Рішення № 11934827, 05.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 15/261-10

вх. № 7114/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А. дов. №688 від 01.10.10р. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

до ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст", м. Харків

про стягнення 22001,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з Обмеженою Ввідповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст", м. Харків основного боргу у розмірі 20341,37 грн., пені у розмірі 1346,23 грн., 3% річних у розмірі 313,97 грн., державне мито у розмірі 220, 00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство з Обмеженою ввідповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст", в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 192-1 від 01.02.10 р. неналежним чином виконало свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. було відкладено розгляд справи на 05 жовтня 2010 р. у зв»язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 05 жовтня 2010 року підтримує позовні вимоги .

Відповідач у призначені судові засідання 13.09.2009 р., 27.09.10 р. та 05.10.10 р. не з’явився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом , повернулась з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

          У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

          У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

          Згідно наданої позивачем до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АА 120626 виданої Головним Управлінням статистики у Харківській області, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: м. Харків, Комінтернівський район, вул. енергетична,буд.6, кВ. 8 тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації довідка не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обов’язок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

          Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01.02.10 р. між Товариством з Обмеженою Відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків (далі - позивач) та Товариством з Обмеженою Ввідповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст", м. Харків (далі –відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 192-1 (далі договір).

У відповідності до п.1.1 даного договору, предметом договору є: Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов»язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач (відповідач) зобов»язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифіми (цінами), в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до умов договору в п. 2.1 сторони по договору обумовили умови постачання теплової енергії відповідно до додатку № 1 цього договору.

Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір діє з моменту підписання до 31 січня 2011 р.

Додатками до договору № 1а, 1б, 1в, 2. 3 є обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) та перелік об»єктів потачання теплової енергії, умови припинення подачі теплової енергії, згідно до яких сторони у справі домовились та погодились на ці умови, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін та печаткb підприємств позивача та відповідача.

Як свідчать матеріали справи даний договір був укладений з позивачем на прохання відповідача, про що свідчить лист № 5 від 08.02.10 р. в якому зазначена адреса приміщення відповідача для поставки теплової енергії , його площа – 332, 00 кв. м., висота – 2,55 м. та з зобов»язанням про сплату. На підставі розпорядженя ЗРГА № 475 від 14.10.09 р. було включено системи об»єкта теплопостачання про що свідчить акт № 12 про включення теплової енергії КУОЗ обласний тубсанаторій «Занки», останій передав у власність нежитлові приміщення першого поверху гуртожитку, загальною площею 332,00 м. кв. по договору № 51-К купівлі продажу нежитлових приміщень - відповідачу у справі -Товариству з Обмеженою Відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст", м. Харків.

Судом встановлено, що у позивач свої зобов”язання по договору виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу протягом з лютого по березень 2010. теплову енергію, що підтверджено актом виконаних робіт № 466 від 28.02.10 р. з посиланням на номер та дату договору, згідно якого сума товару - опалення за лютий 2010 р. складає 11614,02 грн., рахунком № 466 від 28.02.10 р. з посиланням на номер та дату договору, згідно якого сума товару - опалення за лютий 2010 р. складає 11614,02 грн.; актом виконаних робіт № 765 від 31.03.10 р. з посиланням на номер та дату договору, згідно якого сума товару - опалення за березень 2010 р. складає 8727,35 грн., рахунком № 765 від 31.03.10 р. з посиланням на номер та дату договору, згідно якого сума товару - опалення за березень 2010 р. складає 8727,35 грн. Вище перелічені документи були направлені позивачем відповідачу поштовими повідомленнями. Актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.10 р. по 30.04.10 р. на суму 20341,37 грн.

У відповідності до п. 6.1, п. 6. 2, п. 6.3 договору сторонами у справі передбачено порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, які можуть змінюватися відповідно до дяючого законодавства України. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт виконаних послуг з постачання теплової енергії та акт звірки розрахунків за її використання. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує Енергопостачальній організації вартість зазнаної в додатку 1а до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

У свою чергу, відповідач не виконав умови договору, не розрахувався за поставлену за договором теплову енергію у сумі 20341,37 грн., що підтверджено наданим позивачем розрахунком боргу за договором. Акти виконаних робіт, акт звірки взаєморозрахунків відповідачем підписані не були, розрахування по рахункам, виставленим позивачем не виконані, вимога позивача про сплату боргу № 175-А від 19.05.10 р. відповідачем залишена без уваги.

Норми цивільного законодавства встановлюють свободу сторін в укладанні договору, що підтверджує вільність волевиявлення сторін.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України –“Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків”.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України –“Договір є обов'язковим для виконання сторонами”.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати отриманої теплової енергії, у відповідача виникла заборгованість у сумі 20341,37 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав теплову енергію, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 20341,37 грн. правомірна, обгрунтована та така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що у відповідності до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. п. 7.2.2 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня на користь Енергопостачальної організації в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Беручи до уваги, що позивач не надсилав на адресу відповідача ні рахунків , не підписано двохсторонніх актів виконаних робіт та не проведено звіряння розрахунків, що передбачено умовами договору, суд відмовляє в задоволені пені в сумі 1346,23 грн та 3 % річних в сумі 313,97 грн .

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 11, 258, 509,525,530, 549-551,599, 610,612,625,626,629 ЦК України, ст.ст.173,174,193,231 ГК України,ст.ст. 32,33,43.44, 49, 75, 82-84 ГПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Ввідповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст" (м. Харків, вул. Енергетична, 6, кВ. 8, р/р 26009811852501 в ХОФ АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 35350019) на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 26009300837 в АТ БАНК «Меркурій», МФО 351663, код ЄДРПОУ 31555944) основного боргу у розмірі 20341,37 грн., державне мито у розмірі 203,41 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.,

В стягенні пені у розмірі 1346,23 грн.та 3% річних 313,97 грн.- відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя

Рішення підписане 07.10.2010 року.