Рішення № 11935080, 12.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 43/203-10

вх. № 8238/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Соловйова І.С.- довіреність від 28.12.2009 року № 4234 відповідача - Тихоненко М.М. - довіреність від 04.01.2010 року № 2-ю

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонернорго товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком", м. Харків

до Харківського обласниого військового комісаріату м. Харків

про стягнення 3911,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком", м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою до Харківського обласного військового комісаріату (відповідач по справі) про стягнення 3911,80 гривень заборгованості, з яких сума основний борг становить 3769,37 гривень та 142,43 гривень пені.

          Ухвалою господарського суду від 17 вересня 2010 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "04" жовтня 2010 року о 10 годині 15 хвилин.

В судовому засіданні 04 жовтня 2010 року представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи для проведення взаєморозрахунків з позивачем. Судом задоволено клопотання відповідача та в зазначеному судовому засіданні оголошено перерву до 12 жовтня 2010 року на 09 годину 45 хвилин.

В призначеному судовому засіданні 12 жовтня 2010 року позивач наполягав на позовних вимогах з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Посилаючись на те, що відповідно до договору № 581272 від 03.08.07 року позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги, однак відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати за надані позивачем послуги, в результаті чого станом на 01.08.2010 р. утворилась заборгованість в розмірі 3769,37 гривень.

Відповідач в судовому засіданні 12 жовтня 2010 року позовні вимоги Відкритого Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком" визнав у повному обсязі, та надав до суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 08.01.2010 року, який був підписаний та скріплений печаткою обох сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, встановив наступне.

03.08.2007 року між ВАТ "Укртелеком" (підприємство зв’язку) та Харківським обласним військовим комісаріатом (споживач) було укладено договір №581272 про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатках 1 та 2 до договору. Згідно із пунктом 2.1.1 договору підприємство зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а споживач згідно пункту 3.2.8 зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані у кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до пункту 4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою кредитною з поданням рахунків системою оплати. Пунктом 4.3 на споживача покладено обов’язок своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 договору).

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (пункт 4.6 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання по укладеному договору, проте відповідач зобов’язання споживача по сплаті наданих послуг виконав не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за період з липня 2008 року по серпень 2010 року, в розмірі 3769,37 гривень (відповідно до акту звіряння розрахунків).

Позивачем з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача 31.05.2010 року було направлено претензію № 47 з пропозицією сплатити борг у добровільному порядку, проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та не сплатив існуючу заборгованість.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Зазначені обставини справи, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства, дають правові підстави суду дійти висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та доведеними суду конкретним необхідними доказами, в зв’язку з чим заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3769,37 гривень.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 142,43 гривень пені з відповідача суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства з урахуванням вимоги позивача про стягнення 142,43 гривень пені суд дійшов висновку про те, що оскільки укладеним сторонами договором передбачено обов’язок споживача сплатити підприємству пеню від вартості несплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який зараховується пеня, така вимога підлягає задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтована.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними суду необхідними конкретними доказами.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610, 901 Цивільного кодексу України, статтею 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного військогового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, р/р 35214073000002, код ЄДРПОУ 08166355, МФО 851011 ГУДКУ у Харківській області) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 2604565 в ХОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) 3769,37 гривень основного боргу; 142,43 гривень пені, 102,00 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 12.10.2010 року