Рішення № 11935042, 07.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 42/277-10

вх. № 7342/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Тузов Є.Ю. (посв.)

позивача - Сизова Л.В. (дов.)

відповідача - 1 - Корольов В.В. (дов.)

відповідача - 2 - Корольов В.В. (дов.)

3-й особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокуратури Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі Харківської філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Харкові

до 1.ТОВ фірми "Стиль" м. Харків

2. ТОВ "Аптека № 1", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів, ТОВ фірма "Озон - Інвест", м. Харків

про стягнення 5277204,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Київського району м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до відповідачів, 1.ТОВ фірми "Стиль", 2. ТОВ "Аптека № 1", третя особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів, ТОВ фірма "Озон - Інвест", про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 5277204,50 грн.

У судовому засіданні позивач та прокурор підтримують позовні вимоги.

Позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1" у межах суми позову.

1-відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Ленінським районним судом м. Харкова позовної заяви фірми "Стиль" ТОВ про визнання недійсним договору поруки № 68609Р15 від 01.10.2009р.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що вважає договір поруки № 68609Р15 від 01.10.2009р. недійсним, через те, що він укладений з перевищенням повноважень представника фірма "Стиль" ТОВ внаслідок зловмисних дій представника ТОВ фірма "Озон-інвест" і фірми "Стиль" ТОВ і суперечить статутній діяльності фірми "Стиль" ТОВ. Таким чином недійсний правочин, а саме договір поруки № 68609Р15 від 01.10.2009 року не може породжувати у сторін виникнення прав та обов'язків, у зв'язку з чим вони подають позовну заяву про визнання недійсним даного договору, а отже розгляд даної справи неможливий до вирішення такої позовної заяви.

2-відповідач проти позову заперечує, вважає, що у прокурора відсутнє право на звернення з позовом в інтересах ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", оскільки ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" є самостійним господарюючим суб'єктом, у зв'язку з чим просить залишити позов без розгляду.

3-тя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, від третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, а також 3-тя особа просить продовжити строк розгляду справи.

Розглянувши клопотання 1-відповідача про зупинення розгляду справи, суд встановив, що відповідачем до даного клопотання додана копія позовної заяви фірми "Стиль" ТОВ до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України, ТОВ "Озон-Інвест", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки № 68609Р15 від 01.10.2009р., при цьому до клопотання не надано доказів пред'явлення даного позову до суду та доказів відкриття судом провадження у справі за даною позовною заявою, а за таких обставин клопотання про зупинення провадження у справі документально не підтверджено та не є обґрунтованим, тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Стосовно клопотання 2-відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає, що відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. З ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 56 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що під поняттям "прокурор" слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Відповідно ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Тобто, з аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами вимоги яких, спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема державних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" є державним банком, що створений відповідно до Розпорядження Президента України від 27.04.2000р. № 189, постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 р. № 1020, законодавства шляхом перетворення Державного експортно-імпортного банку у публічне акціонерне товариство та є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного експортно-імпортного банку України, утвореного згідно з Указом Президента України від 03.01.1992 р. № 29 та зареєстрованого Національним банком України 23.01.1992 р. за № 5.

Відповідно до розпорядження Президента України від 27.04.2000р. № 189, п. З Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.2000 р., засновником ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" є держава в особі Кабінету Міністрів України і державі належить 100 % його акцій.

Таким чином, заступник прокурора Київського району, звернувся до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою в інтересах держави в особі державного підприємства - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", тобто, позовна заява подана з метою захисту інтересів держави, а саме державного підприємства - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

За таких обставин клопотання 2-відповідача не підлягає задоволенню.

Суд також вважає необґрунтованим клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Суду не надано пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників, яким позивачем може бути видані довіреності із відповідними повноваженнями.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що представник третьої особи був своєчасно ознайомлений за його клопотання з матеріалами справи, однак ні в судове засідання 26.08.2009р., в якому представник був присутні, ні до судового засідання 07.10.2010р. третьою особою не надано обґрунтування своєї позиції по справі. При цьому суд враховує, що у третьої особи було достатньо часу для підготовки відзиву на позов та обґрунтування своєї позиції. За таких обставин суд вважає, що третя особа зловживає правами, наданими Господарським процесуальним кодексом.

Суд вважає клопотання третьої особи необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника прокуратури, позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", що підтверджується змінами до статуту, затвердженими постановою КМУ від 15.04.2009р. № 375) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест) (позичальник, третя особо) було укладено Генеральну угоду №6806N1 від 09.08.2006р. з загальним лімітом заборгованості 8151800,00 грн. строком погашення до 08.08.2013 р. (далі - Генеральна угода).

В рамках Генеральної угоди між Банком та Позичальником було укладено:

- Кредитний договір № 68109К5 від 06.03.2009 року на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 2 489 574,21 грн. строком погашення 03.03.2010р.;

- Кредитний договір № 6808К36 від 08.05.2008 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 300 000,00 грн. строком погашення 07.05.2009р.;

- Кредитний договір № 68608К15 від 05.08.2008 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 4 850 000,00 грн. строком погашення 02.08.2013р.;

- Кредитний договір № 68608V3 від 04.11.2008 року на надання овердрафту в розмірі 334 000,00 грн. строком погашення 03.05.2010р.

За умовами даних договорів позичальник отримує від банку грошові кошти, які зобов'язується повернути у строки, встановлені договорами, зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами.

Відповідно до пункту 8.1 Генеральної угоди у разі порушення строків сплати основного боргу по Кредиту, процентів за користування Кредитом та інших грошових зобов'язань за цією Генеральною угодою Позичальник сплачує Банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня, якщо інше не передбачено Кредитним договором, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством Кредитним договором.

Позивачем були виконані свої зобов'язання за зазначеними договорами, що підтверджується наданими банком виписками з особового рахунку.

Однак позичальник - ТОВ фірма "Озон-Інвест" не виконує свої зобов'язання за договорами, а саме не здійснює повернення кредиту згідно графіку, встановленого в договорі, не сплачує відсотки за користування кредитом та комісію.

У зв'язку з чим станом на 02.07.2010 р. заборгованість за Генеральною угодою становить 5277204,50 грн. (відповідні розрахунки надані позивачем до матеріалів справи), в тому числі :

- заборгованість за кредитом - 3507974,21 грн.;

- заборгованість за відсотками - 1341743,66 грн.;

- заборгованість за комісіями - 30875,13 грн.;

- пеня - 396611,50грн.

У забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між позивачем та Фірмою "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - 1-відповідач) було укладено договір поруки № 68609Р15 від 01.10.2009р., за умовами якого 1-відповідач зобов'язався перед Банком солідарно із Позичальником відповідати за своєчасне та повне виконання останнім Генеральної угоди, а саме солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання (зобов'язання Позивальника, передбачені Генеральною угодою), а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредитів, відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.

Згідно з положенням п.3.2. зазначеного договору поруки, у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Генеральної угоди, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника.

Крім того, у забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (далі - 2-відповідач) було укладено договір поруки № 68609Р16 під 01.10.2009р., за умовами якого 2-відповідач зобов'язався перед Банком солідарно із Позичальником відповідати за своєчасне та повне виконання останнім Генеральної угоди, а саме солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання (зобов'язання Позивальника, передбачені Кредитним договором), а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредитів, відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання.

Згідно з положенням п.3.2. зазначеного договору поруки, у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Кредитного угоди, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд вважає, що прокурор в інтересах позивача використав своє право щодо звернення до поручителів з вимогою про погашення заборгованості позичальником.

Суд також зазначає, що укладені договори поруки відповідають вимогам чинного законодавства, доказів недійсності вказаних договорів суду не надано.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі та третя особа в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

За таких обставин позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає заходи забезпечення позову. А саме, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тощо.

Відповідно до п. 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.94р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Судом встановлено, що відповідачі мають обов'язок щодо сплати значної суми заборгованості позивачу, дана заборгованість не погашається протягом тривалого часу, відповідачі обґрунтованих заперечень не надали та не вживають ніяких заходів щодо погашення заборгованості.

При цьому суд враховує, що відповідачі мають можливість вільно розпоряджатися грошовими коштами, а отже мають можливість спрямовувати кошти, які надходять на їхні рахунки на інші другорядні цілі.

За таких обставин суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах суми позову.

Судові витрати покладаються солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 28, 32-34, 43, 44, 49, 66, 67, 79, 81, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання фірми "Стиль" ТОВ про зупинення провадження у справі відмовити.

В задоволенні клопотання ТОВ "Аптека № 1" про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

В задоволенні клопотання ТОВ фірми "Озон-Інвест" про відкладення розгляду справи відмовити.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код 19362160) заборгованість у сумі 5277204,50 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 25500,00 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, р/р № 26007000127320 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114, що знаходяться на рахунку № 26003016814632 у АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідентифікаційний код 31214525) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Задовольнити клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №1" (ідентифікаційний код 01974603, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60) та Фірми "Стиль" Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 22677178, місцезнаходження: 61177, м. Харків, вул.Жовтневої революції, 68/114) в межах суми 5277204,50 грн.

Стягувачем в частині вжиття заходів забезпечення позову є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11, п/р 3739101686 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, код 19362160).

Суддя

Рішення підписано 12.10.2010р.