Ухвала суду № 119397579, 27.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4838/24

Провадження № 1-кс/752/4282/24

У Х В А Л А

27 травня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження № 42023100000000538, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

встановив:

до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених підстав.

Захисник ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити заставу.

Зазначила, що на неї півтора місяці здійснюється тиск у цьому кримінальному провадженні, тако вона представляє ОСОБА_5 в іншому кримінальному провадженні. Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва частково відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку, оскільки слідчий суддя не вбачав підстав для проведення обшуку у адвоката ОСОБА_5 .

Також зазначає, що 06.02.2024 року у ОСОБА_5 проведено обшук у кримінальному провадженні № 12024100000000199, під час якого вилучені телефони.

Звертає увагу, що нею 21.05.2024 року було проведено опитування ОСОБА_8 , який зазначив, що він жодного разу не звертався до ОСОБА_5 для вирішення питання щодо надання документів, які є підставою для перетину кордону, також по ньому було відкрито кримінальне провадження щодо незаконного перетину кордону, по якому є вирок суду.

Тому вважає, що немає навіть фотокопій документів, які підробив ОСОБА_5 , оскільки всі документи містяться в матеріалах справи, по якій постановлено вирок.

Також посилається на недоведеність ризиків, та на міцні соціальні зв`язки і позитивні характеристики підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши думку захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000538, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 перебуваючи в місті Києві, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, достовірно знаючи порядок та умови перетину державного кордону України, в порушення вимог ст. ст. 9, 12, 35Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009, ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» від 26.03.1994, п.26 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 №57, ст.23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, не пізніше 23.05.2023 користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, вступив у передню змову з іншими невстановленими на цей час особами, які вирішили організувати протиправний спосіб збагачення шляхом організації незаконного переправлення військовозобов`язаних громадян України через державний кордон України.

Так, в рамках даного кримінального провадження 21.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого правопорушення підтверджується наступними доказами:

-Матеріали, які надійшли з УСР у м.Києві ДСР НП України, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР (ЖЄО 259 від 18.10.2023);

-Протоколом огляду інтернет сторінки від 06.11.2023;

-Протоколом огляду інтернет сторінки від 06.05.2024;

-Протоколом огляду від 07.05.2024;

-Протоколом огляду від 16.05.2024;

-Протоколом огляду від 16.05.2024;

-Протоколом огляду від 18.05.2024;

-Протоколом огляду від 15.04.2024;

-Листом УСР у м. Києві ДСР НП України від 14.05.2024 № 2579/55/125/02-24 з додатковими матеріалами;

-Листом УСР у м. Києві ДСР НП України від 17.05.2024 №7545-2024;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.05.2024;

-Протоколом за результатами проведення НСРД від 21.03.2024;

-Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2024 по справі № 308/16352/23;

-Вироком Любомильського районного суду Волинської області від 26.03.2024 по справі №163/425/24;

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.05.2024;

- Іншими протоколами слідчих дій та матеріалами провадження у сукупності.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків к кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженгню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за фактом сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, а також надання засобів та усунення перешкод для незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Санкція кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що відповідно до частини 5 статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином. Саме ОСОБА_5 надавав засоби для незаконного переправлення осіб через державний кордон України, забезпечував офомлення підроблених документів, умисно, вступив у попердню змову з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, а тому розуміючи невідворотність покарання, достовірно знаючи про механізм виготовлення дозвільних документів може ухилитись від кримінального переслідування органів правопорядку, незаконно перетнути державний кордон України.

Ризик, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою матиме доступ до речових доказів, які доводять його причетність до вчинення кримінального правопорушення, на їх знищення, зміну, спотворення, або переховування будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час залишаються не дослідженими, так як більшість слідчих (розшукових) дій, в тому числі обшуків, з метою відшукання доказів, залишаються не проведеними в кримнальному провадженні до цього часу, з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, недопущення передчасного розголосу витоку інформації. Окрім цього, на даний час залишаються не досліджені предмети, речі та документи, які вже здобуті і вилучені в ході проведених обшуків, в тому числі техніки, що надасть можливість ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, передчасно видалити дистанційно наяву електронну інформацію, враховуючи технічні можливості сьогодення, яка може мати істотне значення для кримінального провадження. Окрім цього, ОСОБА_5 маючи відношення до кримінальної субкультури, будучи знайомим з кримінальними авторитетами кримінального світу можуть вчинити спробу спотворення доказів у провадженні, їх знищення, у тому числі шляхом підпалу тощо. Обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити збереження документів, речей та інформації збереженої на них, що мають значення для кримінального провадження та судового розгляду.

Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 зловживаючи своїми зв`язками, дружніми відносинами та користуючись авторитетом у кримінальному середовищі, має можливість впливати на свідків, більшість з яких на даний час не допитана. Крім того, ОСОБА_5 в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, котрі нададуть останньому можливість безпосередньо, або за участі інших осіб фізично (враховуючи характер вчинених раніше ним злочинів) та психологічно вплинути на свідків, що призведе до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків. Також, ОСОБА_5 отримавши копії матеріалів кримінального провадження, враховуючи його соціальні зв`язки, зможе безпосередньо або за участі інших осіб фізично та психологічно впливати на експертів у кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню інших судових експертиз, впливати на інших осіб та учасників кримінального провадження.

Наявний ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обгрунтовується тим, що ОСОБА_5 маючи досвід створення фіктивних документів, які видаються органами влади, може забезпечити собі виготовлення інших документів, які зашкодять кримінальному провадженню, у тому числі можуть мати дозвіл на виїзд за кордон, що призведе до вжиття додаткових заходів розшуку підозрюваного. Крім того, враховуючи зав`язки ОСОБА_5 із суб`єктами злочинного впливу у злочинному середовищі, останній може як сам так і за допомогою інших осіб чинити погрози працівникам органів правопорядку, суду.

Орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із обмеженням свободи, не гарантують запобігання вище вказаним ризикам.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його соціальних зв`язків та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.

Вирішуючи дане клопотання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з захисту прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так судом враховано суспільно небезпечні наслідки вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України, тобто при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, вважаю за належне визначити ОСОБА_5 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242 240,00 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_5 передбачених у ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Враховуючи викладене вище, наявність обгрунтованої підозри, ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 206, 372 КПК України, -

постановив:

клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме по 21.07.2024 року включно.

Взяти підозрюваного під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242 240,00 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1.Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1