Ухвала суду № 119356904, 29.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6557/24

Провадження № 2/202/3792/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 травня 2024 року суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська СлюсарЛ.П. розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі №202/6557/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпро ради про визнання іпотечного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпро ради про визнання іпотечного договору недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2024 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.

29 травня 2024 року суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Слюсар Л.П. заявлено самовідвід по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпро ради про визнання іпотечного договору недійсним, за наявності підстав передбачених ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зокрема суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу якщо наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, самовідвід судді Слюсар Л.П. обґрунтований тим, що в її провадженні перебувала цивільна справа № 202/939/18, провадження №2/202/200/2019 за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про визнання договору іпотеки недійсним та ухвалено рішення суду від 03 липня 2019 року, відповідно до якого позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №07.1/32-7 від 02.02.2017 року, укладеним між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , яка станом на 06 вересня 2017 року становить 105718,64 дол. США, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 (до перейменування м. Дніпропетровськ) шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 460 772 гривні.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року скасовано. У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Альфа-Банк» відмовлено. Задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано недійсним іпотечний договір №68 від 02 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрованим в реєстрі за №267.

Постановою Верховного суду від 13 липня 2022 року постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2012 року скасована, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання договору іпотеки недійсним змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Дослідивши матеріали справи, заяву про самовідвід, доходжу наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи № 202/939/18, при розгляді цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про визнання договору іпотеки недійсним, головуючим суддею Слюсар Л.П. по зустрічній позовній заяві досліджувалося питання щодо визнання договору іпотеки № 68 від 02.02.2007 року, укладеного ОСОБА_2 та ПАТ «Укосоцбанк» правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за №267 недійсним з підстав недотримання вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України та порушення Закону України «Про охорону дитинства» та відмовлено ОСОБА_1 з підстав необґрунтованості зустрічної позовної заяви.

ОСОБА_1 , подаючи дану позовну заяву про визнання недійсним іпотечного договору, просить суд визнати іпотечний договір № 68 від 02.02.2007 року, укладений ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 267 недійсним, посилаючись на ст.ст. 203,215 ЦК України та ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», отже предмет позову та правові підставами позову наразі аналогічні позовним вимогам, які вже були досліджені судом при розгляді справи №202/929/18, провадження №2/202/200/2019.

Наведена вище обставина може викликати сумнів у безсторонності та об`єктивності і сформувати в інших осіб, зокрема в учасників справи, уявлення (думку) про упередженість судді під час розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першоїстатті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33 цього Кодексу.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, №11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Оскільки ОСОБА_1 , подаючи 24 травня 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про визнання недійсним іпотечного договору, просить суд визнати іпотечний договір № 68 від 02.02.2007 року, укладений ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 267 недійсним, посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», що вже був предметом позову та правові підставами позову наразі аналогічні позовним вимогам, які вже були досліджені судом при розгляді справи № 202/929/18, провадження № 2/202/200/2019 та по якій ухвалено рішення по справі суддею Слюсар Л.П., тому з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді в ході розгляду справи та вирішення спору, доходжу висновку про необхідність задоволення самовідводу судді Слюсар Л.П. у цивільній справі № 202/6557/24.

Керуючись ст.ст. 10,33,36,39,40,41,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Слюсар Л.П. про самовідвід по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпро ради про визнання іпотечного договору недійсним задовольнити.

Справу № 202/6557/24, провадження № 2/202/3792/2024 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпро ради про визнання іпотечного договору недійсним передати до канцелярії Індустріального районного суду м. Дніпропетровська для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар