Рішення № 11934554, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 67/34-10

вх. № 7277/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Чернякевич В.М., керівник , наказ № 1 від 01.11.2007 р.,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ НВО "Композиційні матеріали", м. Донецьк

до ТОВ "Оксідант", м. Харків

про стягнення 188101,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об"єднання "Композиційні матеріали" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксідант" про стягнення суми основного боргу в розмірі 171955,35 грн. за договором поставки № 01-П від 02.07.2007 р., 3% річних від прострочених сум заборгованості за користування чужими грошовими коштами у період прострочення виконання грошового зобов"язання в розмірі 8962,05 грн., неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов"язання в розмірі 7184,28 грн., а також витрат по оплаті державного мита в розмірі 1881,02 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за вказаним договором поставки № 01-П від 02.07.2007 р. він виконав у повному обсязі, проте відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов"язання виконав частково, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 171955,35 грн. - суми основного боргу, 3% річних від прострочених сум заборгованості за користування чужими грошовими коштами у період прострочення виконання грошового зобов"язання в розмірі 8962,05 грн. та неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов"язання в розмірі 7184,28 грн., яка до цього часу відповідачем не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.09.2010 р. о 10:00 годині.

09.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав витребувані документи, а саме: копію Довідки з ЕДРПОУ на позивача, Витяг з ЄДР на відповідача, копію статуту позивача, копію Свідоцтва ЄДР, довідку про поточні рахунки в установах банку на позивача.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2010 р. наполягав на заявлених позовних вимогах у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 13 серпня 2010 року. документів не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи було відкладено та призначено її розгляд на 27 вересня 2010 року о 10 годині 00 хвилин.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2010 р. наполягав на заявлених позовних вимогах у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 13 серпня 2010 року. документів не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані документи. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.07.07 року між ТОВ НВО "Композиційні матеріали" та ТОВ "Оксідант" був укладений договір поставки № 01-П, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов"язання поставити та передати у власність замовника товар (смолу фенол-формальдегідну КСЖ - 3003), а замовник зобов"язався товар прийняти і оплатити цей товар на умовах передплати. Відповідно до п. 1.1. даного Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти та передати у власність замовника певну продукцію (товар), згідно заявки на момент замовлення, а замовник (відповідач) зобов'язується приймати та оплатити цей товар на умовах даного Договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 101404,80 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковою накладною № РН-0000004 від 21.12.07 р., включаючи ПДВ (податкова накладна № 4 від 21.12.07 р.). При отриманні даної партії товару відповідач видав довіреність ЯЛВ № 095058 від 27.12.07 р.

Згідно з умовами Договору день отримання товару вважається підписання сторонами або їх уповноваженими представниками документів про передачу товару.

Відповідно до умов даного Договору відповідачу позивачем був поставлений товар з належним чином оформленими супроводжувальними документами. Відповідач цей товар прийняв, але повністю за нього не розрахувався, а саме відповідач частково оплатив вартість товару, що підтверджується виписками банку від 21.01.08 р. на суму 10000,00 грн., від 10.06.08 р. на суму 30000,00 грн., від 19.02.08 р. на суму 10000,00 грн., від 26.06.08 р. на суму 25000,00 грн. (а.с. 21).

З урахуванням часткової оплати відповідача за поставлений товар, борг останнього по договору поставки № 01-П, від 02.02.07 р. перед позивачем склав 26404,80 грн.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 101042,64 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 07.02.08 р., включаючи ПДВ (податкова накладна № 2 від 07.02.08 р.). При отриманні даної партії товару відповідач видав довіреність ЯЛВ № 095064 від 05.02.09 р. (а.с. 19-20).

Згідно видаткової накладної № РН-0000002 від 07.02.08 р. Відповідач цей товар прийняв, проте за нього не розрахувався.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія від 06.06.09 р. на суму 127447,44 грн. про що свідчить копія чеку від 06.07.09 року, проте відповідь на претензію на адресу позивача так і не була направлена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 127447,44 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить що сума заборгованості в сумі 127447,44 грн. боргу обґрунтована, підтверджена наданими суду доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 8962,05 грн., та інфляційних нарахувань 44507,91 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 11.2 Договору Замовник за даним договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати Замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1589,75 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. В частині стягнення пені в сумі 5594,53 грн. відмовити, у зв"язку з не вірним нарахуванням.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксідант" (61001, м.Харків, вул. Кірова,9, кв.16, п/р 260013001712 у ХФ АБ "Таврика", МФО 351953, ЄДРПОУ 33606309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об"єднання "Композиційні матеріали" (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 93, п/р 260040205998001 у ВАТ АКБ "Капітал", МФО 334828, ЄДРПОУ 34335843) суму основного боргу 127447,44 грн., інфляційних нарахувань - 44507,91 грн., 3% річних в сумі - 8962,05 грн., пені в сумі - 1589,75 грн., державне мито в сумі 1825,07 грн., витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 5594,53 грн. відмовити, державне мито в сумі 55,95 грн. залишити за позивачем.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/34-10 складено та підписано 04 жовтня 2010 року.