Рішення № 11934014, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 62/219-10

вх. № 7420/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Погребняк М.П., дов. №244 від 13.10.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Кредитної спілки "Наша справа", м. Куп"янськ

до Кредитної спілки "Україна", м. Харків

про стягнення 23177,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Кредитна спілка "Наша справа" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Кредитної спілки "Україна" заборгованості у сумі 23177,61 грн., мотивуючи позовні вимоги невиконанням з боку відповідача зобов"язань за кредитним договором №3 від 29.08.08р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"являвся, витребуваних судом документів не надавав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідмолення про вручення поштового відправлення (арк.с.41-42).

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29.08.08р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №3, відповідно до умов якого позивач - кредитодавець зобов"язався надати у кредит відповідачу - позичальнику грошовікошти у сумі 20000,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 30% річних.

Відповідно до п.2.1. кредит надається позивачем на умовах строковості, платності та забезпеченності у відповідності до умов цього договору, для надання кредитів членам кредитної спілки.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту відповідачеві (зарахування

на рахунок відповідача або видачу готівкою) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на рахунок позивача або внесення в касу позивача готівкою) включно.

Позивач виконав свої зобов"язання за кредитним договором №3 від 29.08.08р., перерахувавши відповідачеві 20000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №301 від 29.08.08р.

У зв"язку з неповерненням відповідачем кредиту та несплатою процентів за його користування, позивач звернувся до нього з претензією №313 від 18.11.09р., в якій вимагав сплатити заборгованість у сумі 20000,00 грн.

Однак, згадана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

31.12.09р. відповідач частково розрахувався з відповідачем, сплативши 64,51 грн., в якості погашення суми основного боргу (кредиту).

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед відповідачем у сумі 19935,49 грн., її наявність підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 14.01.10р. (арк.с.13) та не спростовано відповідачем в процесі розгляду даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту в розмірі 19935,49 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не визнана відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3242,12 грн. відсотків за користування кредитом, отриманим за кредитним договором №3 від 29.08.08р.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Фінансовою вважається, зокрема, послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; (ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Статтею 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачена обов'язковість ліцензування. Так, уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами, зокрема, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів та діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, надання коштів у позику (в тому числі і на умовах фінансового кредиту), є фінансовою послугою, ліцензування якої обов"язкове згідно чинного законодавства України.

Статтею 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", заборонено здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом та тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали справи, строк дії ліцензії Кредитної спілки "Наша справа" на надання фінансових послуг (серія АБ №270311) сплив 02.09.08р. Доказів продовження строку дії цієї ліцензії або отримання іншої, яка б надавала позивачеві право займатись наданням фінансових послуг (в тому числі надання кредитів) позивачем не надано, а матеріали справи також не містять таких документів.

Проценти за користування кредитом, згідно розрахунку (арк.с.11) нараховані позивачем за період з 29.08.08р. по 13.08.10р.

З огляду на наведені вище приписи норм чинного законодавства та те, що позивач після 02.09.08р. не мав права займатись наданням фінансових послуг ( наданням кредитів) через сплив строку дії відповідної ліцензії, а отже не мав й права на отримання відсотків за користування кредитом на підставі кредитного договору №3 від 29.08.08р., суд приходить до висновку часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, а саме в сумі 32,88 грн. за період з 29.08.08р. по 31.08.08р. (тобто нарахованих в період дії ліцензії на надання фінансових послуг), а в іншій частині стягнення відсотків відмовляє, як без підставно нарахованих.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 34, 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.3 Закону України "Про кредитні спілки", ст.ст. 1, 526, 553, 554, 610, 901, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки "Україна" (61037, м.Харків, вул.Сумська, буд.73, кв.130, код 25790635, р/р2650101314736 в АКБ "Базис", МФО 351760) на користь Кредитної спілки "Наша справа" (63701, Харківська область, м.Куп"янськ, вул.Садова, 4, код 25860235, р/р26500000126958 в АТ "Укрексімбанк") 19935,49 грн. боргу по кредиту, 32,88 грн. боргу по відсоткам, 199,68 грн. держмита та 203,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/219-10 підписано 24.09.10р.