Рішення № 119410580, 26.04.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1203/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Януль-Сидорчук Х.В.

представника відповідача - АТ «Національна атомна енергогенеруюча

компанія «Енергоатом» - Яманкіної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВП «Хмельницька АЕС» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову зазначає, що з травня 2018 року він працював охоронником ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та згідно наказу генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» № 2693-к від 30.05.2023 року його було звільнено з посади охоронника 1 розряду з 31 травня 2023 року на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, причина звільнення - виявлення невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Своє звільнення з роботи вважає незаконним та необґрунтованим, вказуючи на відсутність підстав для такого звільнення.

Зазначає, що твердження відповідача в наказі про його звільнення щодо недостатньої кваліфікації, виявленої невідповідності займаній посаді не заслуговують на увагу, оскільки вважає, що правових підстав для його атестації та перевірки знань з охорони праці у відповідача не було.

Вказує, що обов`язкова перевірка знань з охорони праці проводиться лише у випадках, передбачених законодавством, зокрема, частиною 2 статті 18 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно з п.п.1-13 наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» №263/121 від 23.09.1994 передбачено види робіт, де є потреба у професійному доборі, при цьому робота охоронника атомної електростанції, як така, що потребує професійного добору, у вказаному Переліку відсутня.

Позивач вважає, що законодавство, яким керувався відповідач, не передбачає проведення перевірки знань з охорони праці/атестації займаної ним посади охоронника першого розряду.

Вказує, що за наявності підстав, така перевірка знань могла проводитися з дотриманням вимог Закону України «Про охорону праці» та Типового положення про порядок проведення перевірки з питань праці, затвердженого наказом державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2015 року, згідно пунктів 3.2 та 3.7 якого - на підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, які мають бути оприлюднені роботодавцем; перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організовується навчання: лекції, семінари та консультації.

Зазначає, що всупереч вимог вказаних нормативно-правових актів відповідачем не було належним чином організовано навчання з питань охорони праці, плани-графіки навчання не оприлюднювалися, будь-яких лекцій, семінарів та консультацій з охорони праці перед перевіркою знань не проводилося. Крім того, його не було ознайомлено з новим переліком питань (білетів) перед перевіркою знань у грудні 2022 року.

Відтак вважає, що перевірка його знань з питань охорони праці 13 грудня 2022 року проводилася без дотримання відповідного порядку, без попереднього навчання, яке повинно було бути забезпечене відповідачем, без надання переліку питань з метою підготовки до перевірки знань. Роботодавець не створив умов для підготовки до іспиту на робочому місці та він не був завчасно попереджений про проведення перевірки знань.

Вказує, що до моменту звільнення він працював на посаді понад 5 років та відповідач не мав будь-яких зауважень до виконання ним обов`язків, його кваліфікації, рівня знань.

Одночасно з вищенаведеним, вважає, що комісія з перевірки знань з питань охорони праці була щодо нього необ`єктивною та упередженою. Протягом останнього року щодо нього здійснювалося цькування (мобінг) зі сторони його безпосереднього керівництва та з приводу неправомірних дій його безпосереднього керівника він неодноразово звертався зі скаргами до генерального директора ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема, 28.11.2022 року, 14.12.2022 року і 02.01.2023 року, та за результатами розгляду яких 05.01.2023 року він отримав відповідь, зі змісту якої він вбачає, що керівництво не відреагувало належним чином на його скарги.

Вважає, що головою комісії з питань охорони праці був неправомірно призначений його безпосередній керівник - начальник ЗВВО ОСОБА_2 , що суперечить положенням ч.6 ст.11 Закону України «Про професійний розвиток працівників», згідно яких безпосередній керівник не може бути членом атестаційної комісії. За вказаних обставин вважає, що, атестація проводилася з порушенням вимог ст.11 вказаного вище Закону щодо підстав, умов та порядку її проведення.

Позивач зазначає, що в порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України йому не було запропоновано переведення на іншу роботу в день попередження про звільнення, а також в період до звільнення, хоча як йому відомо були вакантні посади, на які він міг бути працевлаштований.

Крім того позивач вказує, що відповідачем не дотримано вимоги закону про розрахунок з працівником при його звільненні.

Враховуючи наведене, позивач просить поновити його на посаді охоронника 1 розряду ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»; зобов`язати ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» виплатити йому заробітну плату, допомогу по тимчасовій непрацездатності та інші виплати, належні на момент звільнення та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву. Витребувано від відповідача довідку про дохід, отриманий ОСОБА_1 за 12 місяців до звільнення, а також довідку про розмір сум нарахованих та виплачених при звільненні ОСОБА_1 .

Представник відповідача ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» у поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечила проти позову та просила суд у його задоволенні відмовити, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість, мотивуючи тим, що 01.09.1986 року ОСОБА_1 був прийнятий теслярем 3 розряду в житлово-комунальний відділ Хмельницької АЕС та 14.04.1999 року був звільнений на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі у нетверезому стані. Згодом, 11.05.2018 року ОСОБА_1 був прийнятий сторожем непромислової групи в загін відомчої воєнізованої охорони ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енероатом» (тимчасова робота) та 21.01.2019 року був переведений на іншу роботу - охоронником 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони (постійна робота).

Вказує, що згідно з «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників» (розділ 2), затвердженого наказом Мінпраці України №336 від 29.12.2004 року визначено кваліфікаційні вимоги до посади охоронника, які передбачають необхідність знання ним норм та правил з охорони праці. Обов`язковість перевірки знань персоналу загону ВВО, як і всього персоналу ВП ХАЕС визначається п.1.8 «Положення про порядок проведення інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18 (далі - Положення 6101), та конкретні терміни перевірки знань охоронника загону ВВО визначені п.2.2 «Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони» 0.ОВ.6160.КХ-2 (далі - Інструкція 6160), яка містить вимоги до кваліфікації, обсяг знань, обов`язки, взаємини, права та відповідальність охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони ВП ХАЕС. Згідно з п.3.3.1 Положення 6101 чергова перевірка знань проводиться для підтримки рівня знань з питань охорони праці і проводиться всьому персоналу відповідно до їх посадових обов`язків.

Зазначає, що відповідно до п.4.1.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВП «ХАЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» 0.ОК.1880.ПЛ-20 (далі - Правила 1880) працівники зобов`язані своєчасно проходити перевірку знань в обсязі і порядку, встановленому посадовими інструкціями, робочими інструкціями - відповідно до займаної посади, професії.

Під час прийому на роботу за розпорядженням начальника загону ВВО персонал проходить навчання за програмою початкової підготовки з оформленням протоколу вихідного контролю. Така ж процедура була дотримана при прийомі на роботу ОСОБА_1 , якому було проведено початкове навчання та вихідний контроль знань, що засвідчується розпорядженням №66-09-182 від 08.05.2018 року та протоколом вихідного контролю знань №66-12-204 від 15.05.2018 року. В подальшому персонал загону ВВО проходить щорічне навчання на робочих місцях згідно «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримки кваліфікації)» з фіксацією дати та годин навчання у Журналі теоретичного і виробничого навчання.

Згідно з підпунктом 1 п.2.2.1 Інструкції 6160 чергову перевірку знань охоронник проходить в обсязі знань розділу 8 цієї Інструкції в цеховій комісії відповідно до вимог положень (п.п.2.4, 4.9 таблиці 8.1 Положення про порядок проведення навчання, інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці 0.ТБ.6101.ПЛ-18), зокрема, з питань охорони праці - один раз на рік.

Згідно з графіком перевірки знань з питань охорони праці персоналу команди № 3 загону ВВО на 2022-2023 роки, з яким позивач був ознайомлений під особистий підпис, ОСОБА_1 проходив перевірку знань з охорони праці 14.12.2021 року, дата наступної перевірки знань - 13.12.2022 року, що підтверджується посвідченням про періодичну перевірку знань №306 від 31.01.2019 року, виданим ОСОБА_1 , в якому міститься відмітка про проходження перевірки знань з охорони праці, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань №66-148 від 14.12.2021 року.

Відповідно до «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік» №66-08-294 від 22.09.2021 року ОСОБА_1 проходив навчання за розділом III «Охорона праці та пожежна безпека», який включає такі теми : законодавство України про охорону праці, основні положення Закону України «Про охорону праці», «Інструкція з охорони праці для контролера на КПП і охоронника загону ВВО», «Гігієна праці. Медичні огляди. Надання першої медичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку», що підтверджується протоколом засідання кваліфкаційної комісії №41/1, 42/2 від 28.11.2022 року, який є невід`ємною частиною Журналу теоретичного і виробничого навчання (т.2 а.с.134-136).

13.12.2022 року при черговій перевірці знань з питань охорони праці ОСОБА_1 показав незадовільні знання з питань охорони праці, що засвідчено протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 13.12.2022 №66-180. Перевірку знань проводила цехова комісія, створена наказом ВП ХАЕС від 10.03.2022 №439 «Про призначення голови та членів цехової комісії з перевірки знань ПОП, ППБ та ПТЕ персоналу ЗВВО».

Згідно з п.2.2.3 Інструкції 6160 охоронник, який не пройшов чергової перевірки знань у встановлений термін, чи одержав незадовільну оцінку при черговій перевірці знань, до роботи не допускається.

За результатами перевірки знань з питань охорони праці, розпорядженням начальника ЗВВО від 13.12.2022 №66-09-519 ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 15.12.2022 та зобов`язано пройти навчання у вартовому приміщенні ЗВВО та пройти повторну перевірку знань з питань ОП в загальноцеховій комісії ЗВВО. ОСОБА_1 цротягом місяця проходив навчання в ЗВВО, відповідно до «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці».

Вказує, що зі сторони керівництва ЗВВО ОСОБА_1 були надані всі необхідні навчальні матеріали та посібники, відповідно до обсягу знань, визначених «Робочою інструкцією охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони».

Відповідно до п. 2.2.4 Інструкції 6160 охороннику, який не пройшов чергової перевірки знань, не пізніше, ніж через місяць, головою комісії призначається повторна перевірка, яка була призначена розпорядженням начальника ЗВВО від 10.01.2023 №66-09-14 «Про призначення повторної перевірки знань ОСОБА_1 » на 20.01.2023 року, про що ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис.

20.01.2023 року цеховою комісією ЗВВО, за участю заступника начальника СОП ОСОБА_3 та голови первинної профспілкової організації ХАЕС ОСОБА_4 , була проведена у письмовій формі повторна перевірка знань ОСОБА_1 з охорони праці.

Згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони №66-15 від 20.01.2023 року, результат перевірки ОСОБА_1 - «не знає».

Вказує, що процедура підготовки ОСОБА_1 до повторної перевірки знань була дотримана в повному обсязі та відповідно до вимог «Положення про порядок проведення навчальних інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці».

В подальшому, відповідно до п.4.1.7.1 Правил 1880 та згідно з наказом ВП ХАЕС від 24.01.2023 року №354-к ОСОБА_1 з 24.01.2023 року був відсторонений від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з незадовільними знаннями при повторній перевірці знань з питань охорони праці, та з вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений того ж дня - 24.01.2023 року.

Також зазначає, що згідно вищевказаного наказу від 24.01.2023 року № 354-к ОСОБА_1 24.01.2023 року був знайомлений під його особистий підпис з переліком вакансій для можливості його переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації та досвіду. Також відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 робоче місце тесляра 3-го розряду в РБУ ЕРП ВП ХАЕС, та за результатами співбесіди і вхідного контролю знань комісією ЕРП складено протокол від 25.01.2023 року та надано висновок про недостатність знань для переведення на посаду тесляра 3-го розряду РБУ ЕРП, та з вказаним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений 25.01.2023 року під особистий підпис.

Зазначає, що в зв`язку з невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді, відсутністю вакансій, які б відповідали його кваліфікації для його переведення на іншу роботу за його згодою, ВП ХАЕС надіслано подання в первинну профспілкову організацію ХАЕС від 26.01.2023 року для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (у зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню цієї роботи), за результатами розгляду якого профспілкова організація повідомила про неприйняття рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

В подальшому, після відсторонення від роботи ОСОБА_1 з 24.01.2023 року періодично з`являвся на робочому місці без виконання трудових обов`язків охоронника та періодично не з`являвся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, крім того ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці.

Вказує, що 25.04.2023 року позивач повторно був ознайомлений з переліком вакансій по ВП ХАЕС і ДП «НАЕК «Енергоатом», що підтверджується актом про ознайомлення з вакансіями від 25.04.2023 року, та ОСОБА_1 було направлено для проведення співбесіди і вхідного контролю знань на роботу за професією слюсар-ремонтник в Комунальне господарство ВП ХАЕС, водночас йому був запропонований час для підготовки. Згідно з протоколом результатів співбесіди та вхідного контролю знань від 01.05.2023 року знання ОСОБА_1 недостатні для переведення слюсарем ремонтником комунального господарства. З вказаним протоколом позивач був ознайомлений 01.05.2023 року під особистий підпис. Інші вакансії, які б можна було запропонувати ОСОБА_1 згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи відсутні. У зв`язку з чим, 02.05.2023 року ВП ХАЕС вдруге надіслало подання в первинну профспілкову організацію ХАЕС для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розрядку непромисловової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у відповідь на яке профспілкова організація повідомила про неприйняття рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Зазначає, що 22.05.2023 року ОСОБА_1 втретє був ознайомлений з переліком вакансій ВП ХАЕС, що підтверджується актом про ознайомлення з вакансіями від 22.05.2023 року, та в якому констатовано, що вакансії, які відповідають його освіті та досвіду роботи у ВП ХАЕС відсутні. З вказаним актом позивач був ознайомлений під особистий підпис 22.05.2023 року.

Згідно з витягом з протоколу № 27 засідання профспілкового комітету ХАЕС від 23.05.2023 року первинною профспілковою організацією ХАЕС надано згоду на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 , рішення прийнято одноголосно.

Відповідно до наказу від 30.05.2023 №2693-к ОСОБА_1 був звільнений 31.05.2023 з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації згідно з п.2 ст.40 КЗпП України.

Вказує, що ВП ХАЕС з використанням засобів поштового зв`язку листом від 31.05.2023 року №51-19-613/9160 (рекомендований з повідомленням про вручення) повідомлено ОСОБА_1 про відсутність вакансій у ВП ХАЕС станом на 31.05.2023, які б можна було йому запропонувати згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи, та запрошено у відділ кадрів ВП ХАЕС для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки.

Також, у день звільнення 31.05.2023 року працівник відділу кадрів ВП ХАЕС повідомив ОСОБА_1 з використанням засобів телефонного зв`язку про звільнення відповідно до наказу від 30.05.2023 року та останнього було запрошено 31.05.2023 року з`явитися у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, у відповідь на що ОСОБА_1 повідомив, що зможе прибути у відділ кадрів ВП ХАЕС лише 01.06.2023 року, оскільки перебуває в селі та немає можливості приїхати 31.05.2023 року до м.Нетішин, та за згодою ОСОБА_1 у відповідності до ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 року наказ про його звільнення з метою ознайомлення з ним в цей же день було направлено йому з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» на номер мобільного телефона, вказаний ОСОБА_1

01.06.2023 року у відділі кадрів ВП ХАЕС ОСОБА_1 видано копію наказу від 30.05.2023 року №2693-к про звільнення його з займаної посади охоронника 1 розряду з 31.05.2023 року, видано повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні та трудову книжку. З наказом та повідомленням позивач ознайомився під особистий підпис.

За вказаних обставин відповідач вважає, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог законодавства з охорони праці, трудового законодавства України, у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, а тому відсутні підстави для поновлено його на роботі.

Одночасно вказує, що враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, безпідставними вважає і похідні вимоги позивача про зобов`язання ВП «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плати за час вимушеного прогулу, допомогу по тимчасовій непрацездатності та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 13.10.2023 року постановлено замінити первісного відповідача ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» належним відповідачем - ДП «НАЕК «Енергоатом», встановлено сторонам строки для подання відповідних заяв по суті справи.

Відповідач ДП «НАЕК «Енергоатом» з використанням засобів поштового зв`язку скористався своїм правом та подав на адресу суду відзив на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, який за змістом є аналогічним до відзиву на позовну заяву первісного відповідача.

Ухвалою суду від 10.11.2023 року за клопотанням позивача залучено до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, роз`яснено третій особі право на надання суду письмових пояснень щодо позову або відзиву на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з використанням засобів електронного зв`язку подало суду пояснення щодо позову з викладом заперечень проти позову.

Вказує, що згідно ст.19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.15 Закону № 1105 оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону № 1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядаючи підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Зазначає, що умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено статтею 22 Закону, якою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання у неї страхового випадку.

Вказує, що на виконання ч.3 ст.22 Закону № 1105 згідно з наказом №401 від 07.03.2023 року (із змінами від 17.04.2023 року № 674) у ВП ХАЕС призначені Уповноважені особи ВП ХАЕС з призначення страхових виплат із загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В обґрунтування заперечень проти позову також зазначає, що підстави для виплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності відсутні, у зв`язку із настанням тимчасової непрацездатності у період фактичного відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати, а відтак у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку. Тому комісія з призначення страхових виплат із загальнообов`язкового державного соціального страхування ВП ХАЕС прийняла обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка настала в період відсторонення від роботи з 24.01.2023 року, що підтверджується відповідними протоколами № 209 від 22.03.2023 року, № 253 від 31.03.2023 року, №337 від 26.04.2023 року.

Також зазначає, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 31.05.2023 згідно з наказом ВП ХАЕС від 30.05.2023 № 2693-к, та фактично на день звільнення ОСОБА_1 31.05.2023 згідно з ст.ст.44, 116 КЗпП України йому була нарахована вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 8831,66 гри, що підтверджується повідомленням ВП ХАЕС про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис, та вказана сума була перерахована йому на його картковий рахунок 31.05.2023 року.

Вважає, що при звільненні ОСОБА_1 31.05.2023 виплата всіх сум, що йому належали від підприємства, були проведені відповідачем в день звільнення 31.05.2023, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року, у зв`язку з перетворенням ДП «НАЕК «Енергоатом», до участі у справі залучено його правонаступника - АТ «НАЕК «Енергоатом».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що з травня 2018 року він працював охоронником ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та 30.05.2023 його було звільнено з займаної посади у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Вважає, що звільнення його з роботи є незаконним, оскільки підстав для звільнення не було. Посилається на те, що протягом останнього року щодо нього здійснювалося цькування його безпосереднім керівником ОСОБА_5 , який ставився до нього упереджено, неодноразово погрожував йому звільненням з роботи, чинив тиск на нього, принижував його перед іншими співробітниками, вказував, що "він знайде за що його звільнити", з приводу чого він неодноразово звертався зі скаргами до вищого керівництва, однак будь-якого результату це не дало. Зазначив, що перевірка його знань з питань охорони праці проводилася без дотримання відповідного порядку, без попереднього навчання, яке мало бути забезпечене відповідачем, без надання переліку питань з метою підготовки до перевірки. Вказує, що перелік питань він отримав 09.01.2023 року. Рішення комісії з охорони праці про його невідповідність займаній посаді він до комісії з трудових спорів чи в суд не оскаржував, але оскаржував його до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Вказав, що після відсторонення його від роботи його ознайомлювали з переліком вакансій на які він міг бути переведений та пропонували йому посаду тесляра, слюсаря-ремонтника. Зазначає, що йому було відмовлено в переведені на посаду водія, хоча він має посвідчення водія про право керування транспортними засобами категорії В і С. З наказом про звільнення він був ознайомлений на наступний день та того ж дня отримав трудову книжку та йому повідомили про суму, яка підлягає виплаті в зв`язку з звільненням.

Представник позивача - адвокат Януль-Сидорчук Х.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав та доводів, наведених у ньому. Вважає, що наказ про звільнення позивача було видано з порушенням норм законодавства та на підставі невірно встановлених відповідачем обставин, оскільки правових підстав для перевірки у ОСОБА_1 знань з охорони праці не було, просить позов задоволити.

Представник відповідача Яманкіна О.М. в судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Навела доводи, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Вважає, що при проведенні оцінювання знань ОСОБА_1 з охорони праці та при його звільненні відповідачем було дотримано вимоги трудового законодавства та про охорону праці.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, покази свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є головою первинної профспілкової організації ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» з 13.03.2002 року. Вказав, що 20.01.2023 року він був присутній на повторному засіданні комісії з перевірки знань ОСОБА_1 з питань охорони праці. На засідання комісії він був запрошений начальником підрозділу ОСОБА_5 , з метою забезпечення прозорості та неупередженості при проведенні перевірки знань. За бажанням ОСОБА_1 повторна перевірка знань з охорони праці була проведена в письмовій формі. Вказує, що він був присутній протягом усього часу засідання комісії. За результатами проведення перевірки було встановлено, що рівень знань ОСОБА_1 незадовільний, результат перевірки - «не знає». ОСОБА_1 не погодився з результатом оцінювання його знань та відмовився від підпису протоколу засідання комісії. Зазначив, що він особисто також був ознайомлений із вказаним протоколом. Вказав, що ОСОБА_1 не оскаржував до первинної профспілкової організації ні рішення комісії, ні наказ про своє звільнення. Зазначив, що до первинної профспілкової організації надійшло подання ВП ХАЕС від 26.01.2023 про отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню цієї роботи. За результатами розгляду вказаного подання на засіданні комісії первинної профспілкової організації ВП ХАЕС 23.05.2023 було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що перебуває на посаді заступника начальника відділу кадрів ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Пояснила, що обставини проходження ОСОБА_1 перевірки знань їй не відомі, вона лише готувала наказ про його звільнення. Зазначила, що згідно наказу від 30.05.2023 року №2693-к з 31.05.2023 ОСОБА_1 був звільнений з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони, у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, згідно з п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вказує, що листом від 31.05.2023 року ОСОБА_1 був повідомлений про відсутність вакансій у ВП ХАЕС, які б можна було йому запропонувати згідно з його кваліфікацією, та його було запрошено у відділ кадрів ВП ХАЕС для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки. Також, у день звільнення - 31.05.2023 року вона особисто у телефонному режимі повідомила ОСОБА_1 про звільнення відповідно до наказу від 30.05.23 №2693-к та необхідність прибуття 31.05.2023 року у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, на що він повідомив, що немає можливості прибути 31.05.2023 року та він приїде 01.06.2023 року. Керуючись ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ з ОСОБА_1 у телефонному режимі була досягнута домовленість про направлення наказу про звільнення ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку-месенджера «Viber» з метою його ознайомлення з наказом згідно з чинним законодавством у день звільнення.Також в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що 01.06.2023 року при ознайомленні з наказом про звільнення зазначить дату 31.05.2023 року, як дату отримання та ознайомлення з наказом про звільнення, однак 01.06.2023 року при ознайомленні у відділі кадрів ВП ХАЕС з наказом про звільнення від 30.05.2023 №2693-к, відмовився зазначати дату 31.05.2023 року, як дату отримання та ознайомлення з наказом та зазначив дату - 01.06.2023 року.

Окрім того, свідок зазначила, що 01.06.2023 року у відділі кадрів ВП ХАЕС ОСОБА_1 було видано копію наказу від 30.05.2023 року №2693-к про звільнення його з займаної посади охоронника 1 розряду з 31.05.2023 року, видано повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні та трудову книжку. З наказом та повідомленням позивач ознайомився під особистий підпис 01.06.2023 року, трудову книжку позивач отримав теж 01.06.2023 року, про що розписався в особовій картці та в Журналі обліку руху трудових книжок ВП ХАЕС. Також зазначила, що працівники ВП ХАЕС щорічно проходять навчання на робочих місцях та проходять перевірку знань в цеховій комісії згідно графіку. Вказала, що приблизно 80 працівників загону ВВО, в тому числі і ОСОБА_1 , проходили навчання в приміщенні ЗВВО, де їм була надана відповідна література та навчальний матеріал. Окрім того, ОСОБА_1 мав змогу навчатись також самостійно. Окрім того вказала, що ОСОБА_1 тричі було ознайомлено з переліком вакансій для можливості його переведення на іншу посаду, яка буде відповідати його кваліфікації і досвіду, а також було запропоновано відповідні посади: 24.01.2023 року - тесляра 3 розряду та 25.04.2023 року - слюсаря-ремонтника, однак після проходження співбесіди та вхідного контролю знань було встановлено, що знання ОСОБА_1 є недостатніми для переведення на вказані посади.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 08.05.2018 року №1197-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 11.05.2018 року було прийнято на роботу на посаду сторожа загону відомчої воєнізованої охорони ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (тимчасова робота). Вступний інструктаж з питань охорони праці, згідно контрольного листа провів старший інспектор відділу охорони праці 19.04.2018 року (т.1 а.с.166).

Наказом від 15.01.2019 року №65-к «Про переведення на іншу роботу» ОСОБА_1 з 21.01.2019 року переведено з посади сторожа на посаду охоронника 1 розряду загону відомчої воєнізованої охорони (постійна робота) (т.1 а.с.162).

При прийомі на роботу ОСОБА_1 було проведено початкове навчання та вихідний контроль знань, що підтверджується розпорядженням начальника загону ВВО №66-09-182 від 08.05.2018 року та протоколом вихідного контролю знань №66-12-204 від 15.05.2018 року (т.1 а.с.163-165).

Відповідно до посвідчення про періодичну перевірку знань №306 від 31.01.2019 року, виданого ОСОБА_1 , в ньому міститься запис про проходження ОСОБА_1 перевірки знань з охорони праці, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань від 14 грудня 2021 року № 66-148 (т.1 а.с.157-158).

Згідно з графіком перевірки знань з питань охорони праці персоналу команди № 3 загону ВВО на 2022-2023 роки, ОСОБА_1 (№ з/п 16) проходив перевірку знань з охорони праці 14.12.2021 року, та йому встановлено дату наступної перевірки знань - 13.12.2022 року, про що ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом (т.1 а.с.159).

Відповідно до «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік» від 22.09.2021 №294 ОСОБА_1 проходив навчання за розділом III «Охорона праці та пожежна безпека» (т.1 а.с.154-156).

13.12.2022 року при черговій перевірці знань з питань охорони праці ОСОБА_1 показав незадовільні знання з питань охорони праці, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 13.12.2022 №66-180 (т.1 а.с.136).

Перевірку знань проводила цехова комісія, створена наказом ВП ХАЕС від 10.03.2022 року №439 «Про призначення голови та членів цехової комісій з перевірки знань ПОП, ППБ та ПТЕ персоналу ЗВВО» (т.1 а.с.137).

За результатами перевірки знань з питань охорони праці, розпорядженнями начальника загону ВВО від 13.12.2022 року № 66-09-519 та від 10.01.2023 року № 66-09-14 ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 15.12.2022 року, зобов`язано пройти навчання у вартовому приміщенні ЗВВО та 20.01.2023 року пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії ЗВВО. З вказаними розпорядженнями ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.134-135).

Позивач отримав питання для перевірки знань з охорони праці охоронника 1, 2, 3 розряду загону відомчої воєнізованої охорони № 66-11-520 від 14.12.2022 року, та підпис ОСОБА_1 на переліку питань №66-11-520 09.01.2023 року засвідчує його ознайомлення з датою проведення повторної перевірки знань 20.01.2023 року (т.1 а.с.129-133).

Згідно з п.3.3.2 «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18, розпорядженням ЗВВО від 10.01.2023 року №66-09-14 «Про призначення повторної перевірки знань ОСОБА_1 » була призначена повторна перевірка знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії ЗВВО на 20.01.2023 року, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис (т.1 а.с.134).

20.01.2023 року при повторній перевірці знань з охорони праці було встановлено незадовільний рівень знань ОСОБА_1 , результат перевірки - «не знає», що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 20.01.2023 року №66-15. Від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився, що засвідчили своїми підписами всі члени комісії та присутні (т.1 а.с.124).

Згідно з наказом ВП ХАЕС від 24.01.2023 року №354-к ОСОБА_1 був відсторонений від роботи з 24.01.2023 року без збереження заробітної плати у зв`язку з незадовільними знаннями при повторній перевірці знань з питань охорони праці згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці 20.01.2023 №66-15. З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 24.01.2023 року (т.1 а.с.123).

24.01.2023 року відповідно до пункту 3 вищевказаного наказу від 24.01.2023 року №354-к ОСОБА_1 був особисто ознайомлений з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС» для можливості його переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації та досвіду, що підтверджується актом про ознайомлення з вакансіями від 24.01.2023 року (т.1 а.с.117- 122).

Відповідачем було запропоновано позивачу ОСОБА_1 посаду тесляра 3-го розряду в РБУ ЕРП ВП «Хмельницька АЕС», та за результатами співбесіди та вхідного контролю знань комісією ЕРП складено протокол від 25.01.2023 року, згідно якого надано висновок про те, що знання ОСОБА_1 недостатні для переведення на посаду тесляра 3-го розряду РБУ ЕРП. З вказаним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений 25.01.2023 року, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом (т.1 а.с.116).

26.01.2023 року у зв`язку з невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді, відсутністю вакансій, які б відповідали його кваліфікації для його переведення на іншу роботу за його згодою, ВП ХАЕС було надіслано подання в Первинну профспілкову організацію ХАЕС №51-157/1330 від 26.01.2023 року для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, а саме: виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню цієї роботи (т.1 а.с.115).

У відповідь на вказане подання було надано лист від 02.02.2023 № 053-20/24 з повідомленням про неприйняття профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ХАЕС рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.114).

В період з 07.02.2023 року по 23.02.2023 року та з 24.02.2023 року по 20.03.2023 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, та з урахуванням того, що тимчасова непрацездатність наступила під час перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці, останню було продовжено до 21.04.2023 року.

В подальшому, після виходу ОСОБА_1 з відпустки, 25.04.2023 року позивача було повторно (вдруге) ознайомлено з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», про що складено акт про ознайомлення з вакансіями від 25.04.2023 року, та ОСОБА_1 було направлено для проведення співбесіди та вхідного контролю знань на роботу за професією слюсар-ремонтник в комунальне господарство ВП «Хмельницька АЕС». ОСОБА_1 було надано час для підготовки до співбесіди та згідно з протоколом результатів співбесіди та вхідного контролю знань від 01.05.2023 року знання ОСОБА_1 недостатні для переведення слюсарем-ремонтником. З вказаним протоколом позивач був ознайомлений 01.05.2023 року, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом (т.1 а.с.108-113, 106).

З доводів відповідача судом встановлено, що інші вакансії, які б можна було запропонувати ОСОБА_1 згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи були відсутні.

02.05.2023 року у зв`язку з невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді, відсутністю вакансій, які б відповідали його кваліфікації для його переведення на іншу роботу за його згодою, ВП ХАЕС вдруге було надіслано подання в Первинну профспілкову організацію ХАЕС №51-19-510/7346 від 02.05.2023 року для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, а саме: виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню цієї роботи (т.1 а.с.115).

Згідно з витягом з протоколу профспілкового комітету ВП ХАЕС від 16.05.2023 року було прийнято рішення про перенесення розгляду подання на звільнення ОСОБА_1 на одне з наступних засідань у зв`язку зі зверненням останнього про відкладення розгляду подання на його звільнення до розгляду генеральним директором його заяви (т.1 а.с.105).

У зв`язку із зверненням ОСОБА_1 у ВП ХАЕС з заявою від 11.05.2023 року про відкликання подання ВП ХАЕС з первинної профспілкової організації ХАЕС на його звільнення та надання йому іншої роботи у зв`язку з неможливістю працювати в сфері охорони, 17.05.2023 ВП ХАЕС було направлено позивачу лист № 51-19-566/8369 з пропозицією з`явитися у відділ кадрів ВП ХАЕС для ознайомлення з переліком вакансій для можливості переведення його на іншу роботу, яка буде відповідати його кваліфікації та досвіду роботи (т.1 а.с.102-104).

22.05.2023 року ОСОБА_1 був втретє ознайомлений з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», про що було складено акт про ознайомлення з вакансіями від 22.05.2023 року, згідно якого встановлено, що вакансії, які відповідають освіті та досвіду роботи ОСОБА_1 у ВП «Хмельницька АЕС» відсутні. З вказаним актом позивач був ознайомлений 22.05.2023 року, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом (т.1 а.с.96-101).

Згідно з витягом з протоколу №27 засідання профспілкового комітету ВП ХАЕС від 23.05.2023 року, за результатами розгляду подання на звільнення ОСОБА_1 профспілковим комітетом ХАЕС було надано згоду на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 , рішення прийнято одноголосно (т.1 а.с.95).

Також згідно з листом від 25.05.2023 № 01-10324/09-вих дирекція з фізичного захисту та спеціальної безпеки ДП «НАЕК «Енергоатом» не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (т.1 а.с.94).

Відповідно до наказу від 30.05.2023 №2693-к ОСОБА_1 був звільнений з 31.05.2023 з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації згідно з п.2 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.11).

Відповідач листом від 31.05.2023 №51-19-613/9160 (рекомендований з повідомленням про вручення) повідомив ОСОБА_1 про відсутність вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», які б можна було йому запропонувати згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи та запрошено у відділ кадрів ВП «Хмельницька АЕС» для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки (т.1 а.с.91).

Окрім того, з акту про направлення ОСОБА_1 наказу від 30.05.2023 року вбачається, що у день звільнення, 31.05.2023 року працівник відділу кадрів ВП «Хмельницька АЕС» повідомила ОСОБА_1 у телефонному режимі про звільнення відповідно до наказу від 30.05.2023 №2693-к та останнього було запрошено з`явитися 31.05.2023 року у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки. Водночас ОСОБА_1 повідомив, що зможе з`явитися у відділ кадрів ВП «Хмельницька АЕС» лише 01.06.2023 року, оскільки знаходиться в селі та немає можливості приїхати у м.Нетішин. У відповідності до ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 року з ОСОБА_1 у телефонному режимі була досягнена домовленість (згода) про направлення наказу від 30.05.2023 №2693-к про звільнення ОСОБА_1 з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» (номер телефону НОМЕР_2 ) з метою ознайомлення з наказом згідно з чинним законодавством у день звільнення. 31.05.2023 року о 09.46 год. наказ від 30.05.2023 року №2693-к «Про звільнення ОСОБА_1 » був направлений інженером відділу кадрів ОСОБА_7 , у присутності трьох інших працівників, для ОСОБА_1 з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» на вищевказаний номер мобільного телефону, вказаний ОСОБА_1 . В подальшому 31.05.2023 року о 10.21 год. між інженером відділу кадрів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 повторно відбулась розмова, в ході якої останній підтвердив отримання та ознайомлення з наказом про його звільнення, що було здійснено ним з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» (т.1 а.с.87-90).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував вищевказані обставини щодо повідомлення та отримання ним 31.05.2023 року наказу про його звільнення з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber», у зв`язку з неможливістю особисто прибути 31.05.2023 року у відділ кадрів.

01.06.2023 року прибув у відділ кадрів ВП «Хмельницька АЕС», де йому було особисто вручено копію наказу від 30.05.2023 №2693-к про звільнення його з займаної посади охоронника 1 розряду з 31.05.2023р., повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, та трудову книжку. З наказом про звільнення та повідомленням про нараховані суми позивач ознайомився, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом 01.06.2023 року. Трудову книжку позивач також отримав 01.06.2023 року, про що розписався в особовій картці та в Журналі обліку руху трудових книжок ВП ХАЕС (т.1 а.с.80-86).

Згідно з повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні - ОСОБА_1 належала до виплати вихідна допомога у розмірі 8831,66 грн. (т.1 а.с.85).

З досліджених доказів судом встановлено, що позивачу згідно ст.ст.44, 116 КЗпП України була нарахована і виплачена вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 8831,66 грн. Вказана сума була перерахована позивачу на його картковий рахунок 31.05.2023 року в день звільнення, що підтверджується витягом із списку до платіжного доручення № 4591 від 31.05.2023 року на суму 301 725,96 грн, платіжним дорученням від 31.05.2023 року № 4591, довідкою ВП ХАЕС від 09.08.2023 №297 (т.2 а.с.212-216).

Водночас з досліджених доказів судом встановлено, що 14.12.2022 року та 02.01.2023 року ОСОБА_1 звертався до генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» зі скаргами за фактом проходження ним перевірки знань з охорони праці та упередженого ставлення до нього з боку керівника (т.1 а.с.21-24, 30-31).

Окрім того, 16.02.2023 року ОСОБА_1 звертався зі скаргою до Централь-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці щодо упередженого ставлення до нього з боку керівника та неправомірної, на його думку, перевірки знань з охорони праці (т.1 а.с.25-28).

З відповіді ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 05.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що відміна висновку комісії з перевірки знань з охорони праці відповідно до Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці не передбачена. При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом місяця мають пройти повторне навчання і повторну перевірку знань згідно з актуальним переліком питань для перевірки знань працівників, з урахуванням специфіки виробництва, затвердженим головою комісії (т.1 а.с.29).

З повідомлення Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 22.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про неможливість здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань, що зазначені ним у зверненні, а саме щодо мобінгу, у зв`язку з введенням воєнного стану (т.1 а.с.35-36).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що наказом від 30.05.2023 року № 2693-к ОСОБА_1 було звільнено з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Згідно з ст.159 КЗпП України працівник зобов`язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу.

Порядок та підстави перевірки знань з питань охорони праці за посадою позивача - охоронника 1 розряду, передбачена положеннями Закону України «Про охорону праці», Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом МОЗ України від 23.09.1994, Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом державного комітету України з нагляду та охорони праці у ВП ХАЕС 0.ТБ.6160.КХ-22, робочою інструкцією для охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони 0.ОВ.6160.КХ-22.

Так, відповідно до частин першої-сьомої статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (розділ 2), затвердженим наказом Мінпраці України від 29.12.2004 №336, визначено кваліфікаційні вимоги до посади охоронника, які передбачають необхідність знань норм та правил з охорони праці.

Обов`язковість перевірки знань персоналу загону відомчої воєнізованої охорони, як і всього персоналу ВП ХАЕС, визначається п.1.8 Положення про порядок проведення інструктажів та перевірки питань охорони праці 0.ТБ.6101.ПЛ-18 (Інструкція 6101), а конкретні терміни перевірки знань охоронника загону відомчої воєнізованої охорони визначені п.2.2 «Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони» 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160), яка містить вимоги до кваліфікації, обсяг знань, обов`язки, взаємини, права та відповідальність охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону воєнізованої охорони ВП ХАЕС. Згідно з п.3.3.1 Положення 6101 чергова перевірка знань проводиться для підтримки рівня знань з питань охорони праці і проводиться всьому персоналу відповідно до їх посадових обов`язків.

Відповідно до п.4.1.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 0.ОК.1880.ПЛ-20 (Правила 1880) працівники зобов`язані своєчасно проходити перевірку знань в обсязі і порядку, встановленому посадовими інструкціями, робочими інструкціями - відповідно до займаної посади, професії.

Згідно з підпунктом 1 п.2.2.1 «Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони» 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160) чергову перевірку знань охоронник проходить в обсязі знань розділу 8 цієї Інструкції в цеховій комісії відповідно до вимог положень (2.4 - Положення про порядок проведення навчання, інструктажів і перевірки : питань охорони праці 0.ТБ.6101.ПЛ-18), 4.9 таблиці 8.1), зокрема з питань охорони праці - один раз на рік.

З досліджених судом письмових доказів, зокрема, графіка перевірки знань з питань охорони праці персоналу команди № 3 загону ВВО на 2022-2023 роки, посвідчення про періодичну перевірку знань №306 від 31.01.2019 року, протоколу засідання комісії з перевірки знань від 14 грудня 2021 року № 66-148, та пояснень сторін, встановлено, що ОСОБА_1 проходив перевірку знань з охорони праці 14.12.2021 року, та був ознайомлений з наступною датою перевірки знань - 13.12.2022 року.

ОСОБА_1 проходив навчання відповідно до «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а також показами свідка ОСОБА_7 , та спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що йому не було надано можливості для навчання та не надано відповідних навчальних матеріалів.

Згідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, що затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року № 15 організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників. на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи; перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організується навчання: лекції, семінари та консультації. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов`язків. Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. В разі потреби створення комісії в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи заступник. До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

Перевірку знань ОСОБА_1 з охорони праці проводила цехова комісія, створена наказом ВП ХАЕС від 10.03.2022 №439 «Про призначення голови та членів цехової комісій з перевірки знань ПОП, ППБ та ПТЕ персоналу ЗВВО» та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення порядку затвердження складу такої комісії.

Згідно протоколу засідання комісії перевірки знань з питань охорони праці від 13.12.2022 року №66-180 при проходженні чергової перевірки знань з питань охорони праці ОСОБА_1 показав незадовільні знання з питань охорони праці.

Згідно з п.2.2.3 Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони" 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160) охоронник, який не пройшов чергової перевірки знань у встановлений термін, чи одержав незадовільну оцінку при черговій перевірці знань, до роботи не допускається.

Зазначене відповідає положенням частини перша статті 46 КЗпП України, згідно якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, у разі відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

За результатами перевірки знань з питань охорони праці, розпорядженням начальника від 13.12.2022 року №66-09-519 ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 15.12.2022 року та зобов`язано його пройти навчання у вартовому приміщенні загону відомчої воєнізованої охорони та пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії загону відомчої воєнізованої охорони.

ОСОБА_1 протягом місяця проходив навчання в загоні відомчої воєнізованої охорони, відповідно до «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18, що на думку суду є достатнім часом для належної підготовки. Окрім того, йому було надано перелік питань та завчасно 09.01.2023 року ознайомлено з датою проведення повторної перевірки знань - 20.01.2023 року, що такожспростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що йому не було надано можливості для навчання та не надано відповідних навчальних матеріалів.

Таким чином відповідачем була дотримана в повному обсязі процедура підготовки до повторної перевірки знань відповідно до вимог «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18.

20.01.2023 року цеховою комісією загону відомчої воєнізованої охорони була проведена повторна перевірка знань з охорони праці ОСОБА_1 та згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони від 20.01.2023 року №66-15 результат перевірки - «не знає». Від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився, що засвідчили своїми підписами всі члени комісії та присутні.

Згідно з п.3.4.2 Положення 6101, якщо працівник одержав незадовільну оцінку при повторній перевірці знань, подальше виконання його обов`язків на виробництві вирішується у встановленому законодавством порядку. Згідно з п.3.8.18 Положення 6101 при незадовільних результатах повторної перевірки знань питання подальшої роботи на посаді вирішується згідно з чинним законодавством. Відповідно до п.4.1.7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 0.ОК.1880.ПЛ-20 (Правила 1880) працівник, який не пройшов перевірку знань, до роботи не допускається.

Також відповідно до п.4.37 Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом від 09.09.2021 року № 617-н, не допускаються до роботи (виконання навчальних практичних завдань) працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань охорони праці.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я.

Роботодавцеві надано право самостійно визначати, чи відповідає працівник роботі, на яку його прийнято. Висновок роботодавця про невідповідність працівника роботі має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 753/22115/18 (провадження № 61-4959св20).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18) зазначено, що «тлумачення пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України свідчить, що підставою для розірвання трудового договору згідно пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 212/2982/21 (провадження № 61-2483св22) зроблено висновок, що «суд може визнати звільнення працівника за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують недостатній рівень знань працівника з питань охорони праці під час складання ним відповідного іспиту».

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 наведено правовий висновок, що «за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом».

Також суд враховує, що з урахуванням статті 40 КЗпП України саме роботодавець має довести законність звільнення працівника з роботи.

Отже, суд може визнати правильним звільнення працівника відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України, який повторно не склав іспиту з питань охорони праці, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу або відмови працівника від такого переведення. Проте наявність законної підстави для звільнення працівника, за наявності спору про звільнення, не звільняє роботодавця від тягаря доведення додержання порядку такого звільнення, зокрема, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують недостатній рівень знань працівника з питань охорони праці під час складання ним відповідного іспиту.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було виконано обов`язок щодо проведення навчання позивача, як працівника, з питань охорони праці, при цьому позивач не пройшов чергову та повторну перевірки знань з питань охорони праці, що є невід`ємним елементом його посадових обов`язків.

Підставою для прийняття рішення відповідачем (роботодавцем) для розірвання трудового договору з позивачем став протокол засідання комісій з перевірки знань з питань охорони праці позивача від 20.01.2023 року №66-15, що підтверджує невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, та є підставою для звільнення з роботи згідно з п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Рішення комісії позивачем в комісію по трудових спорах та в судовому порядку не оскаржувалось, доказів неправомірності вказаного рішення позивачем до позову не надано.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено, що при проведенні оцінювання знань позивача з охорони праці та в подальшому при його звільненні, відповідачем були дотримані норми Закону України «Про охорону праці», Положення 6101 та трудового законодавства, а тому підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного позивачем наказу № 2693-к від 30.05.2023 року про його звільнення суд не вбачає.

Водночас, доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення його атестації підлягають спростуванню, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що у ВП «Хмельницька АЕС» проводилась не атестація ОСОБА_1 , а перевірка його знань з охорони праці.

При вирішенні спору суд також вважає за необхідне окремо зазначити наступне.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Близький за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

Суд вважає, що відповідач дотримався вказаних вимог та ним не було допущено порушення вимог ст.49-2 КЗпП України в частині визначених законом гарантій працевлаштування ОСОБА_1 на іншу посаду (роботу), оскільки останній тричі (24.01.2023, 25.04.2023, 22.05.2023) був ознайомлений з переліком вакантних посад у ВП «Хмельницька АЕС», а також йому було запропоновано відповідачем інші вакантні посади, які існували на день звільнення, однак після проходження співбесіди та вхідного контролю знань було встановлено, що знання ОСОБА_1 є недостатніми для переведення на вказані посади.

Позивач ОСОБА_1 щоразу після ознайомлення з переліком вакантних посад не висловлював зі своєї сторони наміру та не проявляв готовності чи ініціативи щодо зайняття ним іншої посади з переліку запропонованих, аніж охоронника загону ВВО, перебуваючи на якій він був би здатний виконувати роботу відповідно до вимог, які до неї ставляться.

Водночас, з акту про ознайомлення з вакантними посадами від 25.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від вакантних посад в інших відокремлених підрозділах ДП «НАЕК «Енергоатом», аніж ВП «Хмельницька АЕС», мотивуючи тим, що доглядає за своєю матір`ю похилого віку.

Також суд виходить з того, що положеннями частин першої, шостої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України, частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльност» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Судом встановлено, що відповідач отримав від первинної профспілкової організації ВП ХАЕС згоду на звільнення ОСОБА_1 , а тому є таким, що виконав вимоги статті 43 КЗпП України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.18 у справі № 910/18036/17).

Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, норм чинного законодавства та правових позицій Верховного Суду, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Таким чином, на виконання вимог ст.12 ЦПК України, всупереч процесуального обов`язку, позивачем в розпорядження суду належних та допустимих доказів на підтвердження підстав та обставин позовних вимог не надано. В судовому засіданні було встановлено, що звільнення позивача було здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують його недостатній рівень знань як працівника з питань охорони праці під час складання ним відповідного іспиту та проведене з дотриманням норм трудового законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи наведені позивачем в обгрунтування заявлених ним позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються дослідженими судом доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити. Окрім того, враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення на роботі, безпідставними є і похідні вимоги позивача про зобов`язання ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, допомогу по тимчасовій непрацездатності та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні та інші виплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.04.2024 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.