Рішення № 119386114, 21.05.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38244/23

Провадження 2/127/5065/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/38244/23 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 08.12.2023 року і мотивований тим, що 27.09.2007 року ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 149-Ф/07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 7853 доларів США.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2014 року № 127/30322/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 149-Ф/07 від 27.09.2007 року за період з 15.11.2008 року по 20.08.2013 року в сумі 1984, 52 доларів США.

Обставини щодо укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, порушення відповідачем умов кредитного договору, розмір заборгованість були встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2014 року № 127/30322/13-ц, яке набрало законної сили, тому доказуванню не підлягають згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Стягнута на підставі рішення суду заборгованість частково погашена 03.01.2020 року в розмірі 341,77 доларів США, згідно виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 ……5654 за період з 27.09.2007 року по 01.11.2023 року.

Наявність заборгованості станом на 2023 рік підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 …… НОМЕР_2 за період з 27.09.2007 року по 01.11.2023 року, відповідно до якої заборгованість за кредитним договором № 149-Ф/07 в розмірі 1984,52 доларів США списана за рахунок резерву, як безнадійна, з врахуванням погашення, що відбулось 03.01.2020 року, сума зменшилась 1642,75 доларів США.

Згідно Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки, затвердженого постановою правління НБУ № 49 від 13.04.2020 року банк відображає в бухгалтерському обліку списання знецінених фінансових активів відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України (п. 50. Списання є подією припинення визнання фінансового активу в бухгалтерському обліку. Списання відповідно до вимог цього Положення не є прощенням (анулюванням) боргу. Банк відповідно до внутрішніх процедур може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з моменту відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом (п. 9 Положення).

На день звернення до суду із позовом заборгованість по процентах , стягнута рішенням суду від 14.02.2014 року в розмірі 1642,75 доларів США залишається не погашеною, тому позивач, зазначаючи правовою підставою ст. 625 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних на прострочену суму боргу в валюті зобов`язання доларах США.

З моменту порушення грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням, за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, виходячи із простроченої суми заборгованості, банк нарахував 3% річних в розмірі 273 долари США 10 центів США, згідно розрахунку заборгованості враховуючи вимоги ст. 257 ЦК України , п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (карантин відмінений постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651, з 01.07.2023 року). Отже, перебіг позовної давності для вимоги про стягнення 3% річних починається з 01.07.2023 року.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 273 доларів США 10 центів США та судовий збір 2684, 00 грн.

В судове засідання представник банку ОСОБА_2 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223,280 ЦПК Українисуд провів заочний розгляд справи.

Відповідно дост. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 27.09.2007 року ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 149-Ф/07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 7853 доларів США.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2014 року № 127/30322/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 149-Ф/07 від 27.09.2007 року за період з 15.11.2008 року по 20.08.2013 року в сумі 1984, 52 доларів США.

Обставини щодо укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, порушення відповідачем умов кредитного договору, розмір заборгованість були встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2014 року № 127/30322/13-ц, яке набрало законної сили, тому доказуванню не підлягають згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Стягнута на підставі рішення суду заборгованість частково погашена 03.01.2020 року в розмірі 341, 77 доларів США, згідно виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 ……5654 за період з 27.09.2007 року по 01.11.2023 року.

Наявність заборгованості станом на 2023 рік підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 …… НОМЕР_2 за період з 27.09.2007 року по 01.11.2023 року, відповідно до якої заборгованість за кредитним договором № 149-Ф/07 в розмірі 1984, 52 доларів США списана за рахунок резерву, як безнадійна, з врахуванням погашення, що відбулось 03.01.2020 року, сума зменшилась 1642,75 доларів США.

Згідно Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки, затвердженого постановою правління НБУ № 49 від 13.04.2020 року банк відображає в бухгалтерському обліку списання знецінених фінансових активів відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України (п. 50). Списання є подією припинення визнання фінансового активу в бухгалтерському обліку. Списання відповідно до вимог цього Положення не є прощенням (анулюванням) боргу. Банк відповідно до внутрішніх процедур може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з моменту відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом (п. 9 Положення).

На день звернення до суду із позовом заборгованість по процентах, стягнута рішенням суду від 14.02.2014 року в розмірі 1642,75 доларів США, залишається не погашеною.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання грошового зобов`язання на підставі рішення суду, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми ЦК України.

Основною засадою судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язкиможуть виникати з рішення суду.

Згідно ч.1,ч.2ст.509ЦК Українизобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Зобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогцього Кодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог -відповідно дозвичаїв діловогообороту абоінших вимог,що звичайноставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ст. 526 ч.1, ч. 2 ЦК України).

За змістомстатей 524, 533-535 і 625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто,грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Статтею 530ЦК України визначено строк (термін) виконання зобов`язання: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) йоговиконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.Якщо строк (термін) виконанняборжникомобов`язку не встановленийабовизначений моментом пред`явленнявимоги, кредитор має право вимагатийоговиконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно довимог ст.625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексуінфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що в зв`язку з простроченням боржником ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання за рішенням суду, права банку порушені і підлягають захисту в обраний ним спосіб, шляхом стягнення 3% річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, у постанові від 16.05.2018 року № 686/21962/15-ц вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який відповідач не оспорив (а.с. 4), його заборгованість перед ПАТ АБ «Укргазбанк» настала з моменту порушення грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням, за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року (1810 днів). Виходячи із простроченої суми заборгованості 1984,52 доларів США (з 12.03.2017 року до 02.01.2020 року) і 1642,75 доларів США (з 03.01.2020 року до 23.02.2022 року) 3% річних за вказаний період становить 273,10 доларів США.

Станом на день ухвалення судом рішення у цій справі заборгованість відповідачем не погашена, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 273,10 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684 грн., сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 21.11.2023 року.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, м. Вінниця, вул. І. Бевза, 34) заборгованість за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 273 (двісті сімдесят три) долари США 10 (десять) центів та судові витрати: судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 21 травня 2024 року.

Суддя: