Рішення № 11934336, 21.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 38/158-10

вх. № 4724/6-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Красніков П.І., дов. від 21.05.2010 року відповідача - 1. Лутай О.Г., дов. 3 16-01/503 від 08.06.2010 року, Пилипенко І.В., дов. 3 16-01/516 від 02.07.2010 року, 2. Мельниченко В.С., дов. 3 15/15/35-2129 від 19.03.2010 року

прокурора - Крупка А.А., посвідчення № 50 від 08.04.2009 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА", м. Кам*янка-Бузька

до 1. Магістральної митниці, м. Дергачі, 2. Головного управління Дердавного казначейства України в Харківській області, м. Харків

за участю Прокуратури Київського району м. Харкова, м. Харків

про стягнення 278701,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" 278701,37 грн. надмірно сплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що першим відповідачем Магістральною митницею йому не повернуті зайво сплачені ним до Державного бюджету України кошти, через що позивачу спричинена шкода, яка відповідно до вимог статті 1173 Цивільного кодексу підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Представник позивача у судовому засіданні 02 вересня 2010 року підтримує заявлені позовні вимоги, оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 02 вересня 2010 року проти заявлених позовних вимог заперечує, проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечує.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 02 вересня 2010 року проти заявлених позовних вимог заперечує, проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечує.

Прокурор у судовому засіданні 02 вересня 2010 року проти заявлених позовних вимог заперечує, проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечує.

У судовому засіданні 02 вересня 2010 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи було задоволено та оголошено перерву у судовому засіданні до 20 вересня 2010 року до 12 годин 30 хвилин.

20 вересня 2010 року судове засідання було поновлено та продовжено.

Представник позивача у судовому засіданні 20 вересня 2010 року підтримує заявлені позовні вимоги, у наданій заяві уточнив позовні вимоги, та в тому числі з посиланнями на положення статті 1173 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" шкоду в сумі 278701,37 грн.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 20 вересня 2010 року та у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує,

Представник другого відповідача у судовому засіданні 20 вересня 2010 року проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що зайво сплачена сума податків та зборів, яка не повернута позивачу не є в даному випадку шкодою.

Прокурор у судовому засіданні 20 вересня 2010 року проти позову заперечує.

У судовому засіданні 20 вересня 2010 року було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та оголошено перерву у судовому засіданні до 21 вересня 2010 року до 10 годин 30 хвилин.

21 вересня 2010 року судове засідання було поновлено та продовжено у томуж складі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у наданому доповненні до відзиву проти позову заперечує, зазначає, що сума, яка зайво сплачена позивачем до державного бюджету в якості ввізного мита та ПДВ не може розцінюватись згідно з положеннями статті 254 Господарського кодексу України як шкода, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що зайво сплачена сума податків та зборів, яка не повернута позивачу не є в даному випадку шкодою.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, судом встановлено наступне.

Згідно акту від 15 квітня 2008 року Західної регіональної митниці №8/8/209000000/0031147999 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" стану дотримання законодавства України з питань митної справи (код ЄДРПОУ 31147999) встановлено, що при оформленні складових частин лінії для облицювання деревинних плит за новими кодами УКТЗЕД надміру сплачені суми податків та зборів склали 245268,41 грн., в тому числі: мито – 204390,34 грн., ПДВ – 40878,07 грн. При оформленні складових частин установки для спалювання твердих відходів за новими кодами УКТЗЕД надміру сплачені суми податків та зборів склали 33 432,96 грн., в тому числі: ввізне мито – 27855,80 грн., ПДВ – 5577,16 грн.

Вищевикладене також підтверджується актом № 0013/7/802000000/0035106034 проведення перевірки стану дотримання Солоницівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" законодавства з питань митної справи від 16 листопада 2007 року, яки складений за результатами проведення такої перевірки першим відповідачем.

Так, згідно пункту 5 Висновків вказаного акту за результатами проведених розрахунків встановлені в тому числі: загальна сума надміру сплачених податків та зборів 245 268,41 грн., а також 33432,96 грн.

Пунктом 7 Висновків вказаного акту відповідача зазначено, що щодо повернення з державного бюджету України надміру сплачених коштів, позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" необхідно звернутися до Магістральної митниці у відповідності до порядку, затвердженому наказом ДМСУ від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції 25 вересня 2007 року за № 1097/14364).

Тобто митним органом, а даному випадку і відповідачем зокрема, підтверджено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" надмірно сплатило до Державного бюджету України податків на загальну суму 278701,37 грн., в т.ч. ввізне мито - 232 246,14 грн., ПДВ - 46455,23 грн.

          Згідно Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зо затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 1097/14364, вказаний Порядок визначає процедуру повернення платникам податків в тому числі коштів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

          При цьому, згідно розділу ІІІ зазначеного порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми.

Загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

          Згідно пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

          Відповідно до частини другої статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Отже, з урахуванням того, що першим відповідачем було документально встановлено наявність переплати позивачем ввізного мита та ПДВ актом від 16 листопада 2007 року, суд вважає, що починаючи з цієї дати, 16 листопада 2007 року, позивач отримав право на повернення (відшкодування) суми такої переплати.

          Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до митних органів, в тому числі і до першого відповідача з проханням повернути вказані кошти. Останній раз позивач звернувся з відповідним листом на адресу першого відповідача 25 лютого 2010 року та просив вирішити питання щодо повернення надміру сплачених до бюджету коштів, факт сплати яких було встановлено вищезазначеними актами перевірки позивача митними органами у 2007 та 2008 роках.

          Проте до моменту звернення позивача до суду першим відповідачем не здійснено жодних дій щодо повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету коштів, які згідно положень статті 50 Бюджетного кодексу України за його поданням повинен був повернути другий відповідач.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

          Згідно положень статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

З урахуванням зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку про те, що бездіяльність першого відповідача щодо вчинення дій стосовно повернення надмірно сплачених позивачем до Державного бюджету коштів є безпідставною, а й отже протиправною, при тих обставинах, що сума надмірно сплачених позивачем податків та зборів підтверджена першим відповідачем та іншим митним органом під час проведення перевірки та її наявність не заперечувалась в ході розгляду справи.

Вказаною бездіяльністю першого відповідача позивачу заподіяна шкода у розмірі фактично неповернених з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, спричинення якої знаходиться в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з такою бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Підсумовуючи викладені факти, обставини та положення чинного законодавства, суд вважає правомірним заявлені позивачем до першого відповідача Магістральної митниці та другого відповідача Головного управління Державного казначейства України у Харківській області позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету України шкоди в сумі 278701,37 (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот одна гривня 37 копійок) грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перший відповідач у доповненнях до відзиву зазначив, що вимога позивача про стягнення 278 701,37 грн. надлишково сплачених митних платежів як шкоди суперечить положенням статті 254 Господарського кодексу України.

Так, як зазначає перший відповідач, зазначеною нормою Закону передбачено - під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності. З огляду на це, як вважає перший відповідач, заявлена до стягнення сума не можу бути віднесена до збитків, тобто до майнової шкоди.

З такою позицією першого відповідача суд погодитись не може з огляду на таке.

Статтею 254 Господарського кодексу України встановлюється порядок вилучення товарів з неправомірно використаним призначенням та копій вибрів іншого суб’єкта господарювання.

Порядок відшкодування збитків у Господарському кодексі України встановлений статтею 224, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже зазначені положення статті 224 вказаного кодексу визначають порядок відшкодування збитків при порушенні господарських зобов’язань або вимог щодо здійснення господарської діяльності, ознаки яких взагалі відсутні при відносинах позивача та першого відповідача щодо сплати митних платежів та податків, вирішення питання щодо повернення надмірно сплачених сум таких податків та митних платежів та бездіяльності першого відповідача щодо прийняття рішення та стосовно такого повернення.

Зазначена норма Господарського кодексу взагалі не регулює відносини щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, а тому не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, як свідчать матеріали справи, зокрема, акт від 15 квітня 2008 року Західної регіональної митниці №8/8/209000000/0031147999 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" стану дотримання законодавства України з питань митної справи, акт № 0013/7/802000000/0035106034 проведення перевірки стану дотримання Солоницівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" законодавства з питань митної справи від 16 листопада 2007 року, яки складений за результатами проведення такої перевірки першим відповідачем позивач на час проведення вказаних перевірок окрім надміру сплачених податків та зборів мав відповідні суми донарахованих таких податків та зборів, зокрема ПДВ та ввізного мита.

Проте зазначені суми ПДВ та ввізного мита були сплачені позивачем 04 березня 2008 року платіжними дорученнями №№ 885, 886, 887 та 888 самостійно та з урахуванням самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 5%.

Зазначене не спростовується першим відповідачем та в тому числі підтверджується листом Харківської митниці від 21 травня 2008 року № 16/01-3674, копіями платіжних доручень від 04 березня 2008 року №№ 885, 886, 887 та 888, доданих до матеріалів справи.

Інша частина штрафних санкцій, які були визначені позивачу першим відповідачем, та фактична сплата яких була поставлена першим відповідачем в залежність від повернення надмірно сплачених позивачем ПДВ та ввізного мита, постановою господарського суду Львівської області від 26 серпня 2008 року по справі №12/108А, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 06 жовтня 2009 року та набрала законної сили, визнана неправомірними (податкові повідомлення – рішення першого відповідача в частині таких штрафних санкцій визнані не чинними).

Крім того, діюче законодавства на ставить в залежність наявність права на повернення надмірно сплачених податків та зборів, а в даному випадку ПДВ та ввізного мита, від наявності у особи, яка має надмірно сплачені податки та збори, обов’язків, або обов’язків, які можуть виникнути в майбутньому, щодо сплати саме штрафних санкцій за порушення податкового та/або митного законодавства.

Також діюче законодавство не передбачає можливість зарахування сум надмірно сплачених податків та зборів, в тому числі ввізного мита та ПДВ в рахунок штрафних санкцій, що визначені відповідним органом за порушення відповідно митного та/або податкового законодавства.

Відтак, з огляду на вищевикладені факти так обставини, положення діючого законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Доводи першого, другого відповідачів, а також прокурора щодо відсутності підстав для задоволення позову не є обґрунтованими, не спростовують позиції позивача з приводу спричинення йому шкоди бездіяльністю першого відповідача, та не підтверджують законність такої бездіяльності.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідачів судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статтями 48, 50 Бюджетного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (одержувач коштів -УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" (80400, Львівська область, м. Кам‘янка-Бузька, вул. Я.Мудрого, 62, код 31147999) шкоду в сумі 278701,37 (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот одна гривня 37 копійок) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 27.09.2010 року

Суддя