Рішення № 11935081, 07.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 42/278-10

вх. №

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Тузов Є.Ю. (посв.)

позивача - Сизова Л.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокуратури Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові

до Концерну "Харківський канатний завод", м.Харків

про стягнення 8062058,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Київського району м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до відповідача, Концерну "Харківський канатний завод", про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 68108К43 від 24.06.2008р. та № 68108К52 від 20.08.2008р. у загальній сумі 8062058,12 грн.

У судовому засіданні позивач та прокурор підтримують позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням генерального директору за межами м. Харкова, крім того відповідач зазначає, що у нього є потреба в ознайомленні з матеріалами справи, оскільки він не отримав позовну заяву, а також відповідач просить продовжити строк розгляду справи за межами двомісячного строку.

Суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Суду не надано документального підтвердження неможливості явки генерального директора, а також пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників, яким позивачем може бути видані довіреності із відповідними повноваженнями.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви в якості доказів направлення позовної заяви відповідачу надано фіскальний чек від 10.08.2010р. про направлення цінного листа, крім того відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 25.08.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже він мав час на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку обґрунтування своєї позиції по справі.

За таких обставин суд вважає, що відповідач зловживає правами, наданими Господарським процесуальним кодексом.

Суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника прокуратури, позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", що підтверджується змінами до статуту, затвердженими постановою КМУ від 15.04.2009р. № 375) і Концерном "Харківський канатний завод" (далі - відповідач) було укладено Генеральну угоду № 68108N13 від 18.08.2008р. (далі - Генеральна угода) з загальним лімітом заборгованості 1800000,00 дол. США строком погашення до 17.08.2013р.

В рамках Генеральної угоди було укладено:

- Кредитний договір № 68108К43 від 24.06.2008р. (надалі - Кредитний договір-1) з додатковими угодами до нього на відкриття кредитної лінії з лімітом заборгованості 4 534 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 23.06.2010;

- Кредитний договір № 68108К52 від 20.08.2008р. (надалі - Кредитний договір-2) з додатковими угодами до нього на відкриття кредитної лінії з лімітом заборгованості 3 438 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення 19.08.2010р.

За умовами даних договорів позичальник отримує від банку грошові кошти, які зобов'язується повернути у строки, встановлені договорами, зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами та плати за управління кредитом.

Генеральною угодою №681081413 від 18.08.2008 передбачено проведення Банком кредитних операцій в межах лімітів, визначених Генеральною угодою, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

Згідно п.п. 3.4.1. кредитних договорів Позичальник зобов'язаний погасити Кредит згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості за кредитною угодою, є обов'язковими.

Згідно п.п. 3.5.1. кредитних договорів Позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом у Валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць.

Згідно п.п. 4.1.1. кредитних договорів Позичальник сплачує Банкові плату за управління Кредитом. Плата за управління Кредитом нараховується за Період нарахування плати за управління Кредитом у національній валюті і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.2. Кредитних договорів встановлено, що у разі невиконання зобов'язань згідно п.п.3.4.1., 3.5.1. відповідач сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 Кредитних договорів, а саме в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем були виконані свої зобов'язання за зазначеними договорами, що підтверджується наданими банком виписками з особового рахунку.

Однак позичальник (відповідач) не виконує свої зобов'язання за договорами, а саме не здійснює повернення кредиту згідно графіку, встановленого в договорі, не сплачує відсотки за користування кредитом та комісію.

Пунктом 6.2 Кредитних договорів передбачено, що в разі невиконання боржником своїх зобов'язань банк має право достроково вимагати погашення Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за Кредитними договорами.

Як зазначено в позовній заяві, банк направив відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту (лист № 068-07/2056 від 18.05.2010р.), яку відповідач отримав 03.06.2010р., але не виконав на дату подання позову.

Станом на 07.07.2010 р. заборгованість за Кредитними договорами становить 8062058,12 грн.

Загальна заборгованість Концерну "Харківський канатний завод" за кредитним договором №68108К43 від 24.06.2008 року станом на 07.07.2010 р. складає 4560307,12 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 4313862,0 грн.,

- заборгованість за відсотками та комісіями, нарахованими за період з квітня 2010 року по червень 2010 року включно, - 211129,43 грн.

- пеня - 35315,69 грн.

Загальна заборгованість Концерну “Харківський канатний завод” за кредитним договором №68108К52 від 20.08.2008 року станом на 07.07.2010 р. складає 3501751,00 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 3338000,0 грн.,

- заборгованість за відсотками та комісіями, нарахованими за період з квітня 2010 року по червень 2010 року включно, - 161098,30 грн.

- пеня - 2652,70 грн.

Відповідні розрахунки заборгованості додані до матеріалів справи.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін, позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

За таких обставин позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 28, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Концерну "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код 22608417) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код 19362160) заборгованість у сумі 8062058,12 грн.

Стягнути з Концерну "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код 22608417) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 25500,00 грн.

Стягнути з Концерну "Харківський канатний завод" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код 22608417) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 12.10.2010р.