Рішення № 11934992, 06.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2010 р. Справа № 05/184-10

вх. № 5101/6-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - нач. ХОУ АТ „УПСК” Прохватила В.О. (довіреність від 12.11.07 р.),

відповідача - Кунець С.В. (довіреність від 04.06.10 р.),

3-ї особи юр. Танчак Н.В. (довіреність від 09.10.08 р.),

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія" (м. Київ)

до Акціонерного товариства закритого типу СК „Велта” (м. Харків)

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство „Харківські теплові мережі” (м. Харків)

про стягнення 3530,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача суму в розмірі 3530,56 грн., яку перерахувати на користь позивача. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” і ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач надав заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій просить залучити до справи в якості другого відповідача КП „Харківські теплові мережі”, стягнути з 1-го відповідача 3020,56 грн., а з 2-го відповідача 510,00 грн.

Розглянувши надану заяву про зміну та уточнення позовних вимог, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки: по-перше, КП „Харківські теплові мережі” вже залучені до участі у справі в якості третьої особи, а тому не може бути залучено ще і відповідачем; по-друге, згідно ст. 12 ГПК України позивач має право тільки до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач не надав відзив на позов.

Представник відповідача усно проти позову заперечує в частині стягнення франшизи в сумі 510,00 грн. та витрат на проведення оцінки матеріальної шкоди в сумі 400,00 грн.

Третя особа в письмових поясненнях по суті спору вказує, що позовні вимоги позивача на суму 3530,56 грн. повинні адресуватися до АТЗТ СК „Велта”, відповідно до ст. 20 Закону України „Про страхування” та з урахуванням умов договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.09.08 р. в 9-30 год. по проспекту Московський в місті Харкові біля будинку 64-А, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗІЛ державний НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 15.06.04 р. належить Комунальному підприємству „Харківські теплові мережі”, допустив зіткнення з автомобілем Сітроен державний НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 15.06.06 р., що підтверджується копією довідки Відділу ДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ №7652 від 01.10.08 р.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.10.08 р. по справі №3-13054/08 ОСОБА_2 визнано винним в порушенні п.10.3 Правил дорожнього руху в Україні та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП.

ОСОБА_2 під час скоєння ДТП працював водієм у КП „Харківські теплові мережі”, що підтверджується копією наказу №7-к від 01.08.01 р. і виконував трудові обовязки, про що свідчить копія подорожнього листа №610018 вантажного автомобіля від 22.09.08 р.

Автомобіль Сітроен державний НОМЕР_3 застрахований позивачем за договором серії АЗ №46-Ф добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) від 18.06.08 р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗІЛ ММЗ 45021 державний НОМЕР_1 застрахована відповідачем, що підтверджується копією полісу №ВВ/4771880 від 10.06.08 р.

22.09.08 р. власник застрахованого позивачем автомобіля звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №29 від 05.12.08 р. позивачем було прийнято рішення про виплату вигодонабувачу (ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”) страхового відшкодування в сумі 3130,56, розрахованого на підставі висновку фахівця-автотоварознавця від 20.11.08 р., за яке позивач сплатив ТОВ „Альянс” 400,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №307 від 26.09.08 р.

Платіжним дорученням №391 від 12.12.08 р. позивач перерахував ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” страхове відшкодування в сумі 3130,56 грн.

02.11.09 р. позивач направив відповідачу претензійного листа №413Д про страхове відшкодування, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не відшкодував позивачу сплаченого та відповіді не дав.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обовязкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування”.

Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обовязок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 512 ЦК України встановлено, що крім випадків, визначених в цій статті, кредитор у зобовязанні може бути замінений і в інших випадках, встановлених законом.

Одним із таких випадків є суброгація - перехід від страхувальника до страховика прав кредитора до боржника, відповідального за настання страхового випадку.

Суброгація встановлена статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування”, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач, сплативши вигодонабувачу по договору серії АЗ №46-Ф добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) від 18.06.08 р. страхове відшкодування в сумі 3130,56 грн., набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто відбулася заміна сторони в зобовязанні.

Згідно ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже позивач набув право вимоги до страховика цивільної відповідальності (відповідача) стосовно сплаченого страхового відшкодування, оскільки страховик цивільної відповідальності відповідач взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по страховому полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Позивач надав суду докази звернення до відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування.

Суд вважає помилковим посилання позивача на те, що вимоги є регресними, оскільки регресні вимоги виникають при перекладенні боржником, який виконав зобовязання, свого боргу на третю особу, яка у відповідності до закону або договору могла або повинна була стати боржником. В такому випадку боржник становиться кредитором, а третя особа боржником по регресному зобовязанню, але ж у даному випадку такого не відбувається, оскільки зобовязання по відшкодуванню шкоди є деліктним, яке виникло на підставі юридичного факту порушення Коротким В.О. Правил дорожнього руху України, а не з договору.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування” та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоровю потерпілих.

Отже, сума реальної вартості втраченого майна, тобто матеріальної шкоди, виплаченої позивачем страхувальнику, зменшена на суму франшизи 510,00 грн. та витрат на послуги ТОВ „Альянс” в сумі 400,00 грн., становить 2620,56 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково в сумі 2620,56 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512, 979, 988, 990, 993, 1166, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 7, 9, 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 12, 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу СК "Велта" (61002 м. Харків, вул. Сумська, 46. Код ЄДРПОУ 23465084) на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 40. Код ЄДРПОУ 20602681) 2620,56 грн., державне мито в сумі 26,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 175,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 08.10.10 р.