємців в шестимісячний строк.

З відповіді наданої позивачу від 17.02.2023 року № 381с/02-14 з Приморської державної нотаріальної контори вбачається, що заяв щодо прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини не надходило.

За життя позичальник в повному обсязі взяті на себе грошові зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого розмір нарахованої банком заборгованості склав 79106,37 доларів США грн., що слідує з рішення суду від 12.10.2012 року.

Перевіряючи наданий позивачем АТ «УКРСИББАНК» розрахунок заборгованості, суд враховує, що відповідно до п.32 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Згідно з ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у ст.1219 ЦК України.

Оскільки кредитні зобов`язання не включені до визначеного ст.1219 ЦК України переліку зобов`язань, які не входять до складу спадщини, тому вони спадкуються спадкоємцями померлого позичальника спадкодавця в загальному порядку, встановленому законом.

Частинами 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 4 ст.1268 ЦК передбачено, що Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм вбачається, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в разі відсутності наведених вище обставин поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України 6-місячний строк, або неповнолітня особа вважається, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно вiд настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року вiд настання строку вимоги.

Верховний суд у Постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц вказав, що право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї.

Таким чином, право на спадкове майно у неповнолітньої особи ОСОБА_8 виникло з моменту відкриття спадщини.

Як зазначено в п.32 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців слід враховувати, що з урахуванням ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Приймаючи до уваги, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України. До того ж включення до складу спадщини обов`язків спадкодавця зумовлено універсальним характером спадкового наступництва, за яким до правонаступника переходить весь комплекс прав та обов`язків, які належали право попереднику на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_1 (неповнолітню доньку померлої) було залучено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси до участі у справі у якості відповідача по вказаній цивільній справі.

Суд враховує позицію Верховного Суду України по справі № 640/6274/16 була висловлена у постанові від 18 вересня 2019 року, згідно якої з огляду на принцип змагальності цивільного процесу, який був закріплений у ст.60 ЦПК 2004 року на час розгляду справи та передбачав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Отже, аналізуючи встановлені судом обставини за їх хронологічністю суд приходить до висновку, що кредитор в межах визначеного ст.1281 ЦК України строку реалізував своє суб`єктивне право на виконання спадкоємцем боргових зобов`язань померлого позичальника, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 12.04.2017 року у справі №6-2962цс16.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, ту обставину, що борг відповідача за основним зобов`язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час та невиконання відповідачем своїх зобов`язань, суд приходить до висновку, що позивач правомірно порушив питання звернення стягнення на предмет іпотеки.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).

З огляду на вказане Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду(стаття 39 Закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пунктах 14-20, 57-60 постанови від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Відповідно до п.4.1 іпотечного договору, ПАТ «УКРСИББАНК» як іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі положення взаємоузгоджується зі ст.20 ЦК України, ст.13 ЦПК України та п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями п.4.2 іпотечного договору передбачено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: п.4.2.1 за рішенням суду; п.4.2.2 у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; п.4.2.3 у позасудовому врегулюванні у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст.39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як роз`яснено в п.п.41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Згідно з п. 1.1 договорів іпотеки предмети іпотеки оцінено сторонами в 280601,00 грн. та 114421,00 грн. станом на 2007 рік.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, в розумінні ст.39 Закону України «Про іпотеку» необхідно установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Верховний Суд України в своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 02.11.2016 року у справі №6-1907цс16 зазначив, що оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов`язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, враховуючи, що обраний позивачем спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору іпотеки, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, із зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи зі змісту ст.1281 ЦК України, допускаються два способи пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців: 1) безпосередньо до спадкоємців; 2) опосередковано через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а за межами України через консула, що узгоджується з п.2.1 п.2 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, відповідно до якого претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження 61-10125св21) сформулював наступні правові висновки, відповідно до яких звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах зупинено на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Згідно ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, суд вбачає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» судовий збір в розмірі 43392,14 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 267, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі задовольнити.

З метою погашення на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11205906000 від 31.08.2007 року у розмірі 79106,37 дол. США, з яких 54472,91 дол. США заборгованість за кредитом, 24301,45 дол. США заборгованість по процентам, 321,21 дол. США пеня, та судових витрат у розмірі 1609,50 грн. звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю ОСОБА_1 у натурі, а саме нежитлове приміщення горища, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 20110326, та квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 9823847.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у розмірі 43392,14 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення буде виготовлений 30.05.2024 року.

Суддя А.В. Науменко

22.05.2024