Рішення № 11934844, 29.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2010 р. Справа № 08/231-09

вх. № 9347/3-08

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Олійник О.Ю., дор. № 2-44д від 21.12.2009 року

відповідача - Прядко В.О., дор. № 251 від 22.03.2010 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління з переробки газу і газового конденсату" с. Базилівщина

до Статутного територіально - галузевого об'єднання "Південна залізниця" м. Харків

про стягнення 6557,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління з переробки газу і газового конденсату" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - СТГО "Південна залізниця" на свою користь вартість нестачі вантажу в сумі 6557,15 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 травня 2009р. ГПУ "Полтавагазвидобування" на станції “Сенча”(Лохвицький район, Полтавська область) передало Статутному територіально-галузевому об'єднанню "Південна залізниця" для перевезення до станції "Шебелинка" (Балаклійський район, Харківська область) одержувачу Управлінню з переробки газу та газового конденсату вантаж - нафту сиру загальною вагою 59974кг. (59тн. 974кг.). Позивач вказує, що Управління з переробки газу та газового конденсату ДК "Укргазвидобування" одержало вантаж з нестачею в кількості 3005кг. на суму 6557,15грн., у зв’язку з чим позивач й просить відшкодувати зазначену суму нестачі вантажу.

В судовому засіданні 07.09.2010 року оголошувалась перерва до 29.09.2010 року до 11:00 години.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

15 травня 2009р. ГПУ "Полтавагазвидобування" на станції "Сенча" (Лохвицький район, Полтавська область) передало Статутному територіально-галузевому об'єднанню "Південна залізниця" для перевезення до станції "Шебелинка" (Балаклійський район, Харківська область) одержувачу Управлінню з переробки газу та газового конденсату вантаж – нафту сиру загальною вагою 59974 кг.

Відповідно до ст.. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Так, факт укладення вантажовідправником та залізницею договору перевезення підтверджується транспортною накладною №44899702 від 15.05.2009 р. оригінал якої наданий до матеріалів справи (а.с.11). Факт отримання суміші нафти в кількості 59тн. 974кг. відповідачем від ГПУ "Полтавагазвидобування" підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 44899702 від 15.05.2009р. (а.с. 15).

Під час перевезення вантажу на ст. Основа Південної залізниці, була виявлена несправність цистерни № 74209784 - тріщина котла та вилив вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, засвідчуються комерційним актами, які складають станції залізниць.

Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" склало комерційний акт серія АА № 058092/19/165 від 18.05.2009р. Згідно вказаного комерційного акту АА№058092/19 складеного 18.05.2009 на станції Основа Південної залізниці про тріщину котла, витік вантажу, комісійне переваження та замір, за участю начальника станції Канівського, заступника начальника станції Данько, комерційного агента Мухопад, ХМТП Гетьман, представника лінійного відділу міліції на станції Основа Кириченко, визначено, що вантаж з вагона № 74209784 після огляду переваження і заміру у кількості 58700 кг. був перерозподілений по іншим вагонам наступним чином: в вагоні № 74209784 залишено 1563 кг, в вагон № 74041260 перевантажено 10567 кг., в вагон № 72797129 перевантажено 46402кг., загальна вага вантажу у трьох вагонах склала 58532 кг.

Після виконання перевантаження і виправлення у перевізних документах №44899702 два вагона №№ 74041260, 72797129 з вантажом загальною масою 56969,00 кг. були відправлені на станцію призначення і видані отримувачу відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній 20.05.2009 р.

Відповідач в своїх поясненнях зазначає, що вагон № 74109784 після виконання ремонту був досланий отримувачу і прибув на станцію призначення 23.06.2009 р. о 17:25, та був зданий вантажоотримувачем після вивантаження 25.06.2009 р. в 01:00 відповідно до акта загальної форми № 700.

Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що акт загальної форми № 700 не є належним доказам отримання відповідачем спірної цистерни, оскільки - по-перше він складений в односторонньому порядку без участі представника вантажоодержувача; по-друге спростовується іншими доказами, наявними в матеріалах справи: витягами з журналу надходження нафти та нафтопродуктів (форма 6-НП), витягами з журналів замірів цистерн, що прибули на злив, за період з 20.05.2009 року по 25.06.2009 року, відомостями плати за користування вагонами; актом приймання вуглеводневої сировини за кількістю від 22.05.2009 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вантаж, що залишився в цистерні № 74109784, не був доставлений відповідачем до пункту призначення та не був виданий ватажоодержувачу відповідно до умов договору перевезення.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Стаття 113 Статуту містить норму, відповідно якої за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до статей 114, 115 Статуту залізниць України Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі, при цьому вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як визначено статтею 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно п. 1.5.26 Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 року № 299, визначення норм недостачі наливних вантажів при перевезеннях залізничним транспортом здійснюється згідно з Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644. Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для рідких вантажів становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Так, з урахуванням обсягів нафти, отриманої відповідачем для перевезення, враховуючи граничне розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, яке в порушення вищезазначених нормативних актів не було враховано позивачем, дійсна нестача вантажу склала 1806 кг.

Зважаючи на ті обставини, що вантажовідправник та вантажоодержувач відповідно до статутних документів є відокремленими підрозділами ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", не мають статусу юридичної особи, не мають між собою договірних відносин з приводу постачання нафти та беручи до уваги те, що фактично відбувалось перевезення нафти між філію, яка займається видобутком нафти до філії, що здійснює виробництво продуктів нафтоперероблення, що входять до складу однієї юридичної особи, суд вважає що позивачем правомірно відповідно до листа №12/-08-00028 від 09.01.2008 р. ДК «Укргазвидобування» та довідки Української міжбанківської валютної біржі про підсумки аукціону № 128 з продажу нафти та газового конденсату від 22.04.2009 року, при визначені розміру недостачі застосовано середню ціну придбання нафти у розмірі 1269,50 грн. за тону.

В той же час, суд вважає такими, що заслуговують на увагу заперечення відповідача, щодо визначення позивачем нестачі вантажу з урахуванням вартості деетанпропанбутанізованого конденсату, оскільки під час заповнення провізних документів позивачем було визначено найменування вантажу – «нафта сира» згідно до алфавітного списку вантажів ЄТСНГ, який не передбачає розшифрування складових частин нафти.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що нестача вантажу є наслідком незбереження залізницею вантажу під час перевезення і є підставою для господарсько-правової відповідальності перевізника згідно до ст. 314 ГК України у вигляді відшкодування вартості недостачі вантажу у кількості 1806 кг. у розмірі 2292,72 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та не спростованою відповідачем вимогу позивача про стягнення з відповідача вартості нестачі нафтопродуктів у кількості 1,806 т. на суму у розмірі 2292,72 грн., тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо решти позовних вимог, а саме заявленої до стягнення суми у розмірі 4264,43 грн., то суд вважає їх такими, що позбавлені фактичного та правого обґрунтування, з наведених вище підстав, в зв’язку з чим в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України , у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 35,66 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 82,52 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Статутного територіально - галузевого об'єднання "Південна залізниця" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, б.7, р/р 26007000002 в ХФ АБ "Експрес-Банк", МФО 350716, код ЄДРПОУ 01072609) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, р/р 2600526341 в Полтавському відділенні Укргазпромбанк, МФО 320843, код ЄДРПОУ 30019775) - 2292,72 грн. вартості нестачі вантажу, 35,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 82,52 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 04.10.2010 року.