Ухвала суду № 119357537, 29.05.2024, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1675/24

Провадження № 1-кс/345/477/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2024 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12023091170000468від 27.06.2023року,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.ч.2,3ст.307КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту із забороною розпоряджатись та/або користуватись грошовими коштами в сумі 27825,73 грн. у будь-якій валюті у безготівковій формі на наступному банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , МФО НОМЕР_3 ) на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати службових осіб АТ «Універсал Банк» негайно після оголошення ухвали слідчого судді надати довідку про виконання зазначеної ухвали та залишок коштів на рахунку НОМЕР_1 .

Клопотання обґрунтовуєтим,що злочин,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_3 ,а самеу незаконномупридбанні,зберіганні,пересиланні зметою збутупсихотропних речовин,наркотичних засобіву великихта особливовеликих розмірах,тобто у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. ч. 2,3 ст. 307 КК України, що відповідно до ч.6 ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

25.03.2024 року, 27.03.2024 року та 30.04.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України. 11.04.2024 року під час тимчасово доступу до речей і документів, які містяться у володінні АТ «Універсал Банк», вилучено інформацію та в ході огляду встановлено, що на рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_3 , на кінець періоду , тобто станом на 14.03.2024 року, перебували грошові кошти в сумі 27825,73 грн.

Гроші у безготівковій формі, які знаходяться на зазначеному рахунку, у контексті ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.170 КПК України є майном, яке може підлягати спеціальній конфіскації з огляду на положення ст.96-2 КК України. В обґрунтування накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі сторона обвинувачення має об`єктивні підстави вважати, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до невиконання рішення суду в частині спеціальної конфіскації.

Слідчий подав заяву про розгляд даного клопотання без її участі, клопотання підтримує.

З метою забезпечення арешту майна в судове засідання власник майна не викликався, що не суперечить положенню до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Як встановлено судом, СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023091170000468 від 27.06.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України.

25.03.2024 року, 27.03.2024 року та 30.04.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 відкрито в АТ «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) банківський рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, ч. 2 ст. 96-2 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення подальшої спеціальної конфіскації.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Матеріали справи свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна та забезпечення подальшої спеціальної конфіскації, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 27825,73 грн., що знаходяться на банківськомурахунку НОМЕР_1 ,який відкритийв АТ«Універсал Банк»(04114,м.Київ,вул.Автозаводська,54/19,код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,МФО НОМЕР_3 )на ім`я ОСОБА_3 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстрованого заадресою АДРЕСА_1 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації, із забороною користування та розпорядження безготівковими коштами у вказаній сумі.

Зобов`язати службових осіб АТ «Універсал Банк» надати довідку про виконання ухвали про арешт майна із зазначенням дати та часу накладення арешту, а також інформацією щодо залишку грошових коштів на арештованому рахунку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст.ст. 392, 395 КПК України.

Ухвала може бути скасована слідчим суддею чи судом в порядку ст.174КПК України за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутнім під час розгляду справи.

Слідчий суддя