Постанова № 11937636, 16.04.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 квітня 2009 року Справа № 2-22/9600-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 26.01.2009 у справі №2-22/9600-2008

за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, 95000)

в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лінійна, 10, місто Євпаторія, 97400)

до Управління капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму (вул. Севастопольська, 8, місто Сімферополь, 95005)

про стягнення 3 477,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Управління капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму 3 328, 01 грн заборгованості за договором постачання теплової енергії № 186 від 01.09.2002 за період з 01.06.2006 по 01.08.2008, 47, 56 грн пені, нарахованої за період з 02.02.2008 по 01.08.2008, та 3 % річних у сумі 101, 68 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог. Відповідно до заяви (а. с. 55) позивач просить стягнути з відповідача 3 276, 25 грн заборгованості за період з 01.06.2006 по 01.08.2008, 47, 56 грн пені, нарахованої за період з 02.02.2008 по 01.08.2008, та 3 % річних у сумі 101, 68 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 у справі № 2-22/9600-2008 у позові відмовлено.

При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що договір постачання теплової енергії № 186 від 01.09.2002 не був пролонгований на 2007 рік, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення вартості теплової енергії за період з 01.01.2007 по 01.08.2008. В стягненні заборгованості за період з 01.06.2006 по 01.01.2007 судом відмовлено з підстави наявності доказів оплати відповідачем теплової енергії в сумі 1 478, 13 грн, що перевищує заявлену позивачем суму заборгованості за цей період - 965, 25 грн.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 188 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України, статей 33, 34, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, позивач зазначає, що реалізація споживачем права на відмову від отримання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, можливо при умові встановлення альтернативного джерела тепла, а тому розірвання договору постачання теплової енергії в односторонньому порядку є неправомірним.

У судовому засіданні - 24.02.2009 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, 10.04.2009 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на приписи частини 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює строки вирішення спору, зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що посилання позивача на наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 є безпідставними, оскільки зазначений наказ є внутрівідомчий і стосується питань відключення абонентів, а не розірвання договорів.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, надав письмові пояснення про неможливість прибуття до суду у зв’язку з хворобою. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 суддю Голика В.С. замінено на суддю Волкова К.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01.09.2002 між Євпаторійською філією орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (постачальник) та Управлінням капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму (споживач) укладено договір № 186 на відпуск та споживання теплової енергії на об'єкт - вул. Полупанова, 40, площею 20, 7 кв. м (т. 1, а. с. 5), відповідно до пункту 1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання забезпечувати споживача тепловою енергією у вигляді теплоносія та гарячої води в договірних обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 10.1 вказаного договору він вступає в силу з 01.09.2002 і діє до 31.12.2002. Пункт 10.4 договору передбачає автоматичну пролонгацію на наступний строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін.

Приміщення, відносно якого сторонами укладено договір про постачання теплової енергії, згідно з договором № 149 від 01.06.2002 знаходиться в оренді Управління капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму (т. 1, а. с. 15). Цей договір оренди відповідно до додаткової угоди від 21.05.2007 (т. 1, а. с. 9) діє до 01.05.2010.

В період з 01.06.2006 по 01.08.2008 позивачем виставлені рахунки споживачу на загальну сум 3 328, 01 гри (т. 1, а. с. 22 - 47).

Із наданого позивачем розрахунку за послуги теплозабезпечення (т. 1, а. с. 10) вбачається, що сума заборгованості за цими рахунками становить 3 276, 25 грн,

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, надав суду першої інстанції листи на адресу Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" з пропозиціями направити додаткові угоди до договору постачання про збільшення тарифів (т. 1, а. с. 73, 74), листи від 27.10.2006, 29.12.2006 про розірвання договору № 186 від 01.09.2002 на підставі його пунктів 10.2, 10.4 і відмови від наступної пролонгації договору у зв'язку з неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань та необґрунтовано високою вартістю послуг (т. 1, а. с. 75, 76), лист-повідомлення від 07.02.2007 про невикористання послуг позивача (т. 1, а. с. 77), акти про неякісне постачання теплової енергії на об'єкт, що розташований за адресою: місто Євпаторія, вул. Полупанова, 40, які підписані представниками відповідача (т. 1, а. с. 81 -85).

У матеріалах справи також наявний лист-відповідь Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на адресу відповідача від 15.07.2005, в якому повідомляється про збільшення тарифів в порядку пункту 6.3 договору поставки та на підставі наказу орендного підприємств "Кримтеплокомуненерго" № 172 від 30.12.2004 (т. 1, а. с. 78). Позивачем також надані інші накази орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про збільшення тарифів, бухгалтерські документи про перерахунок вартості послуг, рішення та додатки до них органів місцевого самоврядування про узгодження та введення тарифів, заявки про оголошення до газети "Евпаторийская здравница" (т. 1, а. с. 94- 103, 109-118).

Також позивачем надані листи (т. 1, а. с. 79, 80, 119, 120), в яких викладена його позиція щодо листів відповідача про розірвання договору постачання та відмову від його пролонгації.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому майново-господарськими згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення відноситься до комунальних послуг. Згідно з частиною 1 статті 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Пункт 1 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. У свою чергу, виробник згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 вказаного Закону зобов’язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору (частина 1 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Отже, чинне законодавство передбачає, що послуги з централізованого опалення надаються виключно на договірних умовах.

Аналогічний висновок також вбачається зі статті 24 Закону України "Про теплопостачання", якою закріплений обов’язок споживача щодо своєчасного укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 10.1 договору № 186 на відпуск теплової енергії (т. 1, а. с. 7 на звороті) дія цього договору закінчується 31.12.2002. Згідно з пунктом 10.4 вказаного договору він вважається продовженим на наступний строк, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено про його припинення однією з сторін. 27.10.2006 відповідач заявив про відмову від подовження договору (т. 1, а. с. 75). Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що з 01.01.2007 договірні відносини між сторонами припинені і відповідач з цього дня не несе обов'язків, передбачених зазначеним договором.

Доводи позивача про неправомірне застосування судом першої інстанції статті 188 господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України, які не допускають розірвання договору в односторонньому порядку, є надуманими, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про припинення договору у зв’язку з закінченням строку дії договору, а не його розірванням. Рішення місцевого господарського суду не містить посилань на статтю 188 Господарського кодексу України та статтю 525 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача про неврахування судом першої інстанції Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, що призвело до прийняття невірного рішення, є помилковими, оскільки Порядок стосується питань відключення абонентів, а не припинення договірних відносин.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплоенергію з 01.01.2007 по 31.07.2008 у сумі 2 362, 74 грн не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.06.2006 по 31.12.2006 у сумі 965, 27 грн, то судова колегія дійшла висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

У цей час між сторонами існували договірні відносини щодо постачання теплової енергії. Односторонні акти відповідача (т. 1, а. с. 81-85) не можуть бути достатніми для відмови у позові в цій частині. Відповідач не склав жодного акта за участю представника незацікавленої організації. Сплачена відповідачем сума 1 478, 13 грн не може бути зарахована в рахунок покриття заборгованості перед позивачем в сумі 965, 27 грн, оскільки зазначена сума сплачена відповідачем за теплову енергію з 01.01.2005 по 01.06.2006, що підтверджується випискою банку. Сума в розмірі 1 478, 13 грн згідно з довідкою Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" № 736 від 11.03.2009 (т. 2, а. с. 17) віднесена відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжному документі (випискі банку), на погашення боргу за теплову енергію за період з 01.01.2005 до 01.06.2006 за договором № 186 від 01.09.2002. Заборгованість у сумі 965, 27 грн виникла за період з 01.06.2006 по 31.12.2006.

Пунктом 6.4 договору № 186 від 01.09.2002 передбачено, що теплова енергія оплачується щомісячно до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку ненадходження грошових коштів до зазначеного строку споживач за кожний день прострочки платежу сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 47, 56 грн пені, нарахованої за період з 02.02.2008 по 01.08.2008. Але, як було встановлено судовою колегією, зобов'язання сторін за договором № 186 від 01.09.2002 припинилися 01.01.2007, а тому нарахування пені за період з 02.02.2008 по 01.08.2008 є неправомірним, що є підставою для відмови в позовних вимогах в цій частині.

Вимога про стягнення 3% річних у сумі 52, 18 грн підлягає задоволенню частково.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія визнала правомірними вимоги щодо стягнення лише 965, 27 грн заборгованості, а тому пред’явлена позивачем сума трьох процентів річних підлягає зменшенню, виходячи з зазначеної суми боргу, до 52, 18 грн.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи в частині відмови в позові щодо стягнення 965, 27 грн заборгованості та нарахованих на цю 3% річних у сумі 52, 18, а тому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

          Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                    

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 у справі №2-22/9600-2008 скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 965, 27 грн заборгованості та 3% річних у сумі 52, 18 грн.

3.Прийняти нове рішення в цій частині.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Управління капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму (95005, місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 8, р/р 26006440027340, МФО 324010, ОКПО 02678137) на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії (95000, місто Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р/р 26000010043603 в об'єднаному комерційному банку, МФО 324485, ОКПО 03358593) 965, 27 грн заборгованості, 3% річних у сумі 52, 18 грн, а також 10, 17 грн державного мита та 35, 40 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.У решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 у справі №2-22/9600-2008 залишити без змін.

7.Стягнути з Управління капітального будівництва Федерації незалежних профспілок Криму (95005, місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 8, р/р 26006440027340, МФО 324010, ОКПО 02678137) на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії (95000, місто Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р/р 26000010043603 в об'єднаному комерційному банку, МФО 324485, ОКПО 03358593) 15, 30 грн державного мита за апеляційне оскарження.

8.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.           

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь