Рішення № 11935066, 07.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 29/293-10

вх. № 8375/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Автосоюз", с. Циркуни

до ТОВ СП "Соллі - Плюс", с. Циркуни

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Автосоюз" 21.09.10 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ СП "Соллі - Плюс" про зобов'язання відповідача виконати умови договору про передачу права на отримання свідоцтв на знаки для товарів і послуг від 23.06.09 року на користь позивача.

Ухвалою суду від 23.09.10 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.10.10.

05.10.10 від позивача надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15000000 грн. заборгованості, 1005000 грн. інфляції, 485753,42 грн. три відсотка річних та судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Таким чином, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних заперечував.

В судовому засіданні, яке розпочалося 06.10.10 було оголошено перерву до 07.10.10 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представники сторін в судове засідання після перерви не з"явились.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, надані в судовому засіданні 06.10.10, суд встановив наступне.

23 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСОЮЗ» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство «СОЛЛІ-ПЛЮС» (Відповідач) був укладений договір про передачу права на отримання свідоцтв на знаки для товарів і послуг (Договір). Згідно п. 1 Договору Позивач є особою, яка подала до Укрпатенту заявки на знаки для товарів і послуг №№ m 2009 07372, m 2009 07373, m 2009 07374, m 2009 07375, внаслідок чого набув права, після проведення відповідної експертизи отримав свідоцтво на знаки для товарів і послуг за вказаними заявками, а Відповідач має намір використовувати позначення, заявлені на реєстрацію за вказаними заявками, та володіти виключними майновими правами на ці позначення. Керуючись ст.5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Позивач передає право на отримання свідоцтв на знаки для товарів і послуг за заявками №№ m 2009 07372, m 2009 07373, m 2009 07374, m 2009 07375 відповідачу.

Факт одержання заявок на знаки для товарів і послуг Позивачем в Укпатенті підтверджується розписками про одержання заявки на знак для товарів і послуг №№ 577409, 577410, 577412, 577413 від 22.06.2009 та повідомленнями №№ 29435, 29436, 29437, 29438 від 28.07.2009 року.

В п. 1 договору сторони погодили, що за передачу права на отримання свідоцтва за заявками відповідач сплачує позивачу винагороду в обсягах та на умовах , що викладені у Додатку № 1 до цього договору.

Позивач виконав свою частину зобов'язання належним чином в повному обсязі, але Відповідач не належно виконав взяті на себе зобов'язання. Актом прийому-передач, що є додатком №2 до Договору. Позивач передав Відповідачу оригінали заяв, зареєстрованих в Укрпатенті №№ m 2009 07372, m 2009 07373, m 2009 07374, m 2009 07375. Позивач згідно вимог договору передав відповідачеві права на отримання свідоцтв на знаки для товарів і послуг у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 23 червня 2009 року та видаткової накладною № РН-0000011 від 23 червня 2009р.. які підписані відповідачем і скріплені його печаткою, але Відповідач станом на теперішній час не виконав умови договору не сплативши позивачу 15 000 000 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 15000000 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 1005000 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 485753,42 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство “СОЛЛІ-ПЛЮС” (62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, від. Кутузівка, код ЄДРПОУ 22686972, р/р 26006860177832, в філії ХОФ АКБ Укрсоцбанк, МФО: 3510162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосоюз” (Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, від. Кутузівка, 30, код ЄДРПОУ 30883174) - 15000000 грн. боргу, 1005000 грн. інфляційних, 485753,42 грн. річних, 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство “СОЛЛІ-ПЛЮС” (62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, від. Кутузівка, код ЄДРПОУ 22686972, р/р 26006860177832, в філії ХОФ АКБ Укрсоцбанк, МФО: 3510162) на користь державного бюджету України - 25415 грн. державного мита.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

повний текст рішення складено 12.10.10