Рішення № 11934019, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 63/223-10

вх. № 6654/4-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Іщук Л.М., довіреність № 1 від 11.01.2010 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Харківського державного університету харчування та торгівлі, м. Харків

до Командитного товариства "Кетов і К", м. Харків

про стягнення 83401,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 83401,45 грн. заборгованості, з яких: 36729,55 грн. заборгованість з орендної плати, 32511,77 грн. пеня, яка нарахована за несвоєчасну оплату оренди, 8215,45 грн. заборгованості з комунальних платежів, 5944,68 грн. пеня, яка нарахована за несвоєчасну оплату комунальних платежів, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди № 2540-Н, укладеного між РВ ФДМУ в Харківській області та відповідачем 11.04.2006 року.

03.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

22.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Суд, дослідивши надану довідку, долучає її до матеріалів справи.

22.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він збільшує суму основної заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 101248,83 грн. заборгованості.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами та доповненнями відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI), позивач має право до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11.04.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та КТ "Кетов і К" (відповідач) був укладений договір оренди № 2540-Н на частину нежитлового приміщення загальною площею 228,8 кв. м., що розташовано за адресою: м. Харків, вул. Целіноградська, 50-Б та знаходиться на балансі Харківського державного університету харчування та торгівлі - балансоутримувача (позивач).

Відповідно до п. 3.3 цього договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним. Розподіл орендної плати між орендодавцем (до державного бюджету) та балансоутримувачем і становить співвідношення 50 % та 50 %.

Відповідно до пункту 5.2 договору оренди, обов'язком орендаря є своєчасне і повне внесення орендної плати.

Згідно п.3.1. договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2006 року - 1580,65 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2006 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2006 р.

Згідно п. 3.5 зазначеного договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, передавши приміщення відповідачу за актом приймання-передачі від 11.04.2006 р.

Відповідно до статті 764 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.8 договору оренди договір № 2540-Н від 11 квітня 2006 р. неодноразово подовжувався на той самий термін і на тих самих умовах, які зазначені в первісному договорі, а саме: з 11.03.2007 року по 10.02.2008 року; з 11.02.2008 року по 10.01.2009 року; з 11.01.2009 року по 10.12.2009 року; з 11.12.2009 року по 10.11.2010 року.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 50933,22 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди № 2540-Н від 11.04.2006 р.

22.05.2006 р. між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно пункту 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача, відповідач зобов'язаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а за останній квартал року - не пізніше до 15 лютого, вносити плату та аванс у розмірі 50% оплати за розрахунковий квартал на рахунок балансоутримувача за утримання приміщень, а також за комунальні послуги, знос основних фондів, податок на землю.

При несвоєчасному внесенні плати відповідач зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку 0,5% від несплаченої суми наданих послуг, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 11859,16 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов договору від 22.05.2006 року.

Позивачем на підставі п. п. 3.5 та 2.2.3 вищезазначених договорів нарахована пеня в розмірі 38456,45 грн. за період з 11.04.2009 року по 27.04.2010 року.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого розрахунку, пеня позивачем нарахована без врахування вимог вищезазначених норм закону та арифметично обчислена не вірно, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 4619,48 грн. за 183 дні прострочення платежів за період з 26.10.2009 року по 27.04.2010 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Командитного товариства "Кетов і К" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 9, р/р 26006840119230 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351061, код ЄДРПОУ 14066557) на користь Харківського університету харчування і торгівлі (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 333, р/р 31257274210016 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 01566330) - 50933,22 грн. заборгованості з орендної плати, 11859,16 грн. заборгованості з оплати витрат балансоутримувача, 4619,48 грн. пені, 495,64 грн. державного мита та 140,25 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Командитного товариства "Кетов і К" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 9, р/р 26006840119230 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351061, код ЄДРПОУ 14066557) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 178,47 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 27 вересня 2010 року