ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2010 р. Справа № 37/202-10
вх. № 7666/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Електроград", м. Кривий Ріг
до ТОВ "СМП-166", м. Харків
про стягнення 184011,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Електроград" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-166" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 157500,00 грн. індексу інфляції, 26511,78 грн. 3% річних, 1840,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обґрунтування позову позивач вказував на те, що він в порядку статті 625 Цивільного кодексу України нараховує ТОВ «СМП-166» за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на суму основного боргу в розмірі 315000 грн. за період з 01 листопада 2007 р. по 20 серпня 2010 р. індекс інфляції і 3% річних.
Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
Відповідач відзив на позовну заяву та контррозрахунок індексу інфляції і 3% річних до суду не надав.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 05.10.2010 р. за вх. № 19239, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача, яке господарським судом залучається до матеріалів справи. Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки відповідачем не було надано до клопотання доказів в підтвердження обставин викладених в ньому.
Позивач, через канцелярію господарського суду 05.10.2010 р. за вх. № 461, надав заяву про розгляд справи за наявними матеріалами без участі позивача, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Закрите акціонерне товариство "Електроград" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ «СМП-166» про стягнення заборгованості за договором № 61 від 06.02.2006 р. у розмірі 365000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2007 р. було порушено провадження у справі № 47/47-07. Під час судового розгляду по справі № 47/47-07 позивачем була зменшена сума основного боргу до 315000,00 грн. у зв'язку із частковою оплатою відповідачем боргу, при цьому в порядку статті 625 Цивільного кодексу України застосувало до ТОВ «СМП-166» індекс інфляції і 3% річних за період з 07.07.2006 р. по 16.10.2007 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2008 р. по справі № 47/47-07 була затверджена мирова угода, укладена 07 травня 2008 р. між сторонами, відповідно до якої ТОВ «СМП-166» визнав суму заборгованості у розмірі 315000,00 грн., яку гарантував погасити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Згідно п. 3 затвердженої судом Мирової угоди позивач відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «СМП-166» 60500,00 грн. індексу інфляції, 13349,18 грн. 3% річних, 60332,20 грн. пені.
Затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 13 травня 2008 року мирова угода не була виконана відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.
Рішенням господарський суд Харківської області від 08 жовтня 2008 р. по справі № 07/223-08 позов ЗАТ "Електроград" було задоволено, суд спонукав ТОВ «СМП-166» виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2008 р. у справі № 47/47-07. Доказів скасування та виконання вищевказаного рішення відповідачем в матеріалах справи не міститься.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд зазначає, що у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. № 01-8/685 "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" вказувалося про те, що чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
З урахуванням вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позивач в порядку статті 625 Цивільного кодексу України мав право нараховувати ТОВ «СМП-166» на суму основного боргу в розмірі 315000,00 грн. за період з 01 листопада 2007 р. по 20 серпня 2010 р. індекс інфляції і 3% річних.
Судом було перевірено розрахунок позивача індексу інфляції та 3% річних та встановлено, що індекс інфляції за період заборгованості становить 149,56 %, а не 150%, як зазначалося позивачем, у зв'язку з чим індекс інфляції за відповідний період становить 156123,00 грн., а 3% річних - 26485,89 грн.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції у розмірі 156123,00 грн. та 3% річних у розмірі 26485,89 грн.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1826,09 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 234,11 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 512, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Задовольнити заяву позивача про розгляд справи за наявними матеріалами без участі позивача.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-166» (61014, м. Харків, вул. Рилєєва, буд. 42/44, код ЄДРПОУ 01380447, п/р 2600449010537 у ХФ ВАТ КБ "Хрещатик" МФО 350880) на користь Закритого акціонерного товариства "Електроград" (50025, м. Кривий Ріг, вул. Модрівська, 93, код ЄДРПОУ 30734728, п/р № 26002039151400 в АКІБ "Укрсіббанк" МФО 351005) - 156123,00 грн. індексу інфляції, 26485,89 грн. 3% річних, 1826,09 грн. державного мита та 234,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя
Рішення підписано 06.10.2010 р.
Судове рішення № 11934803, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/202-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: