Рішення № 11934943, 11.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2010 р. Справа № 15/250-10

вх. № 6958/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Конопля О.М. дов. №01-62юр/6028 відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Підприємство "Теплокомунсервіс" ХОВОТМ " Харківтеплоенерго", м. Харків

про стягнення 756,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна Компанія "Харківобленерго" м. Харків звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства "Теплокомунсервіс" ХОВОТМ " Харківтеплоенерго", м. Харків заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 756,46 грн. (що складається з : тарифна складова – 630,38 грн. та ПДВ у розмірі 20% у сумі 126,08 грн.) та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 021410 від 03.03.04 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати за використану електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 20 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2010 р. . було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2010 р. У зв»язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 03.08.10 р.

27.09.10 р. через канцелярію господарського суду вх. № 20613 уповновадений представник Акціонерної Компанії "Харківобленерго" м. Харків надав довідку Головного Управління статистики у Харківській області від 21.09.10 р. № 46/2-34/6103, згідно якого юридична адреса відповідача: 61037 м. Харків, Комінтернівський район, вул.. Дизельна,б. 30В.

Ухвалою господарського суду від 27 вересня 2010 р. за заявою уповноваженого представника Акціонерної Компанії "Харківобленерго" м. Харків було продовжено строк розгляду справи на п»ятнадцять днів, передбачений ч. 3 ст 69 ГПК України до 15.10.10 р. та розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2010 р.

          Відповідач у призначені судові засідання 06.09.10р., 20.09.10 р., 27.09.10 р. Та 11.10.10 р. не з’явився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, повернулась з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

          У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

          У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу. Згідно наданої представником позивача довідки Головного Управління статистики у Харківській області від 21.09.10 р. № 46/2-34/6103, копія якої залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: 61037 м. Харків, Комінтернівський район, вул.. Дизельна,б. 30В, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до слухання на 06.09.10 року. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обов’язок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

          Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне:

03.03.2004 року між АК "Харківобленерго" (далі позивач) та Підприємством "Теплокомунсервіс" ХОВОТМ " Харківтеплоенерго", м. Харків (далі позивач) був укладений договір (далі договір) про постачання електричної енергії № 021410, який був пролонгований на 2010р.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до умов договору предметом договору є : постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до договору, що є його невід»ємними частинами.

Відповідно до п. 91.1 договору всів додатки до цього Договору, а саме №№ 1,2,3.1,8,11,11А, 12,13 (в тому числі обопільної погоджений сторонами графік погашення заборгованості та акт аварійної, екологічної і технологічної броні, при наявності), а також письмові повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності є невід»ємними частинами цього Договору.

Згідно з умовами ч. 5 договору - договірні (гранічні) величини доводяться Постачальником до відома Споживача не пізніше за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду за підписом Постачальника письмовим повідомленням, що є невід»ємною частиною цього Договору, та приймаються Сторонами як договірні. Споживач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ розрахунок на оплату електричної енергії. В разі неотримання Споживачем рахунку, Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом; в такому разі днім отримання рахунку вважається день його відправки. Для коригування договірної величини електроспоживання враховуються оплати, проведені Споживачем протягом 5 банківських днів з дня отримання ним рахунку за спожиту електричну енергію, відповідно до п. 5.3 та п. 7.8 ПКЕЕ. В разі нездійснення Споживачем поточних платежів у терміни, обумовлені у додатку № 2 «Порядок розрахунків» або недотримання узгоджених з Постачальником графіків погашення заборгованості, збільшення граничних величин споживання електричної енергії не здійснюється. При цьому для запобігання споживання електричної енергії без встановлення граничної величини Споживач зобов»язується самостійно повністю припинити споживання електричної енергії, в іншому випадку таке споживання вважатиметься перевищенням граничної величини споживання електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товарної продукції (електричної енергії) відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюється і регулюються КМУ в особі НКРЕУ та обов»язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями за жовтень 2008 р. на суму у розмірі 630,38 грн. та на адресу відповідача за списком поштових відправлень. згідно ч. 5 договору був направлений рахунок № 1410 на оплату за використання електричної енергії за жовтень 2008 р.

Відповідно до ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, але відповідач оплату за використану електричну енергію здійснював не вчасно, в порушення п. 2.2.5 Договору, п. 6.1 Правил та п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, згідно з якими споживач зобов'язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до діючих тарифів в передбачені договором строки.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість за жовтень 2008 р. за спожиту електроенергію перед АК “Харківобленерго”складає 756,46 грн., що складається з: тарифна складова – 630,38 грн. та ПДВ у розмірі 20 % в сумі 126,08 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 756,46 грн. (що складається з : тарифна складова – 630,38 грн. та ПДВ у розмірі 20% у сумі 126,08 грн.) правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст. ст. 174, 179, п. 1 ст. 275 ГК України, ст. 11 ,ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства "Теплокомунсервіс" Харківського обласного виробничог об"єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" (61037 м. Харків, Комінтернівський район, вул. Дизельна,б. 30В, п/р 26008860218960 в ХОФ АКБ УС "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016, код ЄДРПОУ 32029544) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" ( 61037 м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 756,46 грн. (що складається з : тарифна складова –630,38 грн. та ПДВ у розмірі 20% у сумі 126,08 грн.); 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота, МФО 351931, код 00131954.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане _____